11 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/461/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лазаренко У.І.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
24 січня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки висновки акту перевірки позивача, на підставі якого винесено спірне рішення, ґрунтуються на обставинах встановлених актом перевірки ПП "Вікторія-2007" № 286/129/23-206/34974527 від 12.05.2011 року, висновки якого, як і дії ДПІ у м. Дніпроджержинську, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнанні протиправними. Крім того, позивач наголошував на наявності первинних бухгалтерських документів, що обов'язкові для підтвердження реальності господарської операції.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим було завищено податковий кредит за безтоварними операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів з ПП "Вікторія 2007" у вересні 2010 року на суму 7900,00 грн. Крім того, податкові та видаткові накладні складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Суд заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04 жовтня 2006 року зареєстрований Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області, як фізична особа-підприємець, свідоцтво серії В01 № НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Позивач з 04.10.2006 року перебуває на обліку в Решетилівському відділенні Полтавської МДПІ та був платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника ПДВ № 100000793 від 22.11.2006 року, яке анульовано 09.09.2011 року.
В період з 20.10.2011 року по 26.10.2011 року старшим державним податковим ревізором інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткуванні фізичних осіб Решетилівського відділення Полтавської МДПІ Гудзенком С.А. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Вікторія 2007".
За результатами перевірки складено акт № 911/17/НОМЕР_1 від 02.11.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Вікторія 2007", яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим завищено податковий кредит за безтоварними операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів з ПП "Вікторія 2007" у вересні 2010 року на суму 7900,00 грн.
На підставі вищенаведеного акту відповідачем 11.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 11 850,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 7 900,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в розмірі 3 950,00 грн.
З вимогою про визнання недійсним вищезазначеного податкового повідомлення - рішення позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку правомірності спірному податковому повідомленню-рішенню, суд приходить до наступних висновків.
Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України "Про податок на додану вартість" (чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до підпунктів 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) /п.п. 7.2.3/. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону /п.п. 7.2.4/.
Приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Судом встановлено, що позивач надавав послуги з вантажних перевезень відповідно до ліцензії Міністерства транспорту і зв'язку України серії АВ № 200402 від 25.10.2006 року.
У вересні 2010 року позивачем у ПП "Вікторія 2007" було придбано паливо та запасні частини для автомобіля MAN. На підтвердження реальності придбання вказаних товарів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суду надано податкові накладні № 06.09/2 від 06.09.2010 року, № 13.09/2 від 13.09.2010 року, № 20.09/2 від 20.09.2010 року, № 23.09/2 від 23.09.2010 року; видаткові накладні № 06.09/ від 06.09.2010 року, № 13.09/2 від 13.09.2010 року, № 20.09/2 від 20.09.2010 року, № 23.09/2 від 23.09.2010 року та квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.09.2010 року, 13.09.2010 року, 20.09.2010 року, 23.09.2010 року, 27.09.2010 року, 29.09.2010 року на загальну суму 47 400 грн. (в тому числі ПДВ).
Як пояснив в судовому засіданні позивач, пальне ним придбавалося у ПП "Вікторія 2007" з метою заправки належного йому на праві власності автомобіля марки МАN модель 18.343, реєстраційний № НОМЕР_3, для здійснення вантажних перевезень.
Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4, що автомобіль, а саме вантажний сідловий тягач марки МАN модель 18.343, реєстраційний № НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_1. Крім того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва № НОМЕР_5 про реєстрацію напівпричіпа бортового марки МАЗ модель 9758, реєстраційний № НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1, за допомогою якого ним надавалися послуги з перевезення вантажів.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв'язності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Судом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
На підтвердження надання послуг з вантажних перевезень у вересні 2010 року позивачем суду надано Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.11.2009 року, згідно умов якого ПП "Вестлайн" (Експедитор) доручає, а ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) зобов'язується організувати та здійснити перевезення вантажів.
На виконання вказаного договору позивачем надано акти прийому - передачі виконаних робіт № 30 від 14 вересня 2010 року та № 431 від 29 вересня 2010 року та подорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно матеріалів справи місцезнаходженням ПП "Вікторія-2007" є АДРЕСА_1. Маршрут вантажних перевезень, вказаний в подорожніх листах та актах прийому - передачі виконаних робіт, наданих позивачем, проходить через м. Дніпродзержинськ, - місце проведення господарських операцій, що також підтверджує реальність їх здійснення.
Крім того, згідно пояснень свідка ОСОБА_5, який працював у позивача з 2008 року по 2010 рік водієм та звільнився в 2011 році, перевезення в період його роботи здійснювалися автомобілем марки МАN, заправка паливом здійснювалася переважно в м. Дніпродзержинську, в ПП "Вікторія-2007". Як пояснив свідок, автомобіль, що належить на праві власності позивачу та яким надавалися послуги з перевезення, обладнаний двома баками, місткість яких - 970 літрів і 460 літрів, відповідно. Заправка проводилася коли баки були майже пусті і розрахунок за отримане пальне з ПП "Вікторія-2007" проводився готівкою, на підтвердження чого контрагентом виписувалися корінці прибуткового касового ордера.
На підтвердження факту придбання 27.09.2010 року та 29.09.2010 року у ПП "Вікторія-2007" запасних запчастин до автомобіля МАN, а саме водяного насоса та автономної печі, позивачем надано податкові накладні №27.09/2 від 27.09.2010 року, №29.09/2 від 29.09.2010 року, видаткові накладні № 27.09/2 від 27.09.2010 року, № 29.09/2 від 29.09.2010 року, квитанції до прибуткового касового ордера від 27.09.2010 року та 29.09.2010 року. На підтвердження використання вказаних запчастини у власній господарській діяльності позивачем надано акт на списання запчастин від 30.09.2010 року, згідно якого у вересні 2010 року проведено заміну запчастин на автомобілі МАN, реєстраційний номер ВІ 8525АК, а саме замінено автономну піч та водяний насос.
Суд, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях позивача порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами..
Таким чином, суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно ставив під сумнів розмір податкового кредиту визначений позивачем у вересні 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Вікторія-2007".
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161702 від 12.11.2011 року, разом з тим, як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення № 0000161702 датовано 11.11.2011 року, з урахуванням викладеного суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161702 від 11.11.2011 року.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161702 від 11 листопада 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2012 року.
Суддя Р.І. Молодецький