16 березня 2012 р.Справа № 1603/2а-4257/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.08.2011р. по справі № 1603/2а-4257/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
12.05.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік, як інваліду війни 1 групи, в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно вимог ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік, як інваліду війни 1 групи , в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком згідно вимог ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням виплачених сум;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щорічну грошову допомогу за 2011 рік згідно вимог ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в сумі 6640,00 грн.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.08.2011р. зазначений позов задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щорічної разової грошової допомоги , передбаченої ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області виплатити суму недоплаченої щорічної грошової допомоги як інваліду війни 1 групи, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2011 рік в розмірі 6640,00 грн.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011р. "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"", просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 9).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 1 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Між тим, відповідачем у квітні 2011 року допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р. у розмірі 1000 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.
Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі передбаченому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме десяти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.08.2011р. по справі № 1603/2а-4257/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шевцова Н.В.
Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.