Копія Справа № 2а-1292/10/1170
Категорія статоюліку 2.6.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
03 серпня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.,
при секретарі -Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Агропромислова компанія»до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа яка не пред'являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрія -Хліб»про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 квітня 2010 року Закрите акціонерне товариство «Агропромислова компанія»звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа яка не пред'являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрія -Хліб», в якому просить: визнати протиправними дії відповідача по складанню опису та накладанню арешту на майно позивача; відновити становище, яке існувало до порушення відповідачем, звільнити з-під арешту майно, а саме: а) об'єкти нерухомості: механізований зерносклад №6, інв. №8, механізований зерносклад №7, інв. №4; тамбур зерноскладів №6 та №7; механізований склад №9 - інв. №7; механізований склад №8 - інв.. №6; механізований зерносклад №10 - інв. №2; механізований склад №11 - інв. №11; тамбур зерносклада №11; механізований зерносклад №14 - інв. №31; механізований зерносклад №15 - інв. №29; тамбур зерноскладів №14 і №15; механізований зерносклад №12 - інв.№33; механізований зерносклад №13 - інв. №30; тамбур зерносклада №13; будівля для приймання (башня) - інв. №94; будівля для приймання (башня) - інв. №99; проходна -інв. 22; пожарне депо - інв. №23; лабораторія; визировочний пункт; механізована майстерня - інв. №5; будівля зерносушилки - інв. №26: підстанція №1 інв. №27; підстанція №2 - інв.№20; башня МОВ - інв. №96; склад ГСМ - інв. №93; контора - інв. №73; веранда у конторі; Б) обладнання: холодильник «Апшерон»; автопогрузчик; бункер БМ-62 (3 шт.); ваги автомобільні 25 пу (2 од.); ваги вагонні - 150 тн; вентилятор ВМ-5 (4 од.); верстак слюсарний; воздуходувка; вологомір Еі7; ел погрузчик КШП 5; справочний випрям. ВДУ- 507; зерносушилка ЗСПЖ-8; зерносушилка ДСП-32; лебідка ЛВ; норія НЦ-100 (5 од.); норія НЦ-50; сепаратор ЗСМ-50; тістомісилка; транспортер ЛТ-10 (16 од.); транспортер ТБ-52 (5 од.); трансформатор сварочний; трансформатор 3-хфазний ТМ 320 (2 од.); трансформатор 3-хфазний ТМ 80; шкаф учета деревяний; огорожа бетонна у кількості 307 шт.; огорожа металевий профіль 211 шт.н.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем рішення порушує вимоги чинного законодавства України, а саме не здійснивши перевірку наявності заборони відчуження нерухомого майна, 18 березня 2010 року державні виконавці відповідача провели опис майна та наклали на нього арешт.
У судовому засіданні 17.06.2010 року суд своєю ухвалою залучив до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрія -Хліб».
У судовому засіданні представник позивача Полянко В.В. позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача Санкаускас Н.В. просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 27-28).
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначила, що відповідачем проведено виконавчі дії по виконанню виконавчого документа, згідно вимог чинного законодавства, а тому даний позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрія -Хліб»у судові засідання не з'явилось. Про дату, час і місце проведення судових засідань було повідомлено належним чином, підтвердженням чому є, зворотні поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 121, 127).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.09.2006 року супровідним листом (а.с. 32) Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»начальнику підрозділу примусового виконання державної виконавчої служби в Кіровоградській області надіслано виконавчий напис ВЕС №321413 приватного нотаріуса ОСОБА_1 який зареєстрований в реєстрі №2829 про звернення стягнення на майно ЗАТ «Агропромислова компанія»на користь ВАТ КБ «Надра». До стягнення підлягає сума 6 550,300 грн., кредиту, відсотки за користуванням кредитом в розмірі 42 013,09 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в розмірі 263 134,78 грн., а разом 6 855 465,87 грн. В якості забезпечення виконання зобов'язань просив накласти арешт на майно ЗАТ «Агропромислова компанія»(а.с. 29-31).
28.09.2006 року головним державним виконавцем відповідача Санкаускас Н.В. прийнято постанову №6731-6733 про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк до семи днів для добровільного виконання виконавчого напису (а.с. 33). Також 28.09.2006 року нею прийнято постанову «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою накладено арешт на майно позивача (а.с. 35). Дану постанову позивачу направлено супровідним листом від 29.09.2006 року вих. №8173-8175 (а.с. 34).
29.09.2006 р. державним виконавцем відповідача до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна було внесено заборону на відчуження майна позивача.
30.10.2006 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Кіровоградської області Санкаускас Н.В. було винесено постанову «Про зупинення виконавчого провадження», у зв'язку з надходженням ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2006 року по справі №3/301 про визнання виконавчого напису ВЕС №321413, вчиненого 25.09.2006 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 36).
10.09.2009 року Господарським судом Кіровоградської області винесено постанову по справі №3/301, якою скасовано заходи вжиті до забезпечення позову, згідно ухвали від 12.10.2006 року, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису ВЕС №321413 (зареєстровано у реєстрів за №2829), вчиненого 25.09.2006 року, приватним нотаріусом Олександрійського районного округу ОСОБА_1 про звернення стягнення у безспірному порядку на нерухоме майно -комплекс будівель та споруд, обладнання елеватора, які знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Шарівка, вул. Садова, 1-а, належні закритому акціонерному товариству «Агропромислова компанія», для задоволення вимог у сумі 6858164,87 грн. відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(а.с. 37-42).
На підставі постанови Господарського суду Кіровоградській області від 10.09.2009 року по справі №3/301, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Кіровоградської області Санкаускас Н.В. було прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження від 11.11.2009 року (а.с. 44-45). Дану постанову було направлено позивачу супровідним листом від 12.11.2009 року вих. №14597 -14599 (а.с. 43).
18.03.2010 року представниками відповідача було складено акт опису й арешту майна позивача (а.с. 46-49).
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" та «Інструкцією про проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 п. 4 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, як виконавчі написи нотаріусів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Як було встановлено у судовому засіданні, державний виконавець має доступ до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна. Згідно витягів з даного реєстру заборону відчуження нерухомого майна позивача внесено, як нотаріусом за кредитним договором банку (запис №11 - а.с. 66) так і відповідачем (запис №36 - а.с. 76-77).
Суд зауважує, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи доводи позивача про те, що державний виконавець відповідача, не здійснивши перевірку наявності заборони відчуження нерухомого майна, провів опис майна позивача та наклав на нього арешт.
На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідач надав всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність вчинення оскаржуваних дій відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач, як державний орган, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і не може виходити за межі норм Закону України „Про виконавче провадження".
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач у даному випадку діяв правомірно із дотриманням всіх зазначених принципів.
На підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд прийшов до висновку, про законність дій відповідача по складанню опису та накладанню арешту на майно позивача та, відповідно, про безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158 -163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.08.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко