Справа № 2-938/11
2/2221/31/2012
Категорія 44
28.03.2012
28 березня 2012 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Кульбаби А.В.
при секретарі Білоус Г.В.
з участю представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Пасічнянської сільської ради про зобов'язання Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0, 1814 га. в с. Васильківці Ярмолинецького району, що розташована на землі Пасічнянської сільської ради без погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_4, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6, про визнання частково незаконними та недійсними рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, та про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути заяву доньки про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району, про визнання частково недійсними рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, та про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути її заяву про надання у користування спірної земельної ділянки 0, 1814 га та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки,
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до відповідачів про зобов'язання Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0, 1814 га. в с. Васильківці Ярмолинецького району, що розташована на землі Пасічнянської сільської ради без погодження із суміжним землекористувачем, ОСОБА_4. В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України він вирішив приватизувати земельну ділянку і подав заяву в Пасічнянську сільську раду. За результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 24 листопада 2010 року за № 7 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок. 4 серпня 2011 року Пасічнянською сільською радою було прийнято рішення № 335 про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку в розмірі 0, 25 га, та для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0, 60 га. Для проведення інвентаризації землі він звернувся в інститут землеустрою в м. Хмельницькому для встановлення відповідності розміру земельної ділянки згідно земельно-облікових документів і фактичного розміру. Згідно кадастрового плану загальна площа земельних ділянок становить 1, 0799 га. В ході приватизації необхідно було погодити та скласти протокол (акт) погодження і встановлення та закріплення меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами. Із всіх суміжних землекористувачів матеріали інвентаризації по одній лише земельній ділянці не підписав суміжний землекористувач -відповідач ОСОБА_4, а саме -ним не підписано акт встановлення та закріплення меж земельної ділянки в с. Васильківці площею 0, 1814 га від 15 квітня 2010 року для ведення особистого селянського господарства, хоча 6 серпня 2010 року комісією з питань землекористування проведено обмір земельної ділянки, яка є в його користуванні і встановила, що межі даної земельної ділянки не порушені, відповідають даним обліку по господарських книг, що підтверджується відповідним актом. Причини відмови в підписанні акту ОСОБА_4 назвати не може. Відповідно до ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист права здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.
Відповідач, ОСОБА_4, до початку розгляду справи по суті пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1, Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району, третя особа без права самостійних вимог: ОСОБА_6, про визнання частково незаконними рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, та про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути заяву доньки про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки. В позові зазначив, що як член місцевого колгоспу «Вітчизна»його теща ОСОБА_8 та її діти до 70-х років минулого століття користувалися земельною ділянкою площею 0, 50 га, що була виділена біля господарства. Через зменшення розміру присадибних земельних ділянок колгоспникам зазначеного господарства від наданої тещі земельної ділянки 0, 20 га було «нарізано»і надано у користування її сусідці по межі ОСОБА_9, якій згодом почав допомагати у веденні господарства позивач ОСОБА_1, що без будь-якої законної підстави почав користуватися зазначеним «нарізком»землі після продажу ОСОБА_9 свого будинку новому власнику ОСОБА_10 Він неодноразово звертався до подружжя ОСОБА_1 з проханням повернути йому цей нарізок землі, оскільки межує з його господарством і є зручним для нього в користуванні. Вважає незаконним намір приватизувати позивачем ОСОБА_1 «зазначений нарізок», оскільки ст. 81 Земельного Кодексу України містить вичерпний перелік підстав набуття права власності громадян на земельні ділянки, серед яких відсутнє самовільне захоплення землі.
Під час судового розгляду третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6 пред'явила позов до ОСОБА_1, Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району про визнання частково недійсними рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, та про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути її заяву про надання у користування спірної земельної ділянки 0, 1814 га та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки. В позові зазначила, що як член місцевого колгоспу «Вітчизна»його теща ОСОБА_8 та її діти до 70-х років минулого століття користувалися земельною ділянкою площею 0, 50 га, що була виділена біля господарства. Через зменшення розміру присадибних земельних ділянок колгоспникам зазначеного господарства від наданої тещі земельної ділянки 0, 20 га було «нарізано»і надано у користування її сусідці по межі ОСОБА_9, якій згодом почав допомагати у веденні господарства позивач ОСОБА_1, що без будь-якої законної підстави почав користуватися зазначеним «нарізком»землі після продажу ОСОБА_9 свого будинку новому власнику ОСОБА_10 Він неодноразово звертався до подружжя ОСОБА_1 з проханням повернути йому цей нарізок землі, оскільки межує з його господарством і є зручним для нього в користуванні. Вважає незаконним намір приватизувати позивачем ОСОБА_1 «зазначений нарізок», оскільки за весь період користування цією землею у нього не було на це жодних законних підстав, передбачених ст. ст. 17, 19 Земельного кодексу України 1991р., так і ст.116 Земельного кодексу України 2002р., яка містить вичерпний перелік підстав набуття прав на землю. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу 2002 року та зазначених норм земельного права набуття права користування на земельні ділянки громадян було і є можливим лише за рішенням органів місцевого самоврядування.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 22 лютого 2012 року позовна заява ОСОБА_1, зустрічний позов ОСОБА_4 та позов ОСОБА_6 об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні представник позивача -адвокат ОСОБА_2, позов підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_1 (позивач) з 1994 року має в користуванні 1, 1 га землі. Рішенням сільської ради від 04.08.2011р. йому було передано у приватну власність 0, 85 га (0, 25 га та 0, 60 га), а рішенням № 7 від 24.11.2010р. -0, 24 га. Зазначенні рішення сільської ради є законними, оскільки позивач має право на приватизацію земельної ділянки відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України. Зустрічний позов ОСОБА_4 та позов ОСОБА_6 не визнав, суду пояснив, що з 1992 року повноваження щодо надання землі у власність чи користування мали лише сільські ради. ОСОБА_4 не має права повторно приватизовувати земельну ділянку. Відповідачі не надали суду доказів того, що рішення сільської ради є незаконними, оскільки не наведено порушень Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та Земельного Кодексу України. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не заперечували про ти того, що ОСОБА_1 користується спірною земельною ділянкою.
Представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_3 первісний позов підтримала, а проти зустрічного позову ОСОБА_4 і позову ОСОБА_6 заперечила.
Представник відповідача ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_12, первісний позов не визнала, суду пояснила, що спірна земельна ділянка площею 0, 1814 га була надана ОСОБА_9, а позивач ОСОБА_1 лише допомагав їй косити траву. З 1994 року по 1996 рік ця земельна ділянка повинна була перейти у сільську раду. ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_1 з проханням повернути землю, але позивач вирішив приватизувати земельну ділянку. Зустрічний позов підтримала повністю. Уточнила позовні вимоги просила визнати частково незаконними та недійсними рішення № 7 від 24.11.2010р. та від 04.08.2011р. № 335 Пасічнянської сільської ради щодо надання землі ОСОБА_1
Представник відповідача, Пасічнянської сільської ради, первісний позов визнав, суду повідомив, що з 1993 року дана земельна ділянка була нічия. В 1993 році була проведена інвентаризація земель по сільській раді і після засідання комісії вона була облікована і при інвентаризації передана ОСОБА_1 Рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки в 19994 році в сільській раді відсутні. Проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та позову ОСОБА_6 заперечив.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6 проти первісного позову ОСОБА_1 заперечила, а зустрічний позов ОСОБА_4 і свій позов підтримала, суду показала, що коли розпочався земельний спір, то позивач вирішив приватизувати земельну ділянку. Взнали вони про це в червні 2011 року. Зазначена земельна ділянка є продовженням її земельної ділянки. Вважає, що дружина ОСОБА_1 -ОСОБА_3, була обліковцем землі і сама собі нарізала земельну ділянку. Заслухавши учасників судового засідання, їх представників, дослідивши матеріали справи в цілому, суд вважає, що у задоволенні первісного позову ОСОБА_1, зустрічнго позову ОСОБА_4 та в позові ОСОБА_6 слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 10 ЦПК України передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно з виписки по господарської книги Пасічнянської сільської ради від 01.06.2010р. за позивачем рахується земельна ділянка площею 1, 1 га з 1994 року. З метою приватизації земельних ділянок він відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України подав заяву в Пасічнянську сільську раду. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 було надано витяг з рішення другої сесії Пасічнянської сільської ради 11 скликання від 25 грудня 1994 року із внесеними до нього змінами рішенням № 3 27 сесії Пасічнянської сільської ради 5-го скликання від 07.10.2009р. «Про внесення змін до рішення 2-ї сесії Пасічнянської сільської ради 11 скликання від 25 грудня 1994 року «Про заяви громадян Пасічнянської сільської ради на приватизацію земельних ділянок»від 4 серпня 2011 року рішення № 335 про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку в розмірі 0, 25 га, та для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0, 60 га. А рішенням першої сесії Пасічнянської сільської ради шостого скликання № 7 від 24 листопада 2010 року йому було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок, які розташовані на території с. Васильківці, і перебували його користуванні до 01.01.2002р., а саме для ведення особистого селянського господарства -площею 0, 20 га та 0, 04 га. Для проведення інвентаризації землі він звернувся в інститут землеустрою в м. Хмельницькому для встановлення відповідності розміру земельної ділянки згідно земельно-облікових документів і фактичного розміру. Згідно кадастрового плану загальна площа земельних ділянок становить 1, 0799 га. В ході приватизації необхідно було погодити та скласти протокол (акт) погодження і встановлення та закріплення меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами. Із всіх суміжних землекористувачів матеріали інвентаризації по одній лише земельній ділянці не підписав суміжний землекористувач -відповідач ОСОБА_4, а саме -ним не підписано акт встановлення та закріплення меж земельної ділянки в с. Васильківці площею 0, 1814 га від 15 квітня 2010 року для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 8-16).
Згідно ч. 5 ст. 7 Земельного Кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року (набрав чинності з 15 березня 1991 року) у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення особистого підсобного господарства. Пункт 1) ст. 9 зазначає, що до відання сільських Рад у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх в користування у порядку, встановленому ст. ст. 17, 19 цього Кодексу. Відповідно до ст. 17 Земельного Кодексу УРСР передача земельних ділянок у приватну власність проводиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. згідно ч. 4 ст. 17 Земельного Кодексу УРСР 1990 року передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства. Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього Кодексу сільські Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл для ведення особистого підсобного господарства.
Згідно ч. 22 Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 7 грудня 1990 року Рада народних депутатів в межах своєї компетенції приймає рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. ст. 22 Земельного Кодексу Української РСР від 18.12.1990р. право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Згідно п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок»від 26 грудня 1992 року № 15-92 сільським, селищним, міським радам народних депутатів забезпечено передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, встановлених Земельним кодексом України. Згідно п. 1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
Як встановлено в судовому засіданні, рішення про надання в користування земельної ділянки площею 0, 20 га (0, 1814 га) ОСОБА_1 Пасічнянською сільською Радою народних депутатів Ярмолинецького району не приймалося.
Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Згідно п. а) ч. 3 ст. 116 Земельного Кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Частина 1 статті 118 Земельного Кодексу України зазначає, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної сільської ради за місцемзнаходженням земельної ділянки.
Оскільки ОСОБА_1 відповідно до діючого на той час (1993-1994 рік) Земельного Кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року не набув права користування вищевказаною земельною ділянкою площею 0, 1814 га, тому відповідно, він і має права на приватизацію цієї земельної ділянки. Крім цього, позивач відповідно до вимог п. в) ч. 3 ст. 116 та ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України не звертався із заявою про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, а сільська рада, в свою чергу, не давала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За таких обставин, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Пас ічнянської сільської ради про зобов'язання Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0, 1814 га в с. Васильківці Ярмолинецького району, що розташована на землі Пасічнянської сільської ради, без погодження із суміжним землекористувачем, ОСОБА_4, необхідно відмовити.
Крім цього, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та позову ОСОБА_6 також необхідно відмовити.
Так, згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землою, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно кадастрового плану земельної ділянки площею 0, 1814 га (а.с. 13) суміжним землекористувачем є ОСОБА_4. ОСОБА_6 (а.с. 58) є його донькою. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.09.2005р. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0, 2909 га, яка межує із земельною ділянкою площею, 0, 1814 га для ведення особистого селянського господарства, яку бажає приватизувати позивач ОСОБА_1 ОСОБА_6 на праві власності земельних ділянок не має.
Відповідач ОСОБА_13 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6, під час судового розгляду не надали суду належних і допустимих доказів того, що рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, яким не будь чином порушують їх права, свободи, або законні інтереси. Крім цього, відповідач за зустрічним позовом та третя особа просять визнати частково недійсним рішення № 335 від 04.08.201р. Пасічнянської сільської ради (а.с. 8), хоча за № 335 від 4 серпня 2011 року сільська рада надала ОСОБА_1 витяг з рішення 2-ї сесії Пасічнянської сільської ради 11 скликання від 25 грудня 1994 року. Вимогу про визнання недійсним саме цього рішення відповідач та третя особа не ставили.
Як вбачається з позовних вимог відповідача та третьої особи, зазначена спірна земельна ділянка площею 0, 1814 га була в користуванні члена місцевого колгоспу «Вітчизна»тещі ОСОБА_13 (матері ОСОБА_6) ОСОБА_8 та її діти до 70-х років минулого століття користувалися земельною ділянкою площею 0, 50 га, що була виділена біля господарства. Через зменшення розміру присадибних земельних ділянок колгоспникам зазначеного господарства від наданої тещі земельної ділянки 0, 20 га було «нарізано»і надано у користування її сусідці по межі ОСОБА_9, якій згодом почав допомагати у веденні господарства позивач ОСОБА_1, що без будь-якої законної підстави почав користуватися зазначеним «нарізком»землі після продажу ОСОБА_9 свого будинку новому власнику ОСОБА_10 ОСОБА_4 неодноразово звертався до подружжя ОСОБА_1 з проханням повернути йому цей нарізок землі, оскільки межує з його господарством і є зручним для нього в користуванні. Хоча будь-яких доказів того, що спірна земельна ділянка площею 0, 1814 га належить їм на праві власності чи праві користуванні суду не надали. Із заявами до сільської ради про надання їм в користування або у власність спірної земельної ділянки площею 0, 1814 га згідно вимог ст. ст. 116, 118 Земельного Кодексу України ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не зверталися.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути заяву ОСОБА_6 про надання в користування спірної земельної ділянки площею 0, 1814 га та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо неї, оскільки доказів того, що ОСОБА_6 подавала відповідну заяву, а сільська рада відмовилась її розглядати відповідач та третя особа суду не надали. Крім цього, згідно абз. 3 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду тощо. А згідно ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Суд критично оцінює та не бере до уваги показання свідкі ОСОБА_14 про те, що спірна земельна ділянка площею 0, 1814 га належить ОСОБА_4 оскільки зазначений свідок є зацікавленою особою, його свідчення суперечать вимогам чинного законодавства, а також він не повідомив суду джерела своєї обізнаності щодо цих обставин відповідно до вимог ст. 63 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 17, 19, 22 Земельного Кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року; ст. ст. 12, 81, 116, 118, 152 Земельного Кодексу України; ст. ст. 3, 10, 11, 60, 63, 212-215 ЦПК України,
вирішив:
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Пасічнянської сільської ради про зобов'язання Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0, 1814 га. в с. Васильківці Ярмолинецького району, що розташована на землі Пасічнянської сільської ради без погодження із суміжним землекористувачем ОСОБА_4, - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_6, про визнання частково незаконними та недійсними рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, та про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути заяву доньки про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1, Пасічнянської сільської ради Ярмолинецького району, про визнання частково недійсними рішення Пасічнянської сільської ради від 24.11.2010 року № 7 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та від 04.08.2011 р. № 335 про безоплатну передачу у приватну власність землі ОСОБА_1 в частині, що стосуються спірної земельної ділянки, та про зобов'язання Пасічнянської сільської ради прийняти і розглянути її заяву про надання у користування спірної земельної ділянки 0, 1814 га та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу в Апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Мотивувальна частина рішення виготовлена 2 квітня 2012 року.
Суддя А.В. Кульбаба