79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.07.08 Справа№ 33/141-А
10 год. 50 хв.
79014; м. Львів, вул. Личаківська, 128 Зал судових засідань № 501
Господарський суд Львівської області, розглянувши у судовому засіданні справу :
за позовом:
Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (м. Львів)
до відповідача:Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів)
про :стягнення 3 697 619 (три мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп..
Суддя : Цікало А.І. При секретарі : Герасименко В.С.
Представники:
Від позивача:
Матюшко Х.Ю. -представник (довіреність № 66/10-52 від 19.05.2008 р.)
Від відповідача:
не з'явився
Представникам сторін, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.
Суть спору : До господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (м. Львів) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 3 697 619 (три мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп.
Ухвалою суду від 07.05.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 20.05.2008 р. В попередньому судовому засіданні 20.05.2008 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 17.06.2008 р. Ухвалою суду від 17.06.2008 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.07.2008 р.
Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 07.05.2008 р., про відкладення розгляду справи від 20.05.2008 р. та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 17.06.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.
Відповідач вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі від 07.05.2008 р., про відкладення розгляду від 20.05.2008 р. та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 17.06.2008 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 107 КАС України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст.ст. 71, 128 КАС України, розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у ній доказами.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
ОСОБА_1, як суб'єкту підприємницької діяльності присвоєно ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі НОМЕР_1.
СПД-ФО ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом в розмірі : З 697 619,58 грн., яка складається із сум податкових зобов'язань.
На підставі акту перевірки від 20.06.2007 р. №2302/17-2/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення №14362/10/17-2 від 27.06.07 р. за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 1117 885,08 грн. та податкове повідомлення-рішення №14363/10/17-2 від 27.06.2007 р. за платежем податок на додану вартість на суму 2 579 734,50 грн.
Оскільки у встановлений термін відповідачем не сплачено податкові зобов'язання, згідно п. 6.2.3. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у Франківському районі м. Львова було виставлено податкові вимоги:
I податкова вимога №1/2817 від 28.12.2007 р.;
II податкова вимога №.2/298 в;д 01.02.2008 р.;
У відповідності до ст. 10 вказаного Закону ДПІ прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно відповідей, які надійшли з ДАІ, БТІ, управління земельних ресурсів, рухоме та нерухоме майно в СПД- ФО ОСОБА_1 відсутнє.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до п.3.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 серпня 2001 року № 02-5/926 «Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби»(далі Порядок) доказами наявності безспірних вимог органів державної податкової служби є виписані ними розрахункові документи на безспірне стягнення недоїмки, непогашеної внаслідок недостатності коштів на рахунках платника податків.
Відповідно до п.3.2. Порядку за Законом змінено правовий механізм стягнення не сплачених у строк обов'язкових платежів, тому змінилося як визначення поняття безспірної вимоги органів стягнення таких платежів, так і порядок підтвердження цієї вимоги.
У разі коли податкове зобов'язання виникло після набрання чинності статтями 6 та 8 Закону (з 1 жовтня 2001 року), то згідно з підпунктом 5.2.1 статті 5 Закону таке зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків оскаржує в адміністративному або судовому порядку рішення контролюючих органів.
Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа № 13/236А за позовом СПД ОСОБА_1 до ДПІ у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 14363/10/17-2, № 14362/10/17-2 від 27.06.2007 р. Постановою господарського суду Львівської області від 28.09.2007 р. в позові СПД ОСОБА_1 відмовлено повністю. Дана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та вступила в законну силу.
Згідно п. 6 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із наступними змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.1.12 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із наступними змінами та доповненнями), контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством, щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.
Станом на день розгляду справи, відповідач відзив на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, доказів відсутності чи погашення заборгованості не представив.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Оскільки позивач представив достатньо належних доказів щодо виникнення заборгованості, стягнення якої є предметом позову, а відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів відсутності заборгованості або її погашення, у встановленому чинним законодавством України порядку, не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що позовна заява Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (м. Львів) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 3 697 619 (три мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп. є обґрунтованою і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі наведеного, керуючись п. п. 1, 3 п. 3 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, а також, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107, 120, 122, 123, 124, 127, 128, 130, 135,138, 139, 140, 143, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, п. п. 1, 3, 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (м. Львів) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м.Львів) про стягнення 3 697 619 (три мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп. -задоволити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ДРФО НОМЕР_1) в дохід державного бюджету через Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 22406168) -3 697 619 (три мільйони шістсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ДРФО НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) -1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. судового збору.
4. Виконавчі листи видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цікало А.І.