справа № 2/0108/6/2011 рік
провадження № 2/108/1/2012 р.
Іменем України
19 квітня 2012 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді -Цветкова О. Я.
при секретарі -Пшеничній Г. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк»про визнання недійсними кредитного договору № 5811796 від 09.11.2007 року та іпотечного договору від 09.11.2007 року,
ПАТ «Перший Український міжнародний банк»звернулось до Керченського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5811796 від 09.11.2007 року, штрафних санкцій та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5811796, згідно з умовами якого, позивач надав відповідачу кредит на цілі, передбачені умовами договору, у сумі 300000 доларів США з кінцевим терміном повернення 09.11.2017 року зі сплатою щомісячно кредиту та відсотків за користування ним у розмірі 11,90 % на рік згідно з Графіком погашення кредиту, що є Додатком № 1 до вказаного договору. В забезпечення виконання вказаних зобов'язань між позивачем як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем 09.11.2007 р. був укладений договір іпотеки № 5813538, посвідчений приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстр. № 2978, за яким іпотекодавець зобов'язалась відповідати за невиконання усіх її зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 5811796 від 09.11.2007 року. Позичальник в порушення умов договору та чинного законодавства не належним чином сплачувала періодичні платежі, передбачені умовами укладеного договору. Згідно з наведеним у заяві про збільшення позовних вимог розрахунком станом на 10.11.2010 р. заборгованість складає 344002,18 доларів США, що в еквівалентному розмірі складає 2721298,04 грн. (том № 1, а.с.176-182).
ОСОБА_2 звернувся до Керченського міського суду з заявою про залучення його до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та з позовом до ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк»про визнання недійсними кредитного договору № 5811796 від 09.11.2007 року та іпотечного договору від 09.11.2007 року, мотивуючи його тим, що в порушення норм ст.ст. 60, 61, 65 Сімейного кодексу України його дружина ОСОБА_1 без його згоди уклала кредитний договір та договір іпотеки, а крім того, банківська установа не мала права надавати його дружині кредит в іноземній валюті та внаслідок зміни курсу долара США до української гривні настали негативні наслідки для нього та його родини (том № 2, а.с.31-35).
Ухвалою суду від 19.04.2011 р. ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами та об'єднано первісний позов з позовом ОСОБА_2
Представник ПАТ «Перший Український міжнародний банк»ОСОБА_4 у судових засіданнях уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити з підстав, зазначених у письмових запереченнях (том № 2, а.с.51-56), зокрема підкреслив, що порушення умов кредитного договору доведено наявними у справі розрахунками та не заперечується сторонами, право надання кредиту в іноземній валюті засновано на законі та підтверджується дозвільними документами Національного банку України, виданими Банку, коливання курсу іноземних валют до української гривні не є підставою для визнання кредитного договору недійсним, а дозвіл на передавання ОСОБА_1 в іпотеку спільного сумісного майна викладений в письмовій заяві, засвідченій нотаріально.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 у судовому засіданні, що відбулось 19.05.2011 р., проти задоволення позову ПАТ «Перший Український міжнародний банк»заперечував, вказував, що заборгованість дійсно наявна, але це стало наслідком коливання курсу валют, що призвело до негативних наслідків для всієї родини позичальника, просив у задоволенні позову ПАТ «Перший Український міжнародний банк»відмовити, позов ОСОБА_2 задовольнити з підстав, наведених у позові. У судове засідання, що було призначено на 19.04.2012 р. ОСОБА_5 не з'явився, про причини неявки не повідомив, втім, враховуючи, що він, як і ОСОБА_1 були повідомлені належним чином, суд вважає, що неявка відповідача та її представника продиктована намаганням затягнути остаточне вирішення справи, про наявність інших заперечень проти позову, окрім вже повідомлених суду у судовому засіданні 19.05.2011 р., не заявляли, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності у судовому засіданні відповідача та її представника.
Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 ОСОБА_6 у судовому засіданні, що відбулось 19.05.2011 р., проти задоволення позову ПАТ «Перший Український міжнародний банк»також заперечував з аналогічних підстав, що вказувались представником ОСОБА_1 ОСОБА_5, просив у задоволенні позову ПАТ «Перший Український міжнародний банк»відмовити, позов ОСОБА_2 задовольнити з підстав, наведених у позові. У судове засідання, що було призначено на 19.04.2012 р., ані ОСОБА_2, ані його представник ОСОБА_6 не з'явились, від ОСОБА_2 до суду надійшла письмова заява про відкладення слухання у справі у зв'язку з його хворобою, втім, враховуючи відсутність будь-яких підтверджуючих хворобу документів (довідка, лікарняний тощо), суд вважає, що неявка третьої особи з самостійними вимогами та його представника також продиктована намаганням затягнути остаточне вирішення справи, про наявність інших заперечень проти позову, окрім вже повідомлених суду у судовому засіданні 19.05.2011 р., не заявляли, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності у судовому засіданні третьої особи з самостійними вимогами та його представника.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2011 р. за клопотанням представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 у справі була призначена судова почеркознавча експертиза, провадження у справі зупинено.
04 квітня 2012 р. на адресу Керченського міського суду АР Крим надійшов висновок № 3080 від 03.01.2012 р. судової почеркознавчої експертизи разом зі справою, у зв'язку з чим ухвалою від 05.04.2012 р. провадження було відновлено та справу призначено до розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 09.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5811796, згідно з умовами якого, позивач надав відповідачу кредит на цілі, передбачені умовами договору, у сумі 300000 доларів США з кінцевим терміном повернення 09.11.2017 року зі сплатою щомісячно кредиту та відсотків за користування ним у розмірі 11,90 % на рік згідно з Графіком погашення кредиту, що є Додатком № 1 до вказаного договору (том № 1, а.с.14-20). Крім того, між сторонами 05.03.2009 р. була укладена додаткова угода № 7462205, якою був змінений графік погашення кредиту (том № 1, а.с.39-40).
В забезпечення виконання вказаних зобов'язань між позивачем як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем 09.11.2007 р. був укладений договір іпотеки № 5813538, посвідчений приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстр. № 2978, за яким іпотекодавець зобов'язалась відповідати за невиконання усіх її зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № 5811796 від 09.11.2007 року (том № 1, а.с.41-45).
Факт отримання кредитних коштів у повному розмірі підтверджується меморіальним валютним ордером № 368058514 від 09.11.2007 р. (том № 1, а.с.46).
Позичальник в порушення умов договору та чинного законодавства не належним чином сплачувала періодичні платежі, передбачені умовами укладеного договору, що підтверджується довідкою про стан та історію заборгованості за кредитним договором № 5811796 від 09.11.2007 року (том № 1, а.с.12-13). Згідно з наведеним у заяві про збільшення позовних вимог розрахунком станом на 10.11.2010 р. заборгованість складає 344002,18 доларів США, що в еквівалентному розмірі складає 2721298,04 грн. (том № 1, а.с.176-182).
У зв'язку з тим, що зобов'язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконувались, на її адресу 11.08.2009 р. позивачем було надіслано вимогу-повідомлення про порушення нею умов договору та необхідність у зв'язку з цим повернути всю суму кредиту та процентів (том № 1, а.с.47), що була отримана нею особисто (том № 1, а.с.48), втім залишилась відповідачем без задоволення.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до загальних засад зобов'язального права, що викладені в статтях 526, 527, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, суд приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, як такий що зроблений відповідно до умов договору та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, суд дійшов висновку, що уточнені вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме стягненню підлягає заборгованість у розмірі 2721298,04 грн. та судові витрати.
Що стосується вимог за позовною заявою ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
ОСОБА_2 заявлені вимоги до ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк»про визнання недійсними кредитного договору № 5811796 від 09.11.2007 року та іпотечного договору від 09.11.2007 року, мотивовані тим, що в порушення норм ст.ст. 60, 61, 65 Сімейного кодексу України його дружина ОСОБА_1 без його згоди уклала кредитний договір та договір іпотеки, а крім того, банківська установа не мала права надавати його дружині кредит в іноземній валюті та внаслідок зміни курсу долара США до української гривні настали негативні наслідки для нього та його родини (том № 2, а.с.31-35).
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.
Обставини укладення ОСОБА_1 правочинів з порушенням вимог чинного законодавства не доведені у сенсі статей 10, 60 ЦПК України.
Зокрема, факт порушення умов кредитного договору доведений наявними у справі розрахунками та не заперечується сторонами.
Право надання кредиту в іноземній валюті засновано на законі та підтверджується дозвільними документами Національного банку України, виданими Банку.
Згідно до ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»N 15-93 від 19.02.1993 р. передбачена можливість надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі на підставі індивідуальної ліцензії, що видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою,яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.
Таким чином, з огляду на наведені вимоги чинного законодавства, враховуючи, наявність в позивача дозвільних документів Національного банку України (том № 1, а.с.51-60), суд вважає доводи представника відповідача та третьої особи неспроможними.
Відповідно до п. 25. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з такого.
Положення статті 65 Сімейного кодексу України (далі -СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.
При оспоренні договору застави (іпотеки) суд має враховувати положення статті 578 ЦК, згідно з якими майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою іншого з подружжя, який у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на таке майно має бути залучений до участі у справі.
В матеріалах справи наявний оригінальний примірник заяви ОСОБА_2, що була адресована приватному нотаріусу Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 09.11.2007 р., про надання згоди на передачу ОСОБА_1 під іпотеку ЗАТ «Перший Український міжнародний банк»набутого під час шлюбу майна (том № 2, а.с.74).
Згідно з висновком № 3080 почеркознавчої експертизи від 03.01.2012 р. підпис від імені ОСОБА_2 на вказаній заяві виконаний саме ОСОБА_2 (том № 2, а.с.109-113).
За таких обставин суд відкидає доводи ОСОБА_2 про те, що він не надавав дружині згоду на передавання спільного майна в іпотеку та на укладання кредитного договору.
Посилання ОСОБА_2 та його представника, а також представника відповідача на істотну зміну обставин у зв'язку з коливанням курсу долара США до гривні неспроможні, оскільки визнання недійсним кредитного договору у зв'язку з обставинами фінансової кризи, не відповідає вимогам закону.
Із суті кредитного зобов'язання, відповідно до якого позичальник зобов'язується повернути фінансовій установі кредит і сплатити проценти, та з урахуванням положень частини 1 статті 625 ЦК щодо відповідальності боржника навіть і за неможливість виконання ним грошового зобов'язання випливає і вбачається неможливість зміни або розірвання договору з підстав істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні (частина 2 статті 652 ЦК). У сенсі частини 1 статті 625 ЦК, за порушення грошового зобов'язання боржник несе відповідальність незалежно від його вини.
Це означає покладення на боржника законом обов'язку виконати грошове зобов'язання у будь-якому випадку, тобто не тільки незалежно від його вини, а і за наявності випадку або непереборної сили.
З огляду на вказані обставини позовна заява третьої особи ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею витрати, а саме документально підтверджені судові витрати в сумі 1700,00 грн. судового збору, який був сплачений при поданні позову у розмірі 214 доларів США, що станом на 05.11.2009 р. становило еквівалент 1700 грн., та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 1820,00 грн. (а.с.10,11).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРIШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»-задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Липки Тульської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»(м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ідентифікаційний код 14282829), заборгованість за кредитним договором у розмірі 2721298,04 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн., а всього загальну суму у розмірі 2723118 (два мільйона сімсот двадцять три тисячі сто вісімнадцять) грн. 04 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.
Суддя О. Я. Цветков