24 лютого 2012 р.Справа № 1815/2а-2779/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19.07.2011р. по справі № 1815/2а-2779/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
12.04.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області (надалі по тексту -відповідач), в якому просив суд:
- визнати поважною причину пропущення ним строку звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії, постановивши ухвалу про поновлення строку звернення до адміністративного суду;
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області в частині невиконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при нарахуванні йому державної (основної) та додаткової пенсії як інваліду 2 групи, категорії 1, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області здійснити перерахунок та проводити виплату з 16 червня 2010 року призначеної йому пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком на момент виплати з врахуванням проведених виплат.
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19.07.2011р. зазначений позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області здійснити перерахунок та провести виплату з 16 червня 2010 р. по 18 червня 2011р. включно призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком на момент виплати з врахуванням проведених виплат за ці періоди.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанов Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року, № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06.07.2011 року, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував приписів ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства, що призвело до частково неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 12.04.2011р. Отже, враховуючи шестимісячний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 12.10.2010р.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період до 12.10.2010р. підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 16.06.2010р. по 11.10.2010р.
Разом із цим, колегія суддів, частково погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, інвалідами 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Разом з цим, 14 червня 2011 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня2011 року.
Таким чином, з 23.07.2011р. розмір основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, визначається постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що до 23.07.2011 року законодавчо не було встановлено застосування положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у порядку та розмірах, встановлених будь - якими іншими нормативно-правовими актами, колегія суддів, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшла висновку, що до зазначеної дати при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягав розмір пенсії встановлений ст.ст.50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постановами Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, та № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, до 23.07.2011 року позивач мав право на отримання основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а тому дії відповідача щодо нарахування та виплати зазначеної пенсії у меншому розмірі є протиправними.
Разом з цим, здійснюючи з 23.07.2011 року нарахування та виплату позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 23.07.2011р., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені діючим законодавством.
Таким чином, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 12.10.2010р. по 18.06.2011р.
Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що через порушення судом норм процесуального права оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, з прийняттям ухвали про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області задовольнити частково.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19.07.2011р. по справі № 1815/2а-2779/11 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 16.06.2010р. по 11.10.2011р., прийняти ухвалу, якою цю частину позовних вимог ОСОБА_1 залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19.07.2011р. по справі № 1815/2а-2779/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Шевцова Н.В.
Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.