Головуючий у 1-й інстанції: Лєдньов Д.М.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"27" квітня 2012 р. Справа № 2а/0612/4240/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "07" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 7 листопада 2011 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду в Лугинському районі Житомирської області щодо не перерахування та невиплати ОСОБА_4 в повному обсязі підвищення до пенсії передбачене ч.2 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1.04.2011 року по 30.06.2011 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду в Лугинському районі Житомирської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, що проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ч.2 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з урахуванням виплачених коштів, за період з 1.04.2011 року по 30.06.2011 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду в Лугинському районі Житомирської області просить рішення суду скасувати, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а тому управління Пенсійного фонду не є належним відповідачем по справі. Суд, також не звернув уваги, що кошти стягуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, підвищується на 2 мінімальні заробітні плати. Частиною 2 статті 39 зазначеного Закону встановлено, що що пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються в розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду в Лугинському районі Житомирської області, одержує пенсію за віком та проживає на території радіоактивного забруднення, а тому відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких підстав правильним є висновок суду щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, оскільки частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.8 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Посилання апелянта на те, що Пенсійний фонд не є належним відповідачем по справі, не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необгрунтованими.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/2001, Пенсійний фонд є центральним органом виконавчої влади.
За змістом п 2.1. Положення основними завданнями Управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, а тому управління Пенсійного фонду України є належним відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.
Вказана норма узгоджується зі ст.72 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка відносить до джерел формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону).
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "07" листопада 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул. К. Маркса,2-а,смт. Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301