Постанова від 16.07.2008 по справі 17/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

"16" липня 2008 р.

Справа № 17/37

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М., при секретарі судового засіданні Назаровій Ю.Л., розглянувши матеріали адміністративної справи № 17/37 від 05.02.2008 року

за адміністративним позовом Знам'янського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ,

до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, м. Кіровоград,

про стягнення 1'700 грн., -

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - участі не брав;

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

від третьої особи - участі не брав.

Знам'янським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті подано позов про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1 700,00 грн.

Прокурор, позивач та третя особа в судове засідання 16.07.2008 року не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки № 3319323 від 09.07.2008 року та розписками, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав, у судове засідання не з'явився. Судова повістка повернута на адресу господарського суду органом поштового зв'язку з відміткою про те, що закінчився термін зберігання. Однак, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Всі раніше направленні копії процесуальних документів на адресу відповідача поверталися на адресу господарського суду органом поштового зв'язку з відміткою про те, що закінчився термін зберігання або адресата не було вдома, за листом не з'явився. Проте в судовому засіданні 18.06.2008 року був присутній представник відповідача ОСОБА_2. довіреність № 2329 від 17.06.2008 року (а.с. 69). В судовому засіданні 18.06.2008 року було оголошено перерву до 02.07.2008 року. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 75), після перерви в судове засідання 02.07.2008 року не з'явився, але 02.07.2008 року до господарського суду подав заяву № б/н від 02.07.2008 року про відкладення судового засідання в зв'язку з неможливістю особисто прибути в судове засідання та неможливістю представника бути присутнім в цьому засіданні. Ухвалою від 02.07.2008 року по справі № 17/37 розгляд справи відкладено до 16.07.2008 року.

Ухвалу про відкладення розгляду справи від 02.07.2008р. разом з повісткою про виклик до суду надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві. Місцезнаходження відповідача за вказаною адресою підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( а.с. 18).

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

До повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію по представництву інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави; підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою; формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень, який відповідно до п. 1 ч. 1 Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" № 572 від 07.04.00 р., є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.06 р. № 789 Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті. Таким урядовим органом державного управління, згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" № 1190 від 08.09.04 р. є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є юридичною особою.

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, у відповідності до п. 8 вказаної постанови, для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 888 від 14.12.05 р. територіальні органи Головавтотрансінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області.

Отже, з наведеного вище випливає, що Головавтотрансінспекція разом з її територіальні управління є органом державної влади у здійсненні управлінських функцій та є суб'єктом владних повноважень.

Згідно п. 4 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті основними завданнями територіальних управлінь є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції.

За результатами перевірки, відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.06 р., посадовими особами органу державного контролю складається акт встановленої форми.

Якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцем знаходження суб'єкта господарювання (п. 25 вказаного порядку).

Відповідно до п. 27 зазначеного порядку за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформлюється за встановленою формою.

17.08.2007 року державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області проведено перевірку дотримання законодавства про автомобільний транспорт суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, який надає послуги з перевезення вантажів транспортним засобом МАЗ-54323, номерний знак НОМЕР_1.

Перевіркою виявлено порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення вантажів без ліцензійної картки, про що складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 050912 від 17.08.07 р. (а.с. 8). Вказаний акт підписано водієм транспортного засобу без зауважень.

25.09.2007 року суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. було направлено виклик на 04.10.2007 року для участі в розгляді справи про скоєне порушення автотранспортного законодавства (а.с. 11).

04.10.2007 року позивачем за результатами проведеної перевірки до відповідача за вказане порушення на підставі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановою № 015196 від 04.10.2007 року застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 1700 грн. (а.с. 9).

Вищезазначена постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем отримана 11.10.2007 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3569938 від 11.10.2007 року (а.с. 12).

Відомості про скасування, визнання нечинною, недійсною, незаконною вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.

Оскільки докази сплати фінансової санкції в повному обсязі в матеріалах справи також відсутні, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. ст..

Керуючись ст. 71, ст. 160, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету (р/р 31112106700002 УДК у м. Кіровограді, ГУДКУ у Кіровоградській області, код одержувача 24146085, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 823016) фінансові санкції в сумі 1700 грн.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Примірники постанови направити сторонам у справі, Знам'янському транспортному прокурору, прокурору Кіровоградської області та третій особі.

Суддя

Н.М. Коваленко

Попередній документ
2373387
Наступний документ
2373389
Інформація про рішення:
№ рішення: 2373388
№ справи: 17/37
Дата рішення: 16.07.2008
Дата публікації: 26.11.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір