Рішення від 24.05.2007 по справі 2-910/2007

Справа №2-910/07р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2007 року

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки

Крим у складі: головуючого судді - Зінькова В.І.

При секретареві - Беляєвій Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноперекопську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноперекопського комуна­льного житлово-експлуатаційного підприємства про визнання права на постійне користу­вання житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом до суду, вказавши, що з 26.05.1989 року, на підставі ордеру № 347, віданого виконкомом Красноперекопської міської Ради в АДРЕСА_1, стала проживати сім"я ОСОБА_2, яка складалася із 5-ти чоловік: чловіка- ОСОБА_3., доч­ки ОСОБА_4., онучки ОСОБА_5.

Починаючи з грудня 1989 року ОСОБА_2.на підставі трудової угоди разом з членами своєї сім"ї проживала м.Еоябрьск, Тюменської області и виконком Краснопере­копської міської Ради їй видавалось охороне свідоцтво на надане їй житло у період з 15.12.1989 року до 13.11.1992 року, с 23.11.1992 року по 27.10.1995 року, з 25.12.1995 ро­ку по 20.11.1998 року, з 21.09.1998 року по 21.09.2001 року, і з 12.09.2001 року по 25.08.2004 року.

З жовтня 1999 року позивач забрав свої речі і переїхав і поселився, зі згоди всіх членів сім"ї ОСОБА_2 до них в АДРЕСА_1, оскільки знаходиться в родинних стосунках з ОСОБА_2., а саме його батько є рідним братом її матері. І до теперішнього часу проживає в данній квартирі.

З данного часу, позивач як член сім"ї наймача підтримує спідбне господарство, проводить тікучи платежі, виконує ремонт квартири, утримує квартиру у відсутність сім"ї Кулібаби.

Позивач неодноразово звертався до Красноперекопського КЖЕП з питаннями все­лення до квартири і прописки, однак йому відмовлялось.

18.07.2006 року з позивачем укладено договір найму житлового примушення на вищевказанне житло. Реєстрація за данним місцем проживання також проведенна тимча­сово.

Позивач вважає, що відповідно до ст. 64 ЖК України, він також є користується всіма правами наймача, як член сім'ї наймача.

Таким чином, приймаючи до уваги, що з 1999 року він зі згоди всіх всіх членів сім'ї наймача вселився до данної квартири і постійно з ними там проживав, вів спільне господарство, і є членом сім'ї наймача, вважає можливим визнати за ним право на постій­не користування АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач і його представник підтримали свої позовні вимоги і повністю на них наполягають.

Представник відповідача Красноперекопського КЖЕП - Пендюрина Т.М. з позо­вом погодились, вказавши, що на теперішній момент вони з позовом згодні, т.к. на тепе­рішній час строк охоронного свідоцтва наданий Кулібабі К.О. закінчився, і позивач один з ким було укладено договір найму на дану квартиру, і він сплачує всі платежі, в підтри­мує квартиру у повному порядку. Приймаючи до уваги, що позивач проживав разом із

2

сім"єю Кулібаби, вів спільне господарство, вважають можливим визнати за ним як членом сім"ї наймача право на постійне користування в даною квартирою.

Третя особа - ОСОБА_2. і ОСОБА_3 з позовом погодились, вказавши, що з 1999 року, її двоюрідний брат - ОСОБА_6вселився до них, і проживав як член їх сім'ї, а саме спільно вели господарство, він приймав участь в утримуванні квартири, сплачував поточні комунальні платежі, ремонтував квартиру. Вважають, можливим ви­знати за ним право на постійне користування їх квартирою.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважажє за необ­хідне позовні вимоги позивача задовольнити.

Так, відповідно до ордеру на житлове прміщення № 347 від 26.05.1989 року вико­навчий комітет Красноперекопської міської ради видів Кулібабі Ксенії Анатоліївні ордер на зайняття жилого приміщення у АДРЕСА_1, разом із чловіком, сином, дочкою, і онукою.

Відповідно до охоронних свідоцтв наданих виконавчим комітетом Красноперекоп­ської міської Ради ОСОБА_2. дійсно починаючи з 1989 року до 2004 року бронювала за собою квартиру АДРЕСА_1.

Згідно форми Ф-16 про реєстрацію мешканців АДРЕСА_1, на 2003 рік, були виписані і зняті з реєстрації всі мешканці даної квартири, крім ОСОБА_6який був тимчасово зареєстрований за да­ною адресою з 23.07.2003 року до 23.07.2006 року.

Відповідно до договору найму житлового приміщення від 18.07.2006 року укладе­ного КЖЕП м. Красноперекопська з ОСОБА_6, останньому надано в найом на 1 рік. кв. АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до наданих позивачем квитанцій і розрахункових чеків - по­зивач тривалий час сплачував комунальні послуги по вищевказаній квартирі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона є дочкою ОСОБА_6, і після його розлучення із її матір'ю, вона спілкувалась із матір'ю, і він проживав окремо. Потім він переїхав у 1995 році до Красноперекопська, і проживав знімаючи квар­тири. Потім його в 1999 році прийняли до себе його двоюрідна сестра ОСОБА_2., з якими він проживав однією сім'єю. Також вони доглядали за ним, коли він захворів, і йо­му робили операцію. В даній квартирі він проживає до теперішнього часу різом із сім"єю ОСОБА_2.

Відповідно до ст.. 64 ч.2 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач вселився до квартири як член сім'ї, і проживав однією сім'єю з наймачем і вів спільне господарство, суд приходить, що пози­вач є членом сім'ї наймача.

Відповідно до ст.. 65ч.2 ЖК України - особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного права з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні муж цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим при­міщенням.

Таким чином, суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приймаючи до уваги, що при вселенні до квартири між позивачем і наймачем і членами його сім'ї не було укла­дено ніяких угод про порядок користування житловим приміщенням, приходить до висно­вку, що ОСОБА_6набув право постійного користування даною квартирою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов­ні вимоги позивача, і визнати за ним право постійного користування АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.. 64, 65 ЖК України, суд

3

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 право на постійне користуван­ня житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Ав­тономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протя­гом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.