Ухвала від 12.08.2008 по справі 3/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"12" серпня 2008 р. Справа № 3/84

За позовом Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго»Рівненський міський РЕМ

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 192138 грн.55 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: Піхоцький А.Л. (довіреність №103 від 10.01.2008 року);

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в розмірі 192138 грн. 55 коп..

Позовні вимоги мотивує наступним: між сторонами укладений Договір №1877 про постачання електричної енергії від 25.07.205 року; внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за використану квітні-травні 2008 року електричну енергію утворилась заборгованість в розмірі 192138 грн. 55 коп..

11.08.2008 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить збільшити суму позовних вимог до 237671 грн. 53 коп.. Заява відхилена судом з наступних міркувань: відповідно до вимог ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив наступне: згідно п.2.5 Договору на постачання електроенергії №1877 від 25.07.2008 року «у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 7 діб до дня зміни власника приміщення, а Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення».

Згідно договору №21/7-1 від 21.07.2006 року користування приміщення трансформаторної підстанції підприємець ОСОБА_1. передала у користування приміщення для підприємця ОСОБА_2.; також 21.07.2006 року було укладено договір купівлі продажу електрообладнання, в т.ч. трансформатора. Відповідач стверджує, що з моменту укладення вищевказаного договору споживачем електроенергії став ОСОБА_2., оскільки підприємець ОСОБА_1 не мала свого електрообладнання необхідного для поставки електроенергії. Відповідач вважає, що оскільки підприємець ОСОБА_2. звернувся до позивача з вимогою відключити трансформатор від електроенергії, то ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»було відомо про укладення такої угоди, а відтак позивач зобов'язаний був відключити підприємця ОСОБА_1. від електропостачання з 21.07.06р. та укласти договір з новим споживачем - ОСОБА_2..

Відповідно до вищевказаного, відповідач вважає нарахування плати за електроенергію з 21.07.2006 року спожиту підприємцем ОСОБА_2. є безпідставним.

Крім того, відповідачем подано суду клопотання про залучення підприємця ОСОБА_2. в якості співвідповідача, а в разі відсутності підстав - в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки предмет спору безпосередньо впливає на права підприємця ОСОБА_2., оскільки ним безпосередньо здійснювалось споживання електроенергії, вартість якої хоче стягнути позивач.

Клопотання про залучення приватного підприємця ОСОБА_2. співвідповідачем чи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відхилене судом з наступних міркувань: відповідно до вимог ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї з сторін. Договір про постачання електричної енергії №1877 від 25.07.2005 року укладено між Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго»та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Оскільки спір виник з приводу невиконання умов договору постачання електричної енергії укладеного між позивачем та відповідачем, а договір на момент розгляду справи є дійсним, то рішення по справі не може сплинути на права та обов'язки приватного підприємця ОСОБА_2., який не є стороною вищевказаного договору.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.08.2008 року до 12.08.2008 року, про що представники сторін розписались в протоколі судового засідання від 06.08.2008 року. Відповідач в судове засідання після оголошення перерви не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин, керуючись ст.76 Господарського процесуального кодексу, суд вважає за можливе розглянути за можливе розглянути справу без участі відповідача за матеріалами наявними у справі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2005 року між Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго»(далі - енергопостачаюча організація) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1877 (далі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію Споживачу, а споживач оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2 Договору сторони зобов'язались під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором керуватись чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.2.1.2. Договору позивач зобов'язався Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу б цього Договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п.п. 2.2.1.-2.2.4 Договору споживач зобов'язався виконувати умови Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами

розділу 5 цього Договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п.7.5 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків» оформлюються такі документи: звіт про використану електричну енергію та акт результатів замірів електричної потужності.

Згідно з п.8.1. Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків»(до 20 числа щомісячно 100 відсотків вартості фактичного обсягу спожитої електроенергії).

Пунктом 8.5. Договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електроенергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Ей-І-Ес Рівнеенерго» виконало умови Договору про поставку електричної енергії №1877 від 25.07.2005 року; на підставі наданих Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. звітів за використану електроенергію за квітень, травень 2008 року (а.с.16, 17) позивачем виставлено відповідачу Рахунок за активну електроенергію від 21.04.2008 року №9105266093 за квітень 2008 року на суму 193772 грн. 45 коп.; Рахунок за реактивні перетоки від 21.04.2008 року №9105266093 за квітень 2008 року на суму 931 грн. 14 коп..; Рахунок за активну електроенергію від 22.05.2008 року №9106517338 за травень 2008 року на суму 191954 грн. 85 коп. та Рахунок за реактивні перетоки від 22.05.2008 року №9106517338 за травень 2008 року на суму 183 грн. 70 коп., який позивач зобов'язаний був оплатити до 29.05.2008 року (а.с.9-15).

Відтак борг Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. за спожиту активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії на момент розгляду справи становить 192138 грн. 55 коп.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу за спожиту електроенергію згідно Договору на споживання електричної енергії №1877 від 25.07.2005 року в розмірі 192138 грн. 55 коп..

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року №417/1442 (далі -Правила) вищевказані правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно п.1.6. Правил договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п.5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пунктом 6.1. Правил встановлено 6.1., що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.

Згідно п.6.11. Правил остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Представник відповідач в судовому засіданні 29.07.2008 року заперечив проти оплати боргу за спожиту електроенергію вказавши, що до технологічних ліній споживача приєднані інші субспоживачі, які є боржниками за спожиту електроенергію.

Такі твердження відповідача не відповідають доказам наявним у справі, оскільки відповідно до п.2.3. Договору сторони зобов'язались укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення Споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).

Згідно з Переліком об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію (додаток 3.1. до Договору постачання електричної енергії №1877 від 25.07.2005 року) та Договором на постачання електричної енергії №1474 про постачання електричної енергії від 11.11.2006 року з додатками вбачається, що субспоживачем за договором №1877 від 25.07.2005 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС-Сервіс». При цьому, споживання субспоживачем електричної енергії відображене у додатках до рахунків за спожиту електроенергію, виставлених позивачем за квітень-травень 2008 року.

Відповідно до п.6.23.1.2. Правил якщо точка продажу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності основному споживачу та електропередавальній організації або іншому споживачу: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів).

Відповідачем до матеріалів справи долучено Договір № б/н про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 22.09.2006 року укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_3 , що обумовлює передачу електричної енергії від мереж основного споживача субспоживачу, користування електропередавальними мережами та обладнанням, що належить основному споживачу. Договір не містить підпису субспоживача та засвідчений відтиском печатки Приватного підприємства «Продовольча компанія «Десна».

Відповідно до п.1.8. правил договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача). При цьому перед укладенням відповідного договору між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) субспоживач має узгодити з постачальником електричної енергії точку продажу для нього електричної енергії. Узгодження відбувається шляхом обміну листами.

Відповідачем не надано суду доказів укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем - приватним підприємцем ОСОБА_3.

В судовому засіданні 15.07.2008 року представник відповідача вказав, що Договір про постачання електричної енергії №1877 від 25.07.2005 року припинив свою дію, оскільки згідно Договору №21/7-1 від 21.07.2006 року користування приміщення трансформаторної підстанції підприємець ОСОБА_1. передала у користування приміщення для підприємця ОСОБА_2.; також 21.07.2006 року було укладено договір купівлі-продажу електрообладнання, в т.ч. трансформатора. Відповідач стверджує, що з моменту укладення вищевказаного договору споживачем електроенергії став ОСОБА_2., оскільки підприємець ОСОБА_1 не мала свого електрообладнання необхідного для поставки електроенергії.

Відповідно до п.2.5. Договору у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника електричної енергії за 7 діб до зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежі»передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.

Відповідач не надав суду передбачених Договором доказів повідомлення позивача про звільнення займаного приміщення.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 192138 грн. 55 коп. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в РОФ АППБ «Аваль» м.Рівне, МФО 333227) на користь Закритого акціонерного товариства «ЕЙ-І-Ес Рівнеенерго»Рівненський міський район електричних мереж в особі комерційної дільниці (33000, м. Рівне, вул. Кн.Володимира, буд. 71, код ЄДРПОУ 05424874, р/р 26033016327 в ОПЕРВ Ощадбанку, МФО 333368) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 192138 грн. 55 коп., 1921 грн. 38 коп. витрат на оплату державного мита та 118,00 грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення підписаний суддею «18»серпня 2008 року

Попередній документ
2373778
Наступний документ
2373780
Інформація про рішення:
№ рішення: 2373779
№ справи: 3/84
Дата рішення: 12.08.2008
Дата публікації: 26.11.2008
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.11.2008)
Дата надходження: 07.10.2008
Предмет позову: стягнення