28.07.08
Справа №5/222-08.
Суддя господарського суду Сумської області Гудим В.Д., розглянувши заяву позивача - приватного підприємця ОСОБА_1 про роз'яснення рішення господарського суду від 09.06.08 р. по справі № 5/222-08 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми до відповідача - Сумської міської ради про визнання права власності,
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.06.08 р. по вказаній справі позов задоволено повністю шляхом визнання права власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на магазин продовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_2позначений на плані під літерою «А-І», який складається з таких приміщень: тамбур площею 3,8 кв. м.; торгівельний зал площею 50,0 кв. м.; загрузочна площею 10,0 кв. м.; кімната персоналу площею 3,7 кв. м.; душова площею 0,8 кв. м., санвузол площею 1,0 кв. м.; коридор площею 8,2 кв. м.; кабінет завмагазину площею 3,9 кв. м.; топочна площею 3,1 кв. м., а всього корисною площею 84,6 кв. м. та добудованих тамбуру під літерою «а» площею 5,4 кв. м.; ганку без літ. площею 2,0 кв.м. ; ганку без літ. площею 1,6 кв. м.; ганку без літ. площею 17,8 кв. м.
Позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення господарського суду від 09.06.08 р. в частині, чи має право позивач - приватний підприємець ОСОБА_1 на підставі цього рішення вільно розпоряджатись належним їй майном - приміщенням магазину продовольчих товарів по проспекту АДРЕСА_2, в тому числі продавати, передавати в заставу (іпотеку), дарувати або будь-яким іншим способом відчужувати, посилаючись на те, що у Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, КП «Сумське МБТІ» вказало, що «Акт введення в експлуатацію в БТІ не поданий», через що потенційні покупці відмовляються купувати вказаний об'єкт нерухомості, а банківські установи брати під заставу (іпотеку).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2008р. у справі № 5/222-08 роз'яснити наступним чином:
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Питання введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту не було предметом спору між сторонами.
Задовольняючи позов про визнання права власності, господарський суд виходив, по-перше, з того, що відповідач, вважаючи будівництво самочинним, заперечував право власності позивача на завершений будівництвом об'єкт, по-друге, позивачем було подано достатньо матеріалів на підтвердження його права власності на магазин продовольчих товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_2, зокрема здійснення будівництва на орендованій позивачем земельній ділянці, у повній відповідності до затвердженого у встановленому порядку робочого проекту.
Рішення господарського суду по вказаній справі набрало законної сили, тому є обов'язковим на всій території України згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до норм Гл. 23 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
СУДДЯ В.Д. ГУДИМ