Копія Справа № 2а-1112/10/1170
Категорія статобліку 6.6.6
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
17 травня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області до Фізичної особи підприємця -ОСОБА_1 про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів, (свідоцтва про державну реєстрацію), свідоцтво платника податку на додану вартість, первинних бухгалтерських, податкових документів з моменту їх видачі, -
30 березня 2010 року Добровеличківська міжрайонна державна податкова інспекції Кіровоградської області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, в якій просить визнати недійсними установчі документи (свідоцтво про державну реєстрацію), свідоцтво платника податку на додану вартість, первині бухгалтерські та податкові документи (товарні, податкові накладні), з моменту реєстрації фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач працював різноробочим на приватному підприємстві „Агроконтакт", директором якого є Брюховецький О.М., який запропонував відповідачу зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та повідомив про винагороду після проведення державної реєстрації. Касир приватного підприємства „Агроконтакт" ОСОБА_3 надавала на підпис відповідачу протягом 2003 - 2009 року невідмі для нього документів.
18.09.2003 року проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Добровеличківського районною державною адміністрацією.
21.11.2007 року Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, видано свідоцтво № 007380 про реєстрацію платника податку на додану вартість на ім'я ОСОБА_1
Після реєстрації ОСОБА_1 підприємницькою діяльність не займався, будь - якого відношення до підприємницької діяльності не має.
Позивач зазначає, що зібрані матеріали, свідчать про реєстрацію ФОП ОСОБА_1, як на підставну особу всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, оскільки особа, яка здійснювала підприємницьку діяльність від імені фізичної особи підприємця - ОСОБА_1, усвідомлювала протиправність своїх дій та не сплачувала податки у повному обсязі, як це передбачено ст.ст. 6, 7, 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ „Про систему оподаткування", ст.ст. 15. 18 Закону України від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ „Про господарські товариства", ст. 42 Господарського Кодексу України та іншими нормативними актами.
Позивач дійшов висновку про те, що документи, що стали предметом позову, свідчать про відсутність підстав „фіктивного" підприємництва набути статусу фізичної особи підприємця, а також про невідповідність всіх первинних бухгалтерських документів і податкових накладних вимогам Закону, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню недійсними з моменту їх реєстрації.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у адміністративному позові та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Відповідач ОСОБА_1В в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову та пояснив, що наміру здійснювати підприємницькою діяльності не мав, фінансову господарську діяльністю не вів. Керівником приватного підприємства «Агрокантакт», Брюховецьким О.М., йому було запропоновано зареєструватись, як фізична особа -підприємець, за винагороду в одну тисячу гривень на рік, після чого відповідач погодився та реєструватися, як фізична особа -підприємець. Протягом 2003 - 2009 року касир ПП «Агроконтакт» ОСОБА_3 щомісячно надавала йому не відомі документи, для підпису.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстровано Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської 18.09.2003 року, про що зроблено запис, у журналі обліку реєстраційних справ №04055038д0041017 (а.с. 6). 18.09.2003 року відповідача взято на облік до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, як платника податків (а.с. 7).
13.11.2007 року відповідач звернувся до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області із заявою про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 8-9). На підставі заяви відповідачу 16.11.2007 року видано свідоцтво №100077003 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 10).
Як вбачається з пояснень ФОП ОСОБА_1, що він працював різноробочим на приватному підприємстві «Агрокантакт», керівником якого є Брюховецький О.М., який викликав ОСОБА_1, до себе і запропонував його зареєструватись, як фізична особа -підприємець, за винагороду у одну тисячу гривень на рік, після чого відповідач погодився та реєструватися, як фізична особа -підприємець. Протягом 2003 - 2009 року касир ПП «Агроконтакт»ОСОБА_3 щомісячно надавала не відомі документи, для підпису ОСОБА_1 Також відповідача пояснив, що дозволу на виготовлення печатки не надавав, свідоцтва платника податку на додану вартість не отримував, звітності до податкової інспекції неподавав.
Зазначені обставини, на думку позивача, дають підстави стверджувати, що реєстрація ФОП ОСОБА_1 здійснена з порушеннями закону, його установчі документи містять недостовірну інформацію. Реєстрація підприємства на підставну особу сприяє створенню умов, які дають можливість уникнути юридичної відповідальності, призводить до діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, свідчить про намір ведення недобросовісної господарської діяльності, що буде порушувати нормальну діяльність державної податкової служби.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно п.17 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, таку адміністративно-господарську санкцію, як скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Згідно до ч.1 ст.247 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", визначено підстави постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Отже, як вбачається з наведених норм законодавства, які пов'язують момент припинення юридичної особи (суб'єкта господарювання), а саме внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб'єкта господарювання). В даному випадку позивачем ставиться вимога про скасування державної реєстрації відповідача з моменту реєстрації ФОП ОСОБА_1, тобто вказані вимоги не мають наслідком припинення юридичної особи та виключення її з Державного реєстру.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідачем не надані докази, які б підтверджували понесення ним судових витрат, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.05.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.05.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко