Справа 1-9/12
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року Городоцький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої-судді Федорук І.М.,
при секретарі Жиловській Т.В.
з участю прокурора Турнаської А.В.,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Городок Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, військовозобов'язаного, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України
30 червня 2008 року близько 17 години ОСОБА_3, перебуваючи на власному господарстві по АДРЕСА_1 побачив, що між його тестем, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 на межі суміжних ділянок виникла сварка. ОСОБА_3, перебуваючи тривалий час з ОСОБА_6 у неприязних відносинах, втрутився в дану сварку, підійшов до ОСОБА_6 і умисно наніс їй декілька ударів в голову та інші частини тіла, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді локального набряку м'яких тканин лівої половини тім'яної ділянки голови, крововилив м'яких тканин лівої навколо очної ділянки, верхньої повіки правого ока, правої виличної ділянки, обох підключичних ділянок, лівої молочної залози, обох плечей, черевної стінки, надлобкової ділянки, обох сідниць, лівої поперекової ділянки, лівої лопаткової ділянки, обох п'яткових ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав, пояснивши, що 30 червня 2008 року знаходився на своєму господарстві, що розташоване по АДРЕСА_1, близько 17 години побачив, що між його тестем - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на межі суміжних земельних ділянок виникла сварка. До сварки приєдналась його теща - ОСОБА_7, яка стала шарпатись з ОСОБА_6 З метою розборонити жінок він, підсудний, підійшов до них та став відштовхувати їх руками в різні сторони одну від одної. При цьому він ударів потерпілій не наносив.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, згідно висновку повторної судово-медичної експертизи № 1980 від 05 жовтня 2010 року, при вивченні медичної карти № 16108 стаціонарного хворого ОСОБА_6, клінічної симптоматики, яка б підтверджувала наявність перелому зуба 2-го шийного хребця, не відмічається. При контрольному дослідженні лікарем обласним рентгенологом рентгенограми шийного відділу хребта ОСОБА_6 від 1 липня 2008 року, рентгенологічних даних за порушення цілісності зуба 2-го шийного хребця немає. При контрольній комп'ютерній томографії шийного відділу хребта, проведеного 1 вересня 2010 року, даних за наявність ліній перелому 1-2 шийних хребців, не виявлено. Отже, як вбачається з даного висновку, на підставі вище вказаних даних, наявність перелому зуба 2-го шийного хребця 30 червня 2008 року , виключається, а відповідно наявність наслідків від перелому виключається.
З висновку експерта № 6 від 17 березня 2011 року судово-медичної експертної комісії, котра провела комісійну судово-медичну експертизу, слідує, що при контрольному рентгенологічному дослідженні зубовидного відростку 2-го шийного хребця через рот 3 березня 2011 року , виконаного при проведенні цієї експертизи, в рентгендіагностичному відділенні Хмельницької обласної лікарні у ОСОБА_6 даних за порушення цілісності кісткової структури 2-го шийного хребця не виявлено. При обстеженні лікарями Хмельницької обласної лікарні 3 березня 2011 року також не відмічено будь-яких об'єктивних клінічних проявів, які можуть бути наслідками перелому зуба 2-го шийного хребця. Тобто, як зазначеному у даному висновку, у ОСОБА_6 тілесного ушкодження у вигляді перелому 2-го шийного хребця, пов'язаного з подією 30 червня 2008 року , не спостерігається. Крім того, в даному висновку зазначено, що при переломі зуба 2-го шийного хребця без зміщення уламків необхідне стаціонарне лікування з фіксацією хребта або зовнішньою імобілізуючою пов'язкою або шляхом оперативного втручання, на тривалий термін не менше 2,5-3 місяців. Вказане лікування потерпілій не проводилось, що також свідчить про відсутність перелому 2-го шийного хребця.
Натомість, я вбачається з виписки Хмельницької обласної лікарні з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 , остання знаходилась на стаціонарному обстеженні та лікуванні в неврологічному відділенні ХОКЛ з 11 серпня 2008 року по 22 серпня 2008 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку І-ІІ ст., стійкий цефалічний синдром, вестібулоатаксії. ІХС: кардіосклероз, фібриляція передсердь, постійна форма, СН Б-2А ст.. ФК2 Гіпертонічна хвороба 2 ст., нетримання сечі, імперативні позиви на сечопуск, пухлина лівої нирки, цукровий діабет.
Отже, наявність тяжких тілесних ушкоджень у вигляді перелому 2-го шийного хребця, пов'язаного з подією 30 червня 2008 року, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Суд не може прийняти до уваги в якості належного доказу висновок експерта № 2204 від 22 вересня 2008 року , згідно якого у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді перелому 2-го шийного хребця, яке відноситься до ступеня тяжкого, оскільки, як видно з листа Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи № 1464 від 16 вересня 2011 року в ході службового розслідування встановлено, що судово-медичним експертом ОСОБА_8 не в повному обсязі були витребувані та вивчені медичні документи на ім'я ОСОБА_6, в зв'язку з чи послідуючі експертизи спростували висновок судово-медичного експерта ОСОБА_8
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, слід визнати невинним та по суду виправданим.
Разом з тим, оцінивши зібрані та досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в умисному нанесенні потерпілій легких тілесних ушкоджень доведена в судовому засіданні, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України.
Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.. 125 КК України, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:
- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6, згідно яких 30 червня 2008 року близько 17 години між нею та ОСОБА_9 розпочалась сварка з приводу користування суміжними земельними ділянками. До них підійшла ОСОБА_7 і втрутилась у сварку. Після цього жінки схопили одна одну за волосся і стали шарпатись. До них підійшов ОСОБА_3 і наніс їй, потерпілій, декілька ударів рукою в голову. Потім він, підсудний, разом з ОСОБА_9 затягнули ОСОБА_6 на своє подвір'я , де продовжували наносити їй удари по різних частинах тіла,
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, згідно яких 30 червня 2008 року близько 17 години він разом з сином ОСОБА_11 знаходився у своєму будинку, що розташований в АДРЕСА_2, та межує з господарством підсудного. Почувши крики, вийшов з будинку і побачив, що ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 б'ють його жінку - ОСОБА_6, в зв'язку з чим викликав міліцію ,
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, згідно яких 30 червня 2008 року близько 17 години він разом з батьком ОСОБА_10 знаходився у своєму будинку, що розташований в АДРЕСА_2, та межує з господарством підсудного. ОСОБА_10 вийшов з будинку, через декілька хвилин повернувся і повідомив, що ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 б'ють ОСОБА_6,
- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 згідно яких вона перебуває з ОСОБА_6 в дружніх відносинах. В кінці червня 2008 року до неї зателефонувала потерпіла та поскаржилась на незадовільний стан свого здоров'я. Вона, ОСОБА_13, прийшла до неї і побачила на голові та грудній частині тіла ОСОБА_6 наявні синці, пояснивши, що її побили сусіди,
- висновком експерта № 6 від 17 березня 2011 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді локального набряку м'яких тканин лівої половини тім'яної ділянки голови, крововилив м'яких тканин лівої навколо-очної ділянки, верхньої повіки правого ока, правої виличної ділянки, обох підключичних ділянок, лівої молочної залози, обох плечей, черевної стінки, надлобкової ділянки, обох сідниць, лівої поперекової ділянки, лівої лопаткової ділянки, обох п'яткових ділянок, а також лінійні садна шкір лівого ліктьового суглобу, правого передпліччя, обох гомілок. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_6 могли виникнути як 27 червня 2008 року , так і 30 червня 2008 року.
Твердження підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що він не заподіяв потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, суд не може визнати обґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних та об'єктивно досліджених в судовому засіданні доказів по справі.
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_3 не наносив удари потерпілій, оскільки вони є родичами підсудного. При цьому ці свідки підтвердили факт існування конфлікту 30 червня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з приводу користування суміжними земельними ділянками, під час якого почалась шарпанина між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а підсудний ОСОБА_3 розборонив жінок.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, не знайдено.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Суд враховує, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання в межах санкції цієї статті -у вигляді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.. 49 цього Кодексу.
Ч.. 1 ст. 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Оскільки вичинений ОСОБА_3 злочин є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, суд вважає, що його слід звільнити від кримінального покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 603,27 грн. на відшкодування матеріальної шкоди (вартості лікування, що підтверджується наданими потерпілою фіскальними чеками ), а також 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, те, що злочин вчинено стосовно особи похилого віку.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин.
Згідно ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінального покарання у зв'язку з закінченням строків давності, провадження у справі закрити.
За ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_3 визнати невинним і по суду виправданим.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу залишити попередній у виді підписки про невиїзд.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 603,27 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Речові докази після набрання вироком законної сили: господарську сапу залишити у власника - ОСОБА_6, одяг (чоловічу сорочку, жіночий халат та майку) повернути власнику ОСОБА_6.
Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Городоцький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя: І.М.Федорук