24 лютого 2012 р.Справа № 2а-3315/11/1810
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29.06.2011р. по справі № 2а-3315/11/1810
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
08.06.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії Відповідача незаконними;
- стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 3360грн. на його користь.
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 29.06.2011р. зазначений позов задоволено.
Визнано незаконно відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області в виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену суму щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2011 рік у розмірі 3360 грн.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011р. "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"", просить оскаржувану постанову скасувати.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком
Між тим, відповідачем у 2011 році допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р. у розмірі 460 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.
Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .
Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29.06.2011р. по справі № 2а-3315/11/1810 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.