24 лютого 2012 р.Справа № 2042/2а-2793/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.04.2011р. по справі № 2042/2а-2793/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області
про оскарження дій суб'єкта владних повноважень,
11.02.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області по нарахуванню та виплаті йому не в повному обсязі, у 2010 році, належної щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- визнати його право на проведення перерахунку і здійснення дій по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області нарахувати та здійснити дії по виплаті йому щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з розміру встановленого ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент виплати, згідно вимог ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням виплаченої суми.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.04.2011р. зазначений позов задоволено.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня, згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" незаконними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2010 рік з врахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"", ст.ст. 99, 100 КАС України, просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком
Згідно до ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України в 2010 р. надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
При цьому, дію ст. 12 Закону України "Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено чи змінено не було.
Кабінетом Міністрів України на виконання зазначеної норми в 2010 р. прийнято постанову № 299 від 07.04.2010 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"", якою встановлено щорічну допомогу до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі 420 гривень.
Проте, зі змісту ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік" вбачається, що зазначена норма надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто Законом України „Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст..ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, Постанова Кабінету Міністрів України№ 299 від 07.04.2010 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"", яка, крім того, істотно звужує обсяг встановленим законом прав, при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги до 5 травня застосуванню не підлягає.
Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в 2010 році щорічна допомога до 5 травня повинна бути виплачена позивачу у розмірі встановленому ст.12 Закону України "Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 року.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку допомоги до 5 травня виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 12 Закону України "Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2010 рік з врахуванням виплачених сум.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарни щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України» (заява №23436/03).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав щорічну грошову допомогу до 5 травня в квітні 2010 року, звернувся до суду з позовом 11.02.2011р. Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з позовом, річний строк на звернення до суду, колегія суддів вважає, що зазначений строк позивачем не пропущено.
Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.04.2011р. по справі № 2042/2а-2793/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.