14 березня 2012 р. Справа № 2018/2а-4968/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову від 10.06.2011р. по справі № 2018/2а-4968/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова
про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
19.05.2011 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії відповідача такими, що були здійснені відповідачем без урахуванням вимог ст. 92 Конституції України відносно нарахування та здійснення перерахування його пенсії згідно ст.ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відповідача перерахувати його пенсію згідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, що становить 1650, 43 грн. та виплатити суми недоотриманої пенсії, внаслідок неправильного перерахунку його пенсії з 01.04.2010 року з послідуючим її перерахунком та виплатою відповідно до змін діючого законодавства постійно на весь час виплати пенсії.
Постановою від 10.06.2011 року в задоволені зазначеного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 14.04.10 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до приписів ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст.40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Позивач вважає здіснення відповідачем перерахунку пенсії у такий спосіб неправомірним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях відповідача при здійсненні перерахунку пенсії порушень приписів діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 3 п. 11Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Між тим, враховуючи пріоритетність законів на підзаконними актами, колегія суддів вважає, що зазначена норма не підлягає застосуванню, оскільки Законом України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не передбачений, а тому не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.
Враховуючи наведене, колегія суддів переглянувши постанову суду першої інстанції підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову від 10.06.2011р. по справі № 2018/2а-4968/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі , є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Шевцова Н.В.
Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.