ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 20/237
02.07.08
За позовом Компанії «Наброс Фарма ПВТ ЛТД»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо ЛТД»
про стягнення 500 429,75грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1. -предст. (дов. від 22.01.2008р.)
Від відповідача Литвиненко Л.А.- предст. (дов. від 05.05.2008р.)
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Компанії «Наброс Фарма ПВТ ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо ЛТД» про стягнення 500 429,75грн. завданих збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, у зв'язку з неправомірними діями відповідача, позивач, для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, звертався до суду з позовними заявами (в порядку господарського судочинства та в порядку адміністративного судочинства). При цьому, представництво інтересів позивача під час розгляду справ в порядку господарського та адміністративного судочинства здійснював представник -Приватний підприємець ОСОБА_1. на підставі договору №24/10 про надання юридичних послуг та додатків до нього. Позивачем перераховані на користь представника кошти у розмірі 99095,00 доларів США (500 429,75грн. по курсу НБУ станом на 14.05.2008р.) за надані юридичні послуги. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 500 429,75грн. завданих збитків внаслідок неправомірних дій відповідача, що призвело до необхідності захисту інтересів позивача у судовому порядку та одержання юридичних послуг, пов'язаних із представництвом інтересів позивача у суді.
Представник відповідача у судове засідання 04.06.2008р. не з'явився, відповідач відзиву на позов не надав.
04.06.2008р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представнику відповідача прибути у судове засідання.
У судовому засіданні 04.06.2008р. клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки у клопотанні не зазначено причин в обґрунтування неможливості явки у судове засідання представника відповідача та не надано доказів на підтвердження відповідних обставин.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 04.06.2008р. представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 04.06.2008р. відкладено.
18.06.2008р. судом одержано клопотання від відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу у справі №20/237.
У судовому засіданні 18.06.2008р. клопотання судом задоволено.
18.06.2008р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.
З метою підготовки технічних засобів для здійснення технічної фіксації судового процесу, у судовому засіданні 18.06.2008р. оголошено перерву до 24.06.2008р.
У судовому засіданні 24.06.2008р. представник позивача надав суду письмові пояснення з приводу дати одержання представником ОСОБА_1. свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю-24.04.2008р. При цьому у поясненнях зазначається, що на час надання Компанії «Наброс Фарма ПВТ ЛТД»правової допомоги стосовно відновлення порушених, з боку відповідача, прав, представник ОСОБА_1. не мала статусу адвоката.
У судовому засіданні 24.06.2008р. представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 24.06.2008р. судом оголошено перерву до 02.07.2008р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
24.10.2005р. між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_1. укладено договір про надання юридичних послуг №24/10, відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ПП ОСОБА_1.) на протязі дії даного Договору приймає на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги по питаннях, що цікавлять замовника.
Конкретні питання, щодо яких надаються юридичні послуги, формулюються замовником письмово та зазначаються в Протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору).
Юридичні послуги, визначені даним Договором, надаються в наступних формах:
Дача консультацій і роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок по законодавству; складання позовних заяв, листів, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів замовника в усіх установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в усіх державних та в усіх судових установах України (в тому числі господарських та апеляційних) (п.1.3 Договору).
Відповідно до п. 3.2 договору підставою для проведення остаточних розрахунків за надані юридичні послуги є двосторонній Акт прийому наданих юридичних послуг із зазначенням обсягу наданих юридичних послуг.
Позивач посилається на те, що на підставі вказаного договору представник -ПП ОСОБА_1. здійснювала представництво позивача у суді під час розгляду справ №2/598 та №32/578. Необхідність звернення до суду із позовами, представником позивача за яким виступав зазначений представник, пов'язана із неправомірними діями відповідача, який безпідставно присвоїв собі правовий статус ліцензіата та представника позивача за начебто укладеним ліцензійним договором від 09.07.2004р.
Позивач перерахував на користь представника -ПП ОСОБА_1.грошові кошти на загальну суму 99 095,00доларів США (500429,75грн. по курсу НБУ станом на 14.05.2008р.) за надані юридичні послуги. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 500 429,75грн. завданих збитків внаслідок неправомірних дій відповідача, що призвело до необхідності захисту інтересів позивача у судовому порядку та одержання юридичних послуг, пов'язаних із представництвом інтересів позивача у суді.
Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що саме позивач ввів відповідача в оману при укладанні ліцензійного договору від 09.07.2004р., використав кошти відповідача на рекламу та просунення лікарського засобу «Доларен», заздалегідь плануючи реалізовувати його не через відповідача, а через інші підприємства України без повернення відповідачу витрачених коштів на рекламу товару. Вина відповідача у тому, що позивачем понесені збитки, відсутня, відповідно відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діяннями відповідача та майновими збитками позивача.
Проаналізувавши матеріли справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині, відповідно задовольняє заявлені позовні вимоги частково, з огляду на наступне.
Законодавство України виокремлює, зокрема, декілька видів майнової шкоди, а саме: майнова шкода, яка завдана особі іншою особою в рамках виконання (невиконання) укладеного між ним договору (правочину) (збитки), а також позадоговірна майнова шкода, тобто шкода, завдана особою іншій особі позадоговірними відносинами (деліктні зобов'язання).
Позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану йому відповідачем поза межами укладеного між ними договору. Відшкодування майнової шкоди регулюється, зокрема, ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди»за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, встановлення причинного зв'язку протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. Цивільне законодавство (ст. 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіяній шкоді. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Крім того, при застосуванні принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Таким чином, при вирішенні даного спору, суду необхідно встановити зв'язок між діями відповідача, в результаті яких позивачу було завдано майнової шкоди, та самою шкодою.
Як вбачається із наданих позивачем доказів, підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про визнання недійсною ліцензійної угоди (справа №2/598 2006р.), стало те, що ліцензійний договір від 09.07.2004р., у якому сторонами зазначено позивача та відповідача, не відповідає вимогам ч.ч. 1.2.3 та 5 ст. 203 ЦК України, оскільки підписаний не директором позивача.
Необхідність представництва інтересів позивача у суді стало підставою для залучення представника ОСОБА_1. та оплати наданих юридичних послуг.
Результатом розгляду місцевим господарським судом справи №2/598 та перегляду рішення апеляційною інстанцією стало задоволення позову позивача у повному обсязі, визнано недійсним ліцензійний договір від 09.07.2004р., сторонами якого зазначено ТОВ «Рейнбо ЛТД»та Компанію «Наброс Фарма ПВТ ЛТД».
Отже, задоволення судом позовних вимог у справі №2/598 є підтвердженням правомірності дій позивача зі звернення до суду за захистом своїх прав і, відповідно, законності його позовних вимог, що в свою чергу, дає підстави дійти до висновку про неправомірність дій відповідача (в іншому випадку, в позові було б відмовлено).
Підставою для звернення позивача до суду з позовом до Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії (справа №32/587) стало прийняття Державною митною службою України рішення про включення лікарського засобу -таблеток «Доларен»до реєстру товарів, що містять об'єкт інтелектуальної власності.
Результатом розгляду місцевим господарським судом справи №32/578 в порядку адміністративного судочинства стала постанова, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Позивач зазначає про те, що у зазначеній постанові судом встановлено, що скориставшись підробленим документом (ліцензійний договір від 09.07.2004р.) ТОВ «Рейнбо ЛТД»порушило права інтелектуальної власності позивача. Своїми діями ТОВ «Рейнбо ЛТД»створило перешкоди в реалізації Компанією «Наброс Фарма ПВТ ЛТД»своїх прав на використання знаку для товарів і послуг «Доларен»на території України. Крім того, у постанові встановлено, що Державна митна служба України винесла оскаржуване рішення по справі виключно на підставі неправдивих відомостей, поданих ТОВ «Рейнбо ЛТД»та станом на 19.10.2005р. не мало правових підстав для відмови ТОВ «Рейнбо ЛТД»в задоволенні поданої останнім заявки, оскільки не мало відомостей про незаконність та безпідставність дій ТОВ «Рейнбо ЛТД».
Проте, у зазначеному випадку, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями саме ТОВ «Рейнбо ЛТД», який не виступав відповідачем у справі №32/587, та заподіяною шкодою (понесеними витратами на оплату юридичних послуг). Позиція суду полягає у тому, що позивачу у справі №32/578 було відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно, суд визнав заявлені позовні вимоги необґрунтованими. Рішення (постанова) щодо ТОВ «Рейнбо ЛТД»у справі №32/578 не приймалось, а у мотивувальній частині рішення суд, з посиланням на оцінку дій ТОВ «Рейнбо ЛТД», обґрунтовував відмову у задоволенні позовних вимог. Суд вважає, що на відповідача не можуть бути покладені збитки позивача, понесені, у зв'язку із сплатою юридичних послуг за представництво в суді інтересів позивача у справі №32/578, оскільки збитки, які несе сторона, що звернулась до суду з позовом, у задоволенні якого судом було відмовлено, не повинні покладатись на іншу особу, а повинен нести позивач, чиї позовні вимоги були визнані судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб, котрі можуть будуть також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.
Вказані норми не обмежують юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.
Саме наявність у відповідача ліцензійного договору, який не підписувався з боку позивача та на підставі якого вчиняв певні дії відповідач, стало підставою для представництва інтересів позивача у суді представником - Приватним підприємцем ОСОБА_1. під час розгляду справи №2/598 про визнання недійсним ліцензійного договору (станом на час розгляду справ представник ОСОБА_1. не мав статусу адвоката).
Відповідно до п. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 18.03.2008р. №01-8/164, якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на відрядження свого працівника (працівників) або з оплатою послуг фахівця (крім адвоката), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків підлягають задоволенню частково, а саме, в частині відшкодування понесених позивачем витрат на оплату юридичних послуг, у зв'язку з представництвом інтересів позивача у суді у справі №2/598. Відповідно до розрахунку суду, сума обґрунтованих збитків складає 63 235,00 доларів США (319 336,75грн. відповідно до курсу НБУ 100 доларів-505,00грн. станом на 14.05.2008р.) (сума нарахована за Актами прийому надання юридичних послуг від 16.06.2006р., 15.08.2006р. та 07.11.2006р.).
Посилання позивача на Акти прийому наданих юридичних послуг від 18.11.2005р., 14.03.2006р., 03.09.2007р. суд оцінює критично, оскільки у Акті від 18.11.2005р. сума наданих послуг визначена єдиною сумою за всі перелічені у Акті послуги, проте, безпосередньо даного спору стосується лише послуга з підготовки позовної заяви до ТОВ «Рейнбо ЛТД»про визнання недійсним ліцензійного договору. Однак встановити суму, яка була сплачена позивачем виключно за вказану юридичну послугу неможливо, з огляду на те, що позивачем не надано суду протоколу узгодження сторонами ціни кожної юридичної послуги окремо. Щодо Актів від 14.03.2008р. та від 03.09.2007р., то у зазначених Актах зазначаються лише юридичні послуги надані по справі №32/578, проте на відповідача не можуть бути покладені збитки позивача, понесені, у зв'язку із сплатою юридичних послуг за представництво в суді інтересів позивача у справі №32/578, оскільки збитки, які несе сторона, що звернулась до суду з позовом, у задоволенні якого судом було відмовлено, не повинні покладатись на іншу особу, а повинен нести позивач, чиї позовні вимоги були визнані судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За наведених обставин, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими у частині та задовольняє позов частково.
Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» (м. Київ, вул. Будіндустрії, 5-б, код ЄДРПОУ 21525830) на користь Компанії «Наброс-Фарма ПВТ ЛТД»(«NABROS Pharma PVT LTD company»401 Ashwamegh complex, Near Mihakhali Under Bridge, Navrangpura, Ahmedabad 380 009 (India)) 319 336,75грн.-збитків, 3193,37грн.-державного мита, 75,30грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій