08 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/16155/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської облісті до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1339 грн. 20 коп., -
29 листопада 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1339 грн. 20 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повинен у встановлені законом строки сплачувати самостійно визначені у розрахунках суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а оскільки відповідачем за 2010 рік не сплачено зазначених внесків, у нього утворилась заборгованість в сумі 1339 грн. 20 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 29 листопада 2011 року відкрито провадження у справі №2а/0470/16155/11 та запропоновано відповідачу надати заперечення на адміністративний позов.
ідповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд судової справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю з наступних підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ідентифікаційний номер фізичної особи -платника податків НОМЕР_1.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004 за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно частини 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Згідно Закону України від 08.07.2010 за №2461- IV «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, як обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33,2 відсотки, на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні-вересні -294,82 грн., у жовтні-листопаді -301,12 грн., у грудні -306,10 грн.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Тобто, якщо частина фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду є меншою ніж мінімальний страховий внесок, фізична особа-підприємець повинна самостійно обчислити та здійснити доплату до мінімального страхового внеску.
Як вбачається зі справи, відповідачем подано позивачу звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р., в якому самостійно визначено суму страхових внесків в розмірі 1792грн. 80 коп., а сума фактично сплачених страхових внесків зазначена в розмірі 453 грн. 60 коп.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.
Згідно довідки, наданої позивачем, станом на 27.07.2011 загальна заборгованість по сплаті страхових внесків (недоїмка) відповідача становить 1339грн. 20 коп., яка виникла в результаті несплати страхових внесків за 2010 рік і залишається не погашеною останнім.
Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного суд вважає вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339грн. 20коп. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Дніпропетровській області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1339грн. 20 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Дніпропетровській області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень 20 копійок).
Суддя О.В. Маковська