24 лютого 2012 р.Справа № 1805/2-а-6867/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2011р. по справі № 1805/2-а-6867/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради
про зобов'зання здійснити перерахунок щорічної грошової допомоги, стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги,
25.08.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- не застосовувати строк позовної давності до даного позову;
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради під час проведення виплати одноразової щорічної допомоги по ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на його користь одноразову щорічну допомогу в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2007-2011 роки з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26.08.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за період 2007, 2008, 2009 та 2010 роки залишено без розгляду.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2011р. позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити дії щодо виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги за 2011 рік відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. При цьому дію зазначеної статті зупинено чи змінено не було. Таким чином, позивач у 2011 році має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Між тим, відповідачем у 2011році було виплачено позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі меншому, ніж встановлено зазначеною нормою, а саме у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачу застосуванню підлягає ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України в від 12.07.2005 № 562, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний у 2011 році здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2011р. по справі № 1805/2-а-6867/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Шевцова Н.В.
Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.