ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
29 липня 2008 р.
Справа № 18/46
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Б.П.Гриняка
При секретарі судового засідання А.С. Томашевській
розглянувши матеріали
за позовом : Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача : Івано-Франківської міської ради , вул. Грушевського , 21 , м. Івано-Франківськ,76018
про : визнання матеріалів погодження місця розташування об"єкта такими , що відповідають вимогам чинного законодавства , положенням рішення ( XVII сесії ) Івано-Франківської міської ради п"ятого демократичного скликання від 10.05.2007р. та надання дозволу на складання проекту землеустрою , щодо відведення земельної ділянки.
За участі представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2. ( довіреність № 306479 від 26.07.2008р) - представник;
Від відповідача: Сегін І.Р. ( довіреність № 1073/01-17/07-в від 18.06.2007р. )
ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано- Франківської області подано позовну заяву про визнання матеріалів погодження місця розташування об"єкта , що знаходиться на розі вулиць АДРЕСА_2такими , що відповідають вимогам чинного законодавства , положенням рішення ( XVII сесії ) Івано-Франківської міської ради п"ятого демократичного скликання від 10.05.2007р. та визнання права Підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1 ) на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6500 га на розі вулицьАДРЕСА_2для влаштування тимчасової автомобільної стоянки на території комунікаційного поля .
Позовні вимоги мотивовані тим , що рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.05.2007р. позивачу надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт (дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки) для влаштування тимчасової автомобільної стоянки та території комунікаційного поля на розі АДРЕСА_2
На виконання вказаного рішення позивач виконав проектно - пошукові роботи в повному обсязі та отримав усі необхідні матеріали погодження розташування земельної ділянки.
Відповідно до ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, додавши копії всіх необхідних висновків та заключень компетентних органів.
Однак, в порушення ч.5 ст. 123 Земельного кодексу України, Івано-Франківська міська рада жодних рішень стосовно згаданої заяви не прийняла.
З огляду на викладене, позивач просить суд визнати його право на розроблення ( складання) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для влаштування тимчасової автомобільної стоянки на території комунікаційного поля площею 0,6500 га на розі АДРЕСА_2
Відповідач позовні вимоги заперечує , вказуючи на те , що відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону. Питання затвердження проекту землеустрою , розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для влаштування тимчасової автомобільної стоянки на території комунікаційного поля площею 0,6500 га на розі вулицьАДРЕСА_2на сесію не виносилось.
Відповідач також стверджує, що вимоги позивача щодо визнання права на розробку проекту відведення земельної ділянки не підлягають до задоволення, оскільки вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції міської ради, а тому суд не вправі встановлювати зазначені факти.
Відповідач зазначив, що позивачем не оспорювалось в судовому порядку відмова Івано-Франківської міської ради у погодженні місця розташування об'єкта.
Зокрема відповідач звертає увагу суду на те, що згідно практики Вищого господарського суду України сільські, селищні, міські ради вправі самостійно вирішувати питання, які згідно чинного законодавства віднесені до їх компетенції.
Суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню , з огляду на наступне.
За змістом п.3 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України 27.06.2007 N 04-5/120 " Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин .
Відповідно до п. 15 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України 27.06.2007 N 04-5/120 господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності. Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Аналізуючи вищенаведене , суд приходить до висновку про те , що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства .
Стаття 3 Земельного кодексу України містить припис про те , що земельні відносини регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частина 15 ст.151 Земельного кодексу України містить припис про те , що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Судом встановлено, що позивачем дотримано вимог вищезазначеної правової норми та виконано всі роботи з приводу попереднього погодження місця розташування об'єктів, що підтверджується наступним:
- погодження управління земельних ресурсів - висновок №03-04-06/1341від 27 червня 2007 року;
- погодження управління архітектури і містобудування - висновок № 2/3-3/1554 від 18 червня 2007 року;
- погодження Івано-Франківської міської СЕС - висновок № 312 від 20 липня 2007 року;
- погодження державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області - висновок № 07-10/4290 від 10 вересня 2007 року;
- погодження управління культури - висновок №555/1-7в від 04 липня 2007 року;
- план пропонованих меж, погоджений головним архітектором міста;
-акт вибору земельної ділянки від 27 червня 2007 року.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що позивачем отримано усі позитивні матеріали погодження місця розташування земельної ділянки без жодних зауважень, суд вважає, що у Івано-Франківської міської ради не має правових підстав відмовляти позивачу у погодженні місця розташування об»єкта, а відповідно , і у наданні дозволу на розроблення ( складання) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для влаштування тимчасової автомобільної стоянки на території комунікаційного поля площею 0,6500 га на розі АДРЕСА_2
Частинами 16 , 17 ст. 151 Земельного кодексу України визначено , що у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. А у разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
В силу положень ст.16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути , зокрема , визнання права .
Аналогічна норма передбачена і статтею 20 Господарського кодексу України та ст. 152 Земельного Кодексу України , за змістом якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати матеріали погодження місця розташування об"єкта , що знаходиться на розі вулиць АДРЕСА_2такими , що відповідають вимогам чинного законодавства , положенням рішення ( XVII сесії ) Івано-Франківської міської ради п"ятого демократичного скликання від 10.05.2007р.
Визнати право Підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1 ) на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6500 га на розі вулицьАДРЕСА_2для влаштування тимчасової автомобільної стоянки на території комунікаційного поля .
Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського , 21 , м. Івано-Франківськ на користь Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Б.П.ГРИНЯК
Рішення підписано
Виготовлено в АС "Діловодство суду"