"01" липня 2008 р. Справа № 8/63/08
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
у складі судді Гриньової Т.В.,
при секретарі Лопатіні К.О.,
за участю представника відповідачаОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 від 03.04.1996, представник позивача та прокурор не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Первомайського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Первомайської міської ради,
55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3,
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про зобов'язання звільнити земельну ділянку, -
Первомайський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Первомайської міської ради (далі -позивач) про звільнення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 (далі відповідач).
Про час і місце судового засідання сторони і прокурор повідомлені належним чином.
Ухвалою від 15.04.2008 суд продовжив строк вирішення спору.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ст. 120 Земельного кодексу України, згідно з якою у тому разі, коли будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, після їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Заявою від 29.05.2008 прокурор відмовився від позову.
Позивач позивні вимоги підтримав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з такого: актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, що складалися державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель у 2006 -2007 роках, неодноразово фіксувались факти порушення земельного законодавства з боку відповідача, які полягали у використанні земельної ділянки площею 0,1692 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів. Постановою від 29.08.2006 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.. 125 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування землею та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації -забороняється.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт або договір оренди. Жодного з вказаних документів відповідач не має. Поряд з цим слід зазначити, що після придбання у 2005 році нерухомості у ВАТ «Первомайське САТП -1410»та проведення реєстрації права власності на неї, відповідач мав набути право користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди (ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, що була чинною на той час). Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України в редакції Закону № 997 -від 27.04.2007 якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розташовані, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Протягом 2006 -2007 років відповідач намагався оформити правовстановлюючі документи на право користування землею, але з певних причин позивач не розглядав це питання у встановленому порядку.
Лише 23.06.2008 Первомайська міська рада прийняла рішення №13 про надання відповідачу дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування частини комплексу нежитлових будівель.
Право власності на нерухомість, що знаходиться на спірній земельній ділянці, зареєстровано за відповідачем 19.01.2005.
Згідно зі ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права або обмежений у його здійсненні.
За таких обставин вимога про звільнення земельної ділянки шляхом знесення належних відповідачу капітальних будівель та споруд, що є об'єктом права власності відповідача, суперечить приписам ст.. 321 ЦК України і ст.. 120 Земельного Кодексу України, тому не може бути задоволена судом.
Враховуючи вищенаведене та відмову прокурора від позову, керуючись ст. ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Т.В.Гриньова