Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
вул.Чапаєва,71 смт.Ярмолинці, Ярмолинецький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.32100
Справа № 1-83/11
1/2221/5/2012
20 березня 2012 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої -судді Грох Л.М.
при секретарі Фурман Н.Л.,
з участю прокурора Яковенка О.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Баламутівка Ярмолинецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого;
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 з корисливих мотивів з метою покращення свого матеріального становища вирішив вчинити крадіжку моркви, яка належала ОСОБА_3 та зберігалася у сховищі -на охоронюваній території зернотоку та складських приміщень ЗАТ «Октант»в с. Баламутівка.
Так, ввечері 22 листопада 2010 року в с.Баламутівка Ярмолинецького району, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переліз через паркан охоронюваної території ЗАТ «Октант»і опинившись на території складських приміщень, з-під навісу біля цих приміщень викрав п'ять мішків моркви вагою близько 170 кг, вартістю близько 680 грн. та 5 поліпропіленових мішків вартістю 2 грн. кожний, що належали потерпілому ОСОБА_3, заподіявши останньому матеріального збитку на загальну суму близько 690 грн. Викрадені мішки з морквою він перекинув через паркан та відніс в низину біля дороги, що пролягає вздовж території складських приміщень.
Маючи на меті збути викрадену моркву, ОСОБА_4 того ж дня близько 21 години прийшов на господарство ОСОБА_5, де запропонував останньому купити в нього 5 мішків викраденої моркви. ОСОБА_5, усвідомлюючи, що запропонована морква крадена, погодився її придбати за 50 грн.
На автомобілі ВАЗ 21154 н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, останній разом з ОСОБА_4, що вказував дорогу, під'їхали до місця, де знаходилася крадена морква і разом завантажили її в автомобіль. Діючи згідно досягнутої раніше домовленості, ОСОБА_5 вручив ОСОБА_4 гроші в сумі 60 грн., після чого завіз викрадену моркву додому.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і підтвердив, що 22.11.2010 р. близько 21 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов на господарство ОСОБА_5, де запропонував останньому вчинити спільно з ним крадіжку моркви з території зернотоку ЗАТ «Октант». Той погодився, на автомобілі ОСОБА_5 вони під'їхали до зернотоку, домовившись по дорозі, що ОСОБА_5 сплатить йому 60 грн. за допомогу у викраденні моркви. Він переліз через цегляний паркан і побачивши складені в мішки моркву, переніс один мішок і перекинув через паркан. Покликав ОСОБА_6 і спільно з ним перенесли та перекинули ще по 3 мішки моркви через паркан. Потім повантажили їх у машину, ОСОБА_5 сплатив йому 60 грн. за допомогу. Ствердив, що знав, що територія зернотоку та складських приміщень, де зберігалася морква, охоронялася охоронцями ЗАТ «Октант». Зазначив, що на час вчинення крадіжки був знайомий з ОСОБА_5, проте жодних стосунків з ним не підтримував.
Підсудний ОСОБА_5 заперечив вчинення крадіжки моркви ним разом з ОСОБА_4 Ствердив, що останній близько 21 години 22.11.2010 року прийшов до нього на господарство, де запропонував йому купити 5 мішків моркви. Розуміючи, що запропонована морква крадена (зважаючи на пропозицію в нічний час), він погодився в ОСОБА_4 купити її за 50 грн., що влаштувало і ОСОБА_4 Тоді ОСОБА_4 сказав взяти йому 5 зав'язок до мішків і вони поїхали на його автомобілі ВАЗ 21154 н.з. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_4, що вказував дорогу, до місця, де знаходилася крадена морква. П'ять мішків з морквою, що лежали в рівчаку поряд з дорогою, яка проходить вздовж території зернотоку - на відстані близько 15 м від рогу паркану, вони разом завантажили в автомобіль. Діючи згідно домовленості між ними, він вручив ОСОБА_4 гроші в сумі 60 грн., не маючи купюр номіналом на 50 грн. без здачі. В подальшому ОСОБА_5 відвіз ОСОБА_4 в центр с. Баламутівка, після чого завіз викрадену моркву додому.
Суд визнає ці показання підсудного ОСОБА_5 достовірними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі.
Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що у 2010 році він відповідно до усної домовленості з керівництвом ЗАТ «Октант» він як приватна особа орендував у с. Баламутівка 20 га землі під вирощування моркви на умовах відновлення родючості земельної ділянки. Зібрану моркву він за домовленістю з керівництвом ЗАТ «Октант» у листопаді 2010 року зберігав на охоронюваній працівниками ЗАТ «Октант»території зернотоку та складських приміщень ЗАТ «Октант»в с. Баламутівка.
Через декілька днів після початку збирання даної моркви до нього зателефонував один із охоронців та повідомив, що зі складу було скоєно крадіжку декількох мішків моркви. Ствердив, що завдана шкода йому відшкодована в повному обсязі ОСОБА_4, він не має претензій до обох підсудних.
Показання потерпілого узгоджуються зі свідченнями свідка ОСОБА_7, який підтвердив, що ОСОБА_3 за усною домовленістю з керівництвом ЗАТ «Октант» орендував у с. Баламутівка 20 га землі в с.Баламутівка Ярмолинецького району і посіяв моркву, яку почали збирати в листопаді 2010 року. Також за усною домовленістю ОСОБА_3 моркву тимчасово зберігав під навісом на території зернотоку ЗАТ «Октант». Ця територія загороджена цегляним парканом і охороняється працівниками ЗАТ «Октант». 23.11.2010 року сторож зернотоку ОСОБА_8 повідомив його про крадіжку декількох мішків моркви ОСОБА_3 Десь через тиждень ОСОБА_5 повернув 3 мішки викраденої моркви.
Показання ОСОБА_5 об'єктивно узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8, який підтвердив факт крадіжки саме 5 мішків моркви під час його чергування 22.11.2010 року.
Показання свідка ОСОБА_9 також вказують на правдивість свідчень ОСОБА_5 Так, свідок підтвердив, що в ході добровільної видачі 3-х мішків моркви з власного господарства та передачі її на зберігання ОСОБА_5, стверджуючи, що цю моркву він придбав у ОСОБА_4, показав місце, звідки він її забирав - рівчак поряд з дорогою, яка проходить вздовж території зернотоку - на відстані близько 15 м від рогу паркану. В ході огляду вказаного ОСОБА_5 місця там було виявлено розкидану на землі моркву, прим'яту траву.
Факт крадіжки моркви саме шляхом перекидання мішків через паркан стверджується протоколом огляду місця події від 23.11.2010 р., згідно якого зафіксовано наявність розкиданої моркви з обох сторін в одному місці цегляного паркану.
Згідно протоколу огляду та вилучення від 29.11.2010 р. ОСОБА_5 добровільно видав з власного господарства 3 мішки моркви вагою 107 кг.
За даними довідки КП «Ярмолинецький коопринок»вартість 1 кг моркви станом на 23.11.2010 р. становить 4 грн.
Таким чином оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_4 у скоєнні злочину, що виразився у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище, у зв'язку з чим його дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.
Кваліфікуючу ознаку викрадення як такого, що вчинено за попередньою змовою групою осіб слід виключити із обвинувачення, оскільки це не знайшло свого ствердження під час досудового та судового слідства.
Суд визнає недостовірними показання ОСОБА_4 щодо участі ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки, оскільки вони є непослідовними, нелогічними та непереконливими. Так, сумнівними видаються твердження ОСОБА_4 про його необізнаність, чи є морква на території зернотоку, у чому вона зберігається, оскільки він запропонував ОСОБА_5 взяти з собою лише зав'язки до мішків, і саме вони фактично знадобилися. Крім того, стверджуючи про здійснення крадіжки ними спільно, ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_5 сплатив йому 60 грн., проте не обґрунтував, за що ж той розплатився.
Про вчинення ОСОБА_4 цієї крадіжки одноосібно свідчить і той факт, що лише ОСОБА_4 відшкодував потерпілому шкоду, завдану крадіжкою, у сумі 2200 грн.
За відсутності будь-яких доказів участі ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки чужого майна, поєднаній з проникненням у сховище, спільно з ОСОБА_4 та оцінюючи досліджені наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_5 у заздалегідь не обіцяному придбанні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, у зв'язку з чим його дії кваліфікує за ст.198 КК України.
При призначенні покарання підсудним суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних злочинів, особи винних, що раніше не судимі, не перебувають на обліку в психіатра та нарколога, позитивно характеризуються за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, суд визнає добровільне відшкодування завданої шкоди та перебування у нього на утриманні та вихованні двох малолітніх дітей; вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння суд визнає обставиною, що обтяжує його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5, суд визнає перебування у нього на утриманні та вихованні малолітньої дитини. Обставин, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
Таким чином, суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_4 слід призначити у виді позбавлення волі на строк відповідно до нижньої межі, визначеної санкцією ст. 185 ч.3 КК України; покарання підсудному ОСОБА_5 слід призначити у виді обмеження волі на строк відповідно до мінімального розміру цього виду покарання згідно ч.2 ст. 61 КК України.
Разом з тим, враховуючи особи винних, що раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються по місцю проживання, позицію потерпілого щодо відсутності до них претензій та мінімізації покарання, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудних можливе без відбування покарання, відтак є підстави для звільнення їх від відбування покарання з випробуванням в силу ст.75 КК України.
Підстав змінювати обраний запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не вбачається.
Виходячи з об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 198 КК України автомобіль ВАЗ-21154 н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 не являється знаряддям злочину і підлягає поверненню законному володільцю.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
В силу ст.76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід стосовно засуджених - підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ -автомобіль ВАЗ-21154 н.з. НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ОСОБА_5.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Головуюча
Л. М. Грох