Справа № 2а/1770/794/2012
18 квітня 2012 року 17год. 05хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача - Городоцької сільської ради: представник Дяденчук А. І.,
відповідача - голови Рівненської районної державної адміністрації: представник Сенчук В. П.,
відповідача - Рівненської обласної ради: представник Гречко Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_5
до Городоцька сільська рада Голова Рівненської районної державної адміністрації Рівненська обласна рада
про визнання незаконними та скасування рішень
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів про визнання незаконними та скасування рішень і розпорядження. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві приватної власності належать земельні ділянки загальною площею 52,59га для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, право власності яких підтверджуються державними актами. Рішенням відповідача 1 - Городоцькою сільською радою 5 жовтня 2011р. №185 було затверджено містобудівну документацію проекту «Генеральний план села Городок Рівненського району Рівненської області, 05.10.2011р цим же відповідачем прийнято рішення №186 «Про зміну меж села Городок», 28.10.2011р. прийнято рішення №227 «Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Городок, Городоцької сільської ради». 01.11.2011р. відповідачем 2 - Рівненської районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №824 «Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Городок Городоцької сільської ради», а 04.11.2011р. відповідачем 3 - Рівненською обласною радою прийнято рішення «Про внесення змін в межі села Городок на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області». Позивач вказує, що відповідно до даної містобудівної документації сільською радою запроектовано розміщення об'єктів соціально-культурної сфери (школа, дитсадок, стадіон, пам'ятники, стоянки автомобілів і ін.) на земельній ділянці, яка належить позивачу. Крім того, на частині земельних ділянок позивача, запроектовано «виробничі території, зарезервовані за потребами райдержадміністрації», при цьому зазначає, що згідно чинного законодавства, землекористувачі мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Також посилається на те, що відповідачами при прийнятті рішень не було дотримано вимог чинного законодавства, які регулюють дані питання, а тому прийняті рішення та розпорядження є незаконними та такими що належать до скасування.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав письмові уточнення до позовних вимог та додатково пояснив, що відповідач 1, запроектувавши зазначені об'єкти на земельних ділянках позивача, та прийнявши відповідні рішення, фактично обмежив позивача у майбутньому розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. Також зазначив, що майже всі основні об'єкти соціально-культурної сфери запроектовано на земельній ділянці позивача, що є нераціонально та несправедливо по відношенню до останнього. Крім того, відповідач 2, прийнявши розпорядження про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Городок на території Городоцької сільської ради не мав повноважень щодо звернення до відповідача 3 з зазначеним проектом землеустрою. Відповідачем 3 при прийнятті рішення не було враховано відсутність подання районної ради про встановлення і зміну межа села Городок, яке приймається згідно пропозиції сільської ради на пленарному засіданні.
Представники відповідачів, кожний зокрема, подали до суду письмові заперечення, додаткові пояснення, в яких позовні вимоги позивача не визнають. Вважають їх безпідставними та необґрунтованими, зазначають, що при прийнятті ними рішень та розпорядження норми чинного законодавства були суворо дотримані, крім того зазначили, що представником позивача неправильно тлумачиться чинне законодавство і взагалі позивач не має права на звернення з такими позовними вимогами до суду, а тому в позовних вимогах позивачу слід відмовити повністю.
В судовому засіданні від відповідача 3 надійшло клопотання про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів головне управління Держкомзему у Рівненській області. Усною ухвалою суду було відмовлено в задоволенні даного клопотання за безпідставністю його заявлення. В наступному судовому засіданні було заявлено клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи для отримання висновку судово-будівельної експертизи містобудівної документації на предмет відповідності її чинному законодавству, на що усною ухвалою суду було відмовлено в задоволенні даного клопотання.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов позивача належить задовольнити у повному обсязі.
Суд виходив з наступного.
В силу ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що 05.10.2011р. рішенням Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області №185 затверджено містобудівну документацію проекту «генерального плану села Городок. Цього ж числа рішенням №186 вирішено за доцільне змінити межі села Городок, включивши в його межа земельну ділянку орієнтовною площею 252,3га та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо змін меж зазначеного села.
28.10.2011р. рішенням Городоцької сільської ради №227 вирішено погодити проект землеустрою щодо зміни меж села шляхом включення в його межі земельних ділянок загальною площею 252,3га та подати зазначений проект на затвердження до Рівненської обласної ради (далі по тексту відповідач 1), (а. с. 6-8 т.1)
01.11.2011р. розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації №824 погоджено проект землеустрою щодо зміни межа села Городок на території Городоцької сільської ради Рівненського району загальною площею 252,30га та після погодження в установленому порядку подати на розгляд та затвердження до Рівненської обласної ради (далі по тексту відповідач 2) (а. с. 9 т.1).
04.11.2011р. рішенням Рівненської обласної ради №458 затверджений проект землеустрою щодо зміни меж села Городок на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Внесено зміни в межі села Городок, додатково включивши 252,3000 гектара земель та затверджена територія села Городок загальною площею 724,8000 гектара (далі по тексту відповідач 3) (а. с. 10 т.1).
Представник позивача посилається на те, що відповідачем 1 при затвердженні містобудівної документації не було проведено громадських слухань, позивач не знав, що на його земельних ділянках планується проектування об'єктів соціально-культурної сфери, інших об'єктів, таким чином останній був позбавлений можливості внести свої пропозиції, чим обмежується його право володіти та користуватися належними йому земельними ділянками. Однак, посилання позивача щодо не проведення громадських слухань спростовуються наступним.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) зобов'язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.
Проаналізувавши зазначену норму, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідачем 1 через засоби масової інформації своєчасно оприлюднена громадськості інформація про розроблення містобудівної документації «Генерального плану села Городок», про початок проведення громадського обговорення містобудівної документації проекту Генерального плану села Городок та про проведення громадських слухань (а. с. 105-110, 115-116 т.1).
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, народовладдя; законності; гласності. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження сільських рад встановлені розділом ІІ зазначеного закону, якими врегульовані питання правовідносин практично в усіх сферах життя територіальних громад. Згідно наданих повноважень голова сільської ради, зокрема, має право скликати загальні збори громадян за місцем проживання. Тобто, відповідач 1, приймаючи спірні рішення щодо зміни меж села, не був позбавлений права поінформувати про необхідність зміни меж села відповідну територіальну громаду на загальних зборах, а не тільки через засоби масової інформації. На думку суду, відповідач 1 мав би врахувати той факт, що населення села Городок має різну вікову категорію, а тому повинен був би застосувати ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в контексті із повноваженнями, визначеними Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Щодо розміщень об'єктів соціально-культурної сфери на земельних ділянках, які належать позивачу на праві приватної власності, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні представник позивача вказав, що згідно проекту Генерального плану села, із запроектованих 25 нових об'єктів будівництва, 12 об'єктів запроектовано збудувати на земельній ділянці, яка належить позивачу. Крім того, частину його земельної ділянки зарезервовано за потребами відповідача 2. Представник відповідача 1 не підтвердив тверджень представника позивача, але й не спростував. Як вбачається із матеріалів справи, а саме із копії виноски земельних ділянок (розмічувальне креслення) (а. с. 43 т.1), наданої позивачем та аналогічної копії виноски земельних ділянок наданої відповідачем 1, яка належним чином завірена та є ідентичною тій, що надана позивачем (а. с. 163 т.2), відповідно до умовних позначень на зазначеному розмічувальному кресленні (1/0.41, де 1 - номер ділянки; 0.41- площа ділянки), позивачу належать земельні ділянки на праві власності згідно державних актів під такими номерами: - 20/1.87 - державний акт №003873; 21/2.00 - державний акт №600512; 22/2.00 - державний акт №003868; 23/1.92 - державний акт №600511; 24/1.74 - державний акт №003875; 25/1.74 - державний акт №600510; 49/1.78 - державний акт №003877; 26/1.88 - державний акт №769985; 22/1.84 - державний акт №769983; 26/1.64 - державний акт №769981; 27/1.51 - державний акт №349159; 19/1.76 - державний акт №349173; 14/1.51 - державний акт №349167; 6/1.72 - державний акт №349168; 28/1.80 - державний акт №349161; 24/2.03 - державний акт №349174; 22/1.84 - державний акт №349162; 17/1.75 - державний акт №349163; 18/1.99 - державний акт №349164; 4/1.65 - державний акт №349170; 15/1.51 - державний акт №349165; 3/1.67 - державний акт №349171; 2/1.83 - державний акт №349172; 5/1.68 - державний акт №349169; 16/1.51 - державний акт №349166; 26/1.51 - державний акт №071592 (а. с. 11-36 т.1).
В експлікації копії проектного плану с. Городок, Рівненського району Рівненської області (а. с. 164 т.2), значиться 25 об'єктів соціально-культурної сфери із позначкою «проектний». Із зазначеної експлікації вбачається, що на зазначених вище по тексту земельних ділянках позивача запроектовані такі об'єкти соціально-культурної сфери: під № 26 - дитячий садок на 110 місць; №27 - школа на 600 учнів; №28 - стадіон; №29 - тенісні корти; №32 - церква; №37 - кафе-бар «Дитяче кафе»; №40 - культурно-дозвільний комплекс; №41 - парк відпочинку; №42 - літня естрада; №43 - офісний центр; №44 - дитячий майданчик; №48 стоянка для автомобілів. Також частина земельної ділянки відведена під територію громадської забудови, а ще частина земельної ділянки позивача зарезервована як виробнича територія відповідача 2.
Таким чином, виходячи із вище викладеного встановлено, що дійсно, із проектних 25 об'єктів соціально-культурної сфери, 12 об'єктів, що складає майже половину, запроектовано на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності. При цьому, згідно висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області № 65 від 27.10.2011р. вбачається, що зміна меж села Городок відбулася за рахунок включення в межі населеного пункту 7 земельних ділянок, серед яких у Городоцької сільської ради наявні землі запасу (а. с. 174-175 т.1).
Закон України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.
Статтею 16 цього ж Закону встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України
Відповідно до ч.1, 2 ст.17 даного Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
В силу п. «а» ч. 1 ст. 95 Земельного Кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.
Із аналізу правових норм, суд приходить до висновку про те, що відповідачем 1 при розробленні та затвердженні генерального плану населеного пункту не було враховано зазначених вище норм законодавства. Також із листа №378 від 17.02.2012р. наданого відповідачем 1 позивачу чітко вбачається, що містобудівна документація Проект генерального плану села Городок була розроблена у відповідності із завданням з урахуванням державних інтересів, визначених Рівненською обласною державною адміністрацією (а. с. 112 т.1).
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно п. «ґ» ст.140 ЗК України, підставою припинення права власності є відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб. Суспільні відносини, пов'язані із викупом земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності, регулюються Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», тому наслідком такого планування та забудови території населеного пункту є позбавлення позивача в майбутньому на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю, так як в разі відмови позивача від викупу у нього зазначених земельних ділянок, ці земельні ділянки належать до примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності.
Суд, оцінюючи правомірність прийнятих рішень та розпорядження відповідачів, виходить з вимог норми ч.3 ст.2 КАС України якою встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, в рішенні відповідача 1 № 186 від 5 жовтня 2011р. «Про зміну меж села Городок» зазначено, що у зв'язку з затвердженням містобудівної документації проекту «Генерального плану села Городок Рівненського району Рівненської області», у відповідності до якого адміністративно-територіальні межі населеного пункту села Городок збільшено на 230,9га та необхідністю виділення громадянам земельних ділянок під житлову забудову, керуючись ст.ст. 12,173,174 Земельного кодексу України, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 10.07.2008р. №165, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями сільської ради, вирішено : 1. Визнати за доцільне зміну меж села Городок Рівненського району Рівненської області, включивши в його межі земельну ділянку орієнтовною площею 252.3га. 2. Дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо змін меж села Городок Рівненського району Рівненської області додатково включивши близько 252.3га земель, розташованих на території сільської ради. Тобто, адміністративно-територіальні межі зазначеного населеного пункту генеральним планом збільшено на 230.9га, а включено в межі села та надано дозвіл на складання проекту землеустрою 252,3га. Різницю в 21.4га в судовому засіданні представник відповідача 1 пояснити не зміг, відповідач 2 та відповідач 3 з даного приводу також пояснень не надали.
Повноваження обласних рад, районних рад, сільських рад, місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин встановлені, відповідно, ст.ст. 8, 10, 12, 17 Земельного кодексу України.
Відповідно до п. «ж» ч.1 ст.8 ЗК України, до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить, зокрема, встановлення та зміна меж сіл, селищ. Згідно з п. «д» ч. 1 ст.10 ЗК України, до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить, зокрема, внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, згідно п. «ї» ч.1 ст.12 ЗК України внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст. Районна державна адміністрація згідно з п. «д» ч.1 ст.17 ЗК України готує висновки щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст.
Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад у відповідності до ч.2 ст.174 ЗК України.
В силу п. 26 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 звертався із відповідною пропозицією до Рівненської районної ради. Районна рада направила зазначене звернення на розгляд до управління Держкомзему у Рівненській області, однак в зв'язку з неотриманням відповіді, підстав для розгляду пропозиції відповідача 1 у районної ради не було, а відтак і подання про встановлення та зміну меж села Городок районна рада не приймала та, відповідно, не вносила його до обласної ради на розгляд ( а. с. 129-132). Також в матеріалах справи наявні докази розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж села Городок відповідачем 2, однак висновку щодо встановлення зміни меж зазначеного населеного пункту, як встановлено п. «д» ч.1 ст.17 ЗК України відповідачем 2 надано не було, хоча п.4 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.03.2012року, відповідачів зобов'язано було надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дії, допущенні бездіяльності з приводу яких подано позов.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позивач довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідачі, заперечуючи проти позову, не довели правомірності прийнятих ними рішень, а відтак позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 05 жовтня 2011 року №185 "Про затвердження містобудівної документації проекту "Генерального плану села Городок", рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 05 жовтня 2011 року №186 "Про зміну меж села Городок", рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 28 жовтня 2011 року №227 "Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Городок Городоцької сільської ради", розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 01 листопада 2011 року №824 "Про погодження проекту землеустрою щодо зміни меж села Городок на території Городоцької сільської ради", рішення Рівненської обласної ради від 04 листопада 2011 року "Про внесення змін в межі села Городок на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненській області" визнати протиправними та скасувати в повному обсязі з моменту їх прийняття.
Присудити на користь позивача - ОСОБА_5 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.