Кіровоградської області
"31" липня 2008 р.
Справа № 17/65
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №17/65
за позовом:Знам'янського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ
до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, м. Кіровоград
про стягнення 1700 грн.
За участю: секретаря судового засідання Горлової М.С.,
та представники сторін:
від прокуратури - Сивак М.М., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області, посвідчення № 642;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали;
від 3-ї особи - Шевчук В.В., довіреність № 12/3-26-573 від 04.03.08.
Час прийняття постанови: 15 год. 40 хв.
Знам'янським транспортним прокурором в інтересах держави, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті подано до господарського суду позовну заяву №447-08 від 14.02.2008 року про стягнення із суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь державного бюджету нараховані суми фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Представник прокуратури та третьої особи в судовому засіданні 31.07.2008 р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки № 3342007 від 16.07.2008 року, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач заперечення на позов та інші витребувані господарським судом документи не подав, у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення, що підтверджується розпискою про отримання повістки (а.с. 93).
Натомість, на адресу суду 28.07.2008 р. надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи.
Господарський суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, що слідує з наступного.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено граничний строк вирішення спору, який не має перевищувати двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Виходячи із дати відкриття провадження у даній справі, заміну судді та зупинення провадження у справі згідно ухвал суду від 12.05.2008 р. і від 07.07.2008р., вбачається, що граничний строк вирішення спору у даній справі закінчується, а тому відкладення розгляду справи в судовому засіданні 31.07.2008 р. на іншу дату є неможливим.
Крім того, подана представником відповідача заява про відкладення розгляду справи не підтверджена жодними доказами, які б свідчили про наявність поважних причин неможливості прибуття у судове засідання.
Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України зобов"язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Провадження у справі № 17/65 відкрито 26.02.3008 р. Представник відповідача неодноразово приймав у часть в судових засіданнях по даній справі, однак жодних письмових пояснень або заперечень на позов чи інших витребуваних судом документів не подав.
Крім того слід відмітити, що саме за клопотанням відповідача, яке обґрунтовувалось необхідністю надання доказів до справи, ухвалою суду від 07.07.2008 р. провадження у справі було зупинено до 31.07.2008 р. та відповідачу надано можливість подати докази. Однак, відповідач до дня судового засідання жодних доказів не подав та причин їх неподання суду не навів.
З урахуванням викладеного, враховуючи приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 17/65 в судовому засіданні 31.07.2008 р. за відсутності представника відповідача та за наявними в справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, господарський суд,
Згідно пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію по представництву інтересів громадянина або держави в суді.
Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави; підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою; формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень, який відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" № 1572 від 15.12.99 р., є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06 р. № 789 Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті. Таким урядовим органом державного управління, згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" № 1190 від 08.09.04 р. є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є юридичною особою.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, у відповідності до п. 8 вказаної постанови, для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №888 від 14.12.05 р. територіальні органи Головавтотрансінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області.
Отже, з наведеного вище випливає, що Головавтотрансінспекція разом з її територіальні управління є органом державної влади у здійсненні управлінських функцій та є суб'єктом владних повноважень.
Згідно п. 4 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті основними завданнями територіальних управлінь є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються санкції.
За результатами перевірки, відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.06 р., посадовими особами органу державного контролю складається акт встановленої форми.
Якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцем знаходження суб'єкта господарювання (п. 25 вказаного порядку).
Відповідно до п. 27 зазначеного порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформлюється за встановленою формою.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2007 року згідно завдання на перевірку №014002 від 01.08.2007 р. (а.с.8) державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання законодавства про автомобільний транспорт суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1., який надає послуги з перевезення пасажирів та їх багажу транспортним засобом DAEWOO FSO Lanos TF 6, номерний знак НОМЕР_1.
Перевіркою виявлено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на автомобілі DAEWOO FSO Lanos TF 6, номерний знак НОМЕР_1, облаштованого як таксі без наявності ліцензійної картки. Про вказане порушення складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом №022616 від 01.08.2007 р. (а.с. 9). Від підписання складеного акту водій транспортного засобу відмовився, про що перевіряючими зроблено відповідний запис.
13.08.2007 року ОСОБА_1. рекомендованим листом з повідомленням направлено виклик на 23.08.2007 р. для участі в розгляді справи про скоєне порушення автотранспортного законодавства (а.с. 10).
23.08.2007 р. позивачем за результатами проведеної перевірки винесено постанову №015124 23.08.2007 р., якою за вказане порушення на підставі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 1700 грн. (а.с.11).
Вищезазначену постанову про застосування фінансових санкцій було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за супровідним листом №12/3-31-1883 від 23.08.2007р. (а.с. 12).
Відповідно до п. 8 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Однак, як повідомляє позивач, відповідач фінансову санкцію не сплатив, у зв"язку з чим подано позовну заяву.
У процесі вирішення спору відповідач заперечення на позов або докази сплати фінансової санкції до суду не подав.
Відомості про скасування, визнання нечинною, недійсною, незаконною постанови №015124 23.08.2007 р. в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність доказів сплати відповідачем фінансової санкції в сумі 1700 грн., позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. стю.
Керуючись ст. 71, п. 4 ст. 94, ч. 2 ст. 128, ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25018, м. Кіровоград, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, відомості про рахунки відсутні) на користь державного бюджету на рахунок 31112106700002 УДК у м. Кіровограді, ГУДКУ у Кіровоградській області, код одержувача 24146085, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 823016 - фінансові санкції в сумі 1 700 грн.
Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
В.В.Тимошевська