07.05.2012
26 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.
при секретарі - Подпрядовій В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»
на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -ТОВ «Стеклокомпозит-2006»про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»(ПАТ «Райффайзен банк Аваль»звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції, суму заборгованості за кредитним договором від 17.04.2007 року у розмірі 101 753,37 дол. США, а також стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції, суму заборгованості за кредитним договором від 26.09.2008 року у розмірі 142 535,29 дол. США; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції, судові витрати, які були понесені позивачем при зверненні до суду, у розмірі 1 700,00 грн. та 120 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 17 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на теперішні час є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської дирекції та ТОВ «Стеклокомпозит»було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 107 700,00 дол. США строком до 17.04.2014 року із сплатою 13% річних, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені кредитним договором. 02.07.2009 року та 28.12.2009 року за згодою сторін були укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до кредитного договору відповідно до яких сторонами було змінено графік погашення заборгованості, ліміт кредитування та предмет забезпечення.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором 17 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2, на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням позичальника -ТОВ «Стеклокомпозит 2006», які виникають з умов вищезазначеного кредитного договору.
26 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на теперішні час є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської дирекції та ТОВ «Стеклокомпозит»було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 110 000,00 дол. США строком по 26.09.2013 року із сплатою 16,55% річних, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені кредитним договором. 02 липня 2009 року, за згодою сторін була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої сторонами було змінено графік погашення заборгованості. 28 грудня 2009 року, за згодою сторін була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору відповідно до якої сторонами було змінено предмет забезпечення.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором від 26 вересня 2008 року, між Банком та ОСОБА_2 а також ОСОБА_3 26 вересня 2008 року було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі, на добровільних засадах, взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням позичальника -ТОВ «Стеклокомпозит», які виникають з умов кредитного договору від 26 вересня 2008 року.
Проте, в порушення ст. 526 ЦК України та умов вищезазначених кредитних договорів позичальник ТОВ «Стеклокомпозит», своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитними договорами належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 06 липня 2011 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором від 17.04.2007 року -101753,37 доларів США, що по курсу НБУ складає 811 208,39 гривень, з них : 88 846,88 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -708 313,98 грн.) -заборгованість за кредитом; 10533,37 дол. США (за офіційним курсом НБУ -83975,19 грн.) -прострочена сума заборгованості за відсотками; 1805,77 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -14396,14 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту з 21.04.2010 року по 14.04.2011 року; 567,35 дол. США (за офіційним курсом НБУ -4523,08 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків з 15.04.2010 року по 14.04.2011 року.
Заборгованість за кредитним договором від 26.09.21008 року складає - 142 535,29 доларів США, що по курсу НБУ складає 1 136 334,09 гривень, з них : 116681,01 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -930 216,02 грн.) -прострочена заборгованість за кредитом; 21 657,48 дол. США (за офіційним курсом НБУ -172 659,93 грн.) -прострочена сума заборгованості за відсотками; 2 766,74 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -22 057,28 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту з 21.04.2010 року по 14.04.2011 року; 1 430,06 дол. США (за офіційним курсом НБУ -11 400,87 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків з 15.04.2010 року по 14.04.2011 року.
Представники відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивачем надавався кредит в іноземній валюті з порушенням п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного кредиту», тобто банк надавав кредит не маючи на це відповідної індивідуальної ліцензії, також представники відповідачів просили суд відмовити в позові, посилаючись на недійсність договорів поруки через відсутність в них строку дії та підписання договорів особами банку, щодо повноважень яких вони мають сумнів, а також що банк не має права пред'являти позов до поручителів про стягнення з них заборгованості солідарно так як було укладено два договори поруки на виконання одного й того зобов'язання і те, що у вимогах банку, заявлених до ОСОБА_2 не зазначено про солідарний обов'язок з боржником.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -ТОВ «Стеклокомпозит-2006»про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що відповідачі несуть спільну солідарну відповідальність за кредитними договорами, укладеними ТОВ «Стеклокомпозит».
Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове про задоволення позовних вимог із наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 17 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на теперішні час є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської дирекції та ТОВ «Стеклокомпозит»було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 107 700,00 дол. США строком до 17.04.2014 року із сплатою 13% річних. 02.07.2009 року та 28.12.2009 року за згодою сторін були укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до кредитного договору відповідно до яких сторонами було змінено графік погашення заборгованості, ліміт кредитування та предмет забезпечення.
Крім цього, в забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором 17 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням позичальника -ТОВ «Стеклокомпозит 2006».
26 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на теперішні час є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської дирекції та ТОВ «Стеклокомпозит»було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 110 000,00 дол. США строком по 26.09.2013 року із сплатою 16,55% річних.
02 липня 2009 року, за згодою сторін була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої сторонами було змінено графік погашення заборгованості. 28 грудня 2009 року, за згодою сторін була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору відповідно до якої сторонами було змінено предмет забезпечення.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором від 26 вересня 2008 року, між Банком та ОСОБА_2 а також ОСОБА_3 26 вересня 2008 року було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі, взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням позичальника - ТОВ «Стеклокомпозит», які виникають з умов кредитного договору від 26 вересня 2008 року.
Станом на 06.07.2011 року у ТОВ «Стеклокомпозит» заборгованість за кредитним договором від 17.04.2007 року складає -101753,37 доларів США, що по курсу НБУ складає 811 208,39 гривень, з них : 88 846,88 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -708 313,98 грн.) -заборгованість за кредитом; 10533,37 дол. США (за офіційним курсом НБУ -83975,19 грн.) -прострочена сума заборгованості за відсотками; 1805,77 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -14396,14 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту з 21.04.2010 року по 14.04.2011 року; 567,35 дол. США (за офіційним курсом НБУ -4523,08 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків з 15.04.2010 року по 14.04.2011 року.
Заборгованість за кредитним договором від 26.09.21008 року складає - 142 535,29 доларів США, що по курсу НБУ складає 1 136 334,09 гривень, з них : 116681,01 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -930 216,02 грн.) -прострочена заборгованість за кредитом; 21 657,48 дол. США (за офіційним курсом НБУ -172 659,93 грн.) -прострочена сума заборгованості за відсотками; 2 766,74 дол. США ( за офіційним курсом НБУ -22 057,28 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту з 21.04.2010 року по 14.04.2011 року; 1 430,06 дол. США (за офіційним курсом НБУ -11 400,87 грн.) -сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків з 15.04.2010 року по 14.04.2011 року.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, за законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником -за кредитним договором; між кредитором і поручителем -за договором поруки, або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль» про стягнення кредитної заборгованості лише з поручителів на користь Банку підлягають задоволенню частково, оскільки відповідно до закону та умов договору поруки поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 несе відповідальність як поручитель по двом кредитним договорам, укладеним ТОВ «Стеклокомпозит»і тому судом було безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум заборгованості як з поручителя.
Згідно листів Київського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ та з відділу державної виконавчої служби Шевченківського міського управління юстиції Харківської області на депозитні рахунки відділів з примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області від 10.08.2011 року не надходили.
Відповідна правова позиція щодо солідарного стягнення заборгованості вказана у постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 червня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про стягнення заборгованості, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні ні той факт, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства необґрунтовано було видано кредитні кошти в іноземній валюті, у зв»язку з чим спірні договори поруки є не чинними, безпідставні.
Так, статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник гзобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі -Декрет КМУ).
Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ . Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.
Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог пп. «в»п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.
Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -ТОВ «Стеклокомпозит-2006»про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -ТОВ «Стеклокомпозит-2006»про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції, суму заборгованості за кредитним договором від 17.04.2007 року у розмірі 101 753,37 дол. США, що складає 811208,39 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції, суму заборгованості за кредитним договором від 26.09.2008 року у розмірі 142 535,29 дол. США, що складає 1 136 334,09 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції судові витрати по 910 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -суддя -
Судді -