16 березня 2012 р.Справа № 1609/2а-3892/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 16.06.2011р. по справі № 1609/2а-3892/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області третя особа Управління МВС України в Полтавській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
12.04.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі по тексту -відповідач) третья особа Управління МВС України в Полтавській області , в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про включення в розрахунок суми його пенсії додаткових видів грошового забезпечення та премії у середньому розмірі за останні 24 місяці служби перед звільненням;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати його пенсію з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення ) та премії в розмірах, встановлених законодавством відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції закону від 4 квітня 2006 року, з часу звільнення його з органів внутрішніх справ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити йому суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції закону від 4 квітня 2006 року, з часу звільнення його з органів внутрішніх справ;
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 16.06.2011р. зазначений позов задоволено.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення ) та премії в розмірах, встановлених відповідно до законодавства - відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» в редакції закону від 04 квітня 2006 року - з 27 жовтня 2010 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення ) та премії в розмірах, встановлених законодавством - відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» в редакції закону від 04 квітня 2006 року - за період з 27 жовтня 2010 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та їх сімей" від 17.07.1992р.
Колегія суддів заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 27 жовтня 2010 року звільнений зі служби в органах МВС України. На час звільнення розмір грошового забезпечення позивача складав 4384,58 грн. та складавсся з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 950,00 грн., оклад за спеціальним званням - 130,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 30 % - 324,00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 142,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% -702, грн., премія 95% (за жовтень) 2011 року -2136,08 грн. Після звільнення позивача зі служби Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області йому призначена пенсія.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні пенсії позивачу Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повинно було керуватися ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції станом на 01.12.2008 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції від 04.04.2006 року, пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 29 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме виключено слова «за останньою штатною посадою перед звільненням» та доповнено словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 29 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України зміни внесені бюджетним законом до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України та не підлягають застосуванню.
Таким чином, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог позивача щодо перерахунку пенсії, оскільки з 22.05.2008 року зміни внесені до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність та не підлягають застосуванню.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України за № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», оскільки законодавцем не надано права Кабінету Міністрів України змінювати порядок обчислення пенсії, встановлений Законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 43 вищенаведеного Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України за № 393, яка звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим Законом.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції від 04.04.2006р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо способу розрахунку пенсії ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 16.06.2011р. по справі № 1609/2а-3892/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.