79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.08.08 Справа№ 12/134 А
Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 17542/10/17-2 від 03.08.2007 р.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 -представник по дорученню;
Від відповідача: Кармелюк Т.Б., представник по дорученню
Сторонам роз'яснено зміст ст. ст. 27, 29, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема право заявляти відводи. Здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: Позов заявлено Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 17542/10/17-2 від 03.08.2007р.
Ухвалою суду від 10.06.2008 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє засідання на 26.06.2008 р.
В попередньому засіданні 26.06.2008 р. розгляд справи відкладався до 17.07.2008 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Ухвалою від 17.07.2008 р. суд завершив розгляд справи в попередньому засіданні та перейшов до розгляду справи в судовому засіданні, яке призначив на 30.07.2008 р.
В судовому засіданні 30.07.2008 р. оголошувалась перерва до 13.08.2008 р.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити та визнати нечинним податкове повідомлення -рішення № 17542/10/17-2 від 03.08.2007 р.
Свої вимоги представник мотивує тим, що перевірка на підставі якої було прийняте оспорюване податкове повідомлення рішення була безпідставною, так, як даний період уже перевірявся податковим органом про, що складено відповідний акт та прийняте податкове повідомлення -рішення, яке в судовому порядку було визнано нечинним. Також позивач стверджує, що підставою для проведення повторної перевірки було твердження викладене в мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 р. по справі № 5/591-28/83 про факт реалізації товару, а не підстави передбачені нормативно правовими актами.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд залишити в силі оспорюване податкове повідомлення -рішення.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.08.2008 року.
Суд заслухавши пояснення та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова проводила позапланову документальну невиїзну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях , поданих платником податку, неподання пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит податкового органу за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 р.
За результатами перевірки складено акт № 2692/17-2/2590800265 від 23.07.2007 р.
Перевіркою встановлено порушення ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 74 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за січень 2005 р. в сумі 132714,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2005 р. в сумі 132714,00 грн. та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “про прибутковий податок з громадян» в частині заниження валового доходу та заниження валових витрат за І кв. 2007р. , що призвело до заниження суми чистого доходу за І кв. 2007 р., в результаті чого до бюджету недопоступило податку з доходів фізичних осіб в сумі 10693,30 грн.
На підставі даного акту перевірки ДПІ у Франківському районі було прийнято податкове повідомлення -рішення № 17542/10/17-2 від 03.08.2007 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 р. в сумі 132714,00 грн.
Позивач не погоджується з даними податковими повідомленнями рішеннями, тому звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного :
Відповідно до п. 1, 2, 3 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі -контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.
Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;
б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;
в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;
г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;
д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;
е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті “е» частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
Як уже зазначалося судом, оспорюване податкове повідомлення -рішення № 17542/10/17-2 від 03.08.2007 р. прийняте на підставі акту № 2692/17-2/2590800265 від 23.07.2007 р. складеного за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 з питань виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях , поданих платником податку, неподання пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит податкового органу за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 р.
В матеріалах справи знаходиться акт № 134/17-2/2590800265 від 03.06.2005 р. Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова складений за результатами перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 р.
З наведеного випливає, що податковим органом проводилась повторна перевірка приватного підприємця ОСОБА_1за період який уже перевірявся.
Відповідно до Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин передбачених в п. 3 даного указу.
Як вбачається з акту перевірки № 2692/17-2/2590800265 від 23.07.2007 р. ДПІ у Франківському районі м. Львова проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка, хоча такий вид перевірки чинним законодавством не передбачено. Окрім того в акті перевірки немає жодного посилання на хоча б одну з підстав проведення позапланової перевірки передбачену Указом. Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» .
Натомість в акті перевірки є посилання на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 р. по справі № 5/591-28/83, в мотивувальній частині якої встановлено передачу СПД ОСОБА_1 на тимчасове зберігання ТзОВ “Олекс ЛТД» косметичних засобів без наміру створення правових наслідків. Однак дана постанова Львівського апеляційного господарського суду скасована Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 24.07.2008 р.
Окрім того суд зазначає, що на підставі акту № 134/17-2/2590800265 від 03.06.2005 р. складеного за результатами перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2005 р., податковим органом було прийняте податкове повідомлення рішення №11132/10/17-2 від 08.06.2005 р., яке визнане нечинним постановою господарського суду Львівської області від 19.06.2007 р. по справі № 5/857-12/111А. Дана постанова залишена в силі апеляційною та касаційною інстанцією.
Оскільки відповідач за одне і теж правопорушення проводив донарахування і застосовував штрафну (фінансову ) санкцію та враховуючи норму ст. 72 КАС України згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд не дає оцінку спірному податковому повідомленню -рішенню, оскільки вже є рішення суду, яке набрало законної сили між тими ж сторонами і з того ж предмету, а за одне правопорушення може проводитись одне донарахування та застосовуватись штрафна санкція один раз
Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку. що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати суд покладає на позивача.
Керуючись. 1, 2, 3 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» , ст.ст.17,48,69,71, 72,122-124,138-140,151-154,162,163 , п.6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги задоволити повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 17542/10/17-2 від 03.08.2007 р.
Постанова може бути оскаржена у відповідності зі ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя