26 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1961/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі , Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -
09 квітня 2012 року позивач Хмельницький транспортний прокурор в інтересах держави в особі , Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2012 року відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження від 10.04.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, правом надати до суду заперечення у десятиденний строк відповідач не скористався.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються, а відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Згідно зі статтею 2 цього Закону законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.
У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль: за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень та за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів /стаття 6 зазначеного Закону/.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004, № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). У своїй діяльності Головавтотрансінспекція керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.
Територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України /пункт 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 14.12.2005 № 888 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853/.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ, документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Згідно ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775-III від 01.06.2000 р. надання послуг з перевезення пасажирів підлягає обов'язковому ліцензуванню.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії, пасажири, повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
10.08.2011 року при проведенні рейдової перевірки відповідно до завдання на перевірку № 074520 від 08.08.2011 року (копія знаходиться в матеріалах справи) державними інспекторами Теруправління у Хмельницькій області був перевірений транспортний засіб марки ДАЕ, номерний знак НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ФОП ОСОБА_3 ході проведення перевірки було встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажу на договірних умовах за маршрутом м. Київ - м.Чернівці без оформленої індивідуальної контрольної книжки обліку робочого часу та відпочинку водія, що є порушенням ст.39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". За результатом перевірки складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 047137 водій ОСОБА_4 з актом ознайомлений, та підписав особисто.
Пунктами 25, 27 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
0.10.2011 року відповідач отримав повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно поштового повідомлення.
Відповідно до ст.49 Закону №2344-ІІІ визначено перелік документів для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції з надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою від 10.10.2011 року № 142278 до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн.
Пунктом 32 Порядку передбачено, що скаргу на постанову може бути подано протягом 10 днів після її винесення, але позивач таким правом не скористався.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) фінансову санкцію у розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот ) грн. 00 коп. до Державного бюджету України.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Г.В. Костенко