22 березня 2012 р.Справа № 2а-4151/10/1601
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.12.2010р. по справі № 2а-4151/10/1601
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
09.11.2010 року ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області, в якому просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок пенсії за показником середньої заробітної плати працівників у середному на одну застраховану особу в цілому по Українві, з якої сплачено страхові внески, за 2009 р.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.12.2010 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.02.2010р. залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.12.2010 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції помилково виніс рішення внаслідок недоведеності обставин , що мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Залишаючи частину позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 09.11.2010р. року із вимогами щодо поновлення його порушеного права з 01.02.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 01.05.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку, оскільки поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. В матеріалах справи докази таких обставин відсутні.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.12.10 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.12.2010р. по справі № 2а-4151/10/1601 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.