Копія Справа № 1170/2а-563/11
Категорія статоюліку 9.1.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
07 червня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський проектно -конструкторсько -технологічний інститут «Маштехкомплекс»»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.01.2011 року №0000042200, -
17 лютого 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградський проектно -конструкторсько -технологічний інститут «Маштехкомплекс»»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 27.01.2011 року №0000042200 (далі -оскаржуване податкове повідомлення -рішення).
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.01.2011 року посадовими особами відповідача було складено акт № 5/23-30/04618056 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення -рішення, яким позивачу було визначено грошове зобов'язання у розмірі 366011,00 грн. за порушення термінів розрахунків по експортним операціям.
Позивач вважає, що відповідач діяв та прийняв оскаржуване податкове повідомлення -рішення в порушення норм Господарського кодексу України, здійснивши нарахування грошового зобов'язання за межами встановленого строку застосування адміністративно-господарських санкцій, який є присічним і поновленню не підлягає.
У судовому засіданні представник позивача Бірюков А.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в адміністративному позові та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представники відповідача Максимчук О.А. та Лапа А.Д. у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях (т. 1 а.с. 160-164).
Представники відповідача, у письмових запереченнях зазначили, що оскільки до відповідача була застосована пеня, яка не є адміністративно-господарською санкцією, то і дія ст. 250 ГК України на винесення податкового повідомлення рішення не росповсюджується.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградський проектно -конструкторсько -технологічний інститут «Маштехкомплекс»», зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 10.06.1992 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру 1 444 120 0000 003537 (а.с. 9). Відповідно до довідки №32054 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є юридичною особою (а.с. 8).
Судом встановлено, що позивачем своєчасно (щоквартально) подавались декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (т. 2 а.с. 1-125). У вказаних деклараціях у розділі V «Інформаційні відомості»підрозділах 1.3 вказується вартість експортованих товарів з порушенням встановлених законодавством термінів. Також у вказаних деклараціях в розділі III «Майно за кордоном», підрозділах 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку»всі відповідні суми було зазначено із вказівкою на контрагента, найменування товару, код валюти, суму в іноземній валюті, суму в гривнях.
З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2003 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Павловський автобус»було укладено догорів на поставку товару №2003/116 (т. 1 а.с. 133-140).
20.01.2005 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно -закупочна компанія «ГАЗ»(Російська федерація) було укладено експортний контракт за № ДС05/0001/990-014/05 на поставку запасних частин до автомобілів (т. 1 а.с. 92-101).
На виконання умов контракту, позивачем в періоді з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року відвантажено насоси шестеренчасті (8413604100) на загальну суму 36 619 850,00 рос. руб. або 7 488 911,09 грн., підтвердженням чому є товарно - транспортні накладні (т. 1 а.с. 111-113, 115-118, 121-124).
Оплата за відвантажену на експорт продукцію від ТОВ «Торгово-закупочная компания «ГАЗ»(Російська федерація) в повному обсязі надійшла на рахунок позивача №26005180877092, відкритий в Кіровоградській філії КБ «Приватбанк», МФО 323583, але з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по вантажно -митним деклараціям від 14.07.2008 року ВМД №90100002/8/004711 на суму 1488750,00 рос. руб. або 308424,34 грн.; термін сплати минув 10.01.2009 року; ВМД №90100002/8/005323 від 01.08.2008 року З176000,00 рос. руб. або 657082,64 грн.; термін сплати минув 28.01.2009 року; ВМД №90100002/8/006225 від 04.09.2008року 2977500,00 рос. руб. або 580642,28 грн. термін сплати минув 03.03.2009 року; ВМД №90100002/8/007217 від 10.10.2008 року 2679750,00 рос. руб. або 506472,75 грн; термін сплати минув 08.04.2009 року (т. 1 а.с. 114, 119-120), підтвердженням чому є виписки з рахунків (т. 1 а.с. 212-220).
Таким чином, заборгованість контрагента перед позивачем в по експортному контракту №ДС05/0001/990- 014/05 від 20.01.2005 року становить 5075603,00 рос. руб.
З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2009 року позивач звернувся до Арбітражного суду Нижегородської області Російської федерації з позовною заявою про стягнення заборгованості по контракту купівлі-продажу №ДС05/0001/990-014/05 від 20.01.2005 року в сумі 5040267,40 рос. руб., про що було винесено ухвалу від 20.05.2009 року про прийняття позовної заяви до провадження (т. 1 а.с. 173).
11.08.2009 року Арбітражним судом Нижегородської області Російської федерації було винесено рішення по справі №А43-11997/2009: зобов'язати ТОВ "Торгово-закупочная компания «ГАЗ», (Росія, м. Нижній Новгород) виплатити позивачеві вартість боргу по контракту №ДС05/0001/990-014/05 від 20.01.2005 року в сумі 5070267,39 рос. руб. (т. 1 а.с. 174-179).
17.11.2009 року Службою судових приставів по Нижегородській області Російської федерації винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника ТОВ "Торгово-закупочная компания «ГАЗ», (Росія, м. Нижній Новгород) на користь позивача боргу в сумі 5070267,39 рос. руб. (а.с. 180).
20.10.2005 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Павловський автобусний завод»було укладено експортний контракт №481 ПАЗ. Умовами договору передбачено постачання запасних частин до автомобілів на загальну суму 14364,00 рос. руб. (а.с. 240-247). Станом на 01.07.2007 року по експортному контракту №481 ПАЗ від 20.10.2005 року рахується дебіторська заборгованість перед позивачем в розмірі 346501,50 рос. руб.
На виконання умов контракту, позивачем в періоді з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року відвантажено насоси шестеренчасті (8413604100), бачки картера масляні (8708999898), двері металеві вхідні (7308300000) на загальну суму 2417376,00 рос. руб. або 497269,69 грн.
Оплата за відвантажену на експорт продукцію від ТОВ «Павловський автобусний завод», (Росія) по контракту №481 ПАЗ від 20.10.2005 року надійшла на валютний рахунок позивача з порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків, яка виникла по митним деклараціям: ВМД №901000002/7/001695 від 30.03.2009 року на суму 50378,02 грн. або 259573,50 рос. руб., термін сплати минув 28.06.2007 року, ВМД №901000002/7/002614 від 11.05.2007 року на суму 33902,03 грн. або 173049,00 рос.руб., термін сплати минув 09.08.2007 року ВМД №901000002/7/003216 від 05.06.2007 року на суму 33749,75 грн. або 173049,00 рос. руб., термін сплати минув 03.09.2007 року.
Таким чином, оплата 29.08.2007 року за відвантажену на експорт продукцію від ТОВ «Павловський автобусний завод», (Росія) по контракту №481 ПАЗ від 20.10.2005 року надійшла на валютний рахунок позивача. з порушення законодавчовстановлених термінів розрахунків, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
23.02.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Россель»(Російська Федерація) було укладено експортний контракт № 02-Р/1 про поставку запасних частин до автомобіля та дверей металевих вхідних на загальну суму 5001814,00 рос. руб. (а.с. 125-127).
На виконання умов контракту, позивачем в періоді з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року відвантажено насоси шестеренчасті (8413604100), бачки картера масляні (8708999898), двері металеві вхідні (7308300000) на загальну суму 6 626 123,66 рос. руб. або 1 379 813,05 грн., підтвердження чому є товарно - транспортні накладні (а.с. 129).
Оплата за відвантажену на експорт продукцію від «Торговий дом «РОССЕЛЬ»(Росія) надійшла на валютний рахунок позивача в повному обсязі, але з порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по вантажно-митній декларації №90100002/8/007786 від 07.11.2008 року на суму 650275,00 рос. 7/6 або 140121,26 грн., термін сплати минув 06.05.2009 року (а.с. 130-132), підтвердженням чому є виписки по рахунку (а.с. 229-236)
18.05.2009 року позивачу було направлено супровідний лист від 18.05.2009 року вих. №10060/10/22-00, щодо надання пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з нерезидентами (а.с. 190). 01.06.2009 року позивачем було надано відповідачу пояснення (а.с. 191).
Судом встановлено, що 19.01.2011 року працівниками відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. Перевірку проведено в присутності голови правління ВАТ «Кіровоградський ПКТІ «Маштехкомплекс»Лобанова Олега Валерійовича. В результаті перевірки складено відповідний акт перевірки від 19.01.2011 р. №5/23-30/04618056 (а.с. 10-70).
В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4, п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.23, и.1.25 ст.1 п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 39535 грн., у тому числі за 2009 рік на суму 162 грн., I квартал 2010 року в сумі 39373 грн.; ст. 17 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ в редакції Закону України від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР, в результаті чого підприємством занижено плату за землю на загальну суму 24264,23 грн. за 2010 р; п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п.16.3.5 п. 16.3 ст.16, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 489,33 грн., в тому числі: за 2008 року - 38,63 грн., за 2009 року - 419,40 грн., за 2010 року - 31,30 грн; ст.1 Закону України №185/94 від 23.09.1994р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контрактам: №02-Р/1 від 23.02.2006 року укладеного з ТОВ «Торговий дом «Россель»(Росія), №ДС05/0001/990-014/05 від 20.01.2005 року укладеного з ТОВ «Торгово-закуповочна компанія «ГАЗ»(Росія), №481 ПАЗ від 20.10.2005 року укладеного з ТОВ «Павловський автобусний завод» Росія, Указу Президента України від 06.11.1997р. №1246/97 «Про внесення змін та доповнень в Указ Президента України від 18.06.1994р. №319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п.2 ст.16 Декрету КМУ від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
У відповідності до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
На підставі акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення від 27.01.2011 року №0000042200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 366011,00 грн. за порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(а.с. 167) та податкове повідомлення - рішення від 27.01.2011 року №0000032200, яким позивачеві визначено штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходиться за її межами у сумі 680,00 грн. (а.с. 166).
З приводу доводів відповідача про те, що оскільки до відповідача була застосована пеня, яка не є адміністративно-господарською санкцією, то і дія ст. 250 ГК України на винесення податкового повідомлення рішення не росповсюджується, суд зазначає наступне.
Суд вважає, що несплачена позивачем визначена податковим органом пеня за порушення термінів розрахунків по експортним операціям, нарахована за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - не є податковим боргом.
Податковий кодекс України є спеціальним законом із питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких передбачає Закон України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування", а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не є Законом України з питань оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст. 239 «Види адміністративно-господарських санкцій»Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю (статті 239, 241 Господарського кодексу України). Порядок нарахування і стягнення адміністративно-господарських санкцій не регулюється Податковим кодексом України.
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, яких зобов'язаний дотримуватися уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил здійснення розрахунків в іноземній валюті, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування пені виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Суд зауважує, що навіть Державна податкова адміністрація України погодилася з тим, що на випадки стягнення пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям порушуються норми ст. 250 Господарського кодексу України. Так, у розділі 2 свого листа від 01.10.2010 р. №20634/7/10-2017/3658 «Про надання інформації щодо рішень судів касаційної інстанції, прийнятих на користь органів ДПС, пов'язаних з операціями у сфері ЗЕД», ДПА України зазначила: «Щодо визначення строків застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД (стаття 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Згідно статті 250 ГК України передбачено нарахування адміністративно-господарських санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Верховним Судом України (постанова від 25.03.2008 р.) при розгляді справи зазначено, що Вищий адміністративний суд України неправильно застосував статтю 250 ГК України, і помилково вирішив, що податковий орган пропустив встановлений ГК України річний строк для застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки не врахував, що вчинене платником порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим».
З приводу доводів відповідача про те, що вчинене позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим, суд зазначає наступне.
У своєму запереченні на позов при обґрунтування того що вчинене позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим, відповідач не вказує дату його припинення.
З матеріалів справи встановлені наступні обставини, що визнаються сторонами та не заперечуються відповідачем по справі.
Між позивачем та ТОВ «Торгівельно-закупочна компанія ГАЗ»(Російська федерація) було укладено контракт № ДС05/0001/990-014/05 від 20.01.2005 р., за яким позивачем було експортовано товар за наступними вантажними митними деклараціями:
1) ВМД № 90100002/8/004711 від 14.07.2008 р. Як вказано в акті перевірки, згідно ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. термін повернення валютної виручки за даною ВМД закінчився 10.01.2009 р.; оплата за товар надійшла із запізненням: 21.01.2009 р.
При цьому, відповідно до викладеного, річний термін з дня закінчення триваючого правопорушення сплив 21.01.2010 р. (дата останнього платежу - 21.01.2009 р.), а оскаржуване рішення прийнято 27.01.2011 p., тобто за межами річного строку для застосування даної адміністративно-господарської санкції.;
2) ВМД № 90100002/8/005323 від 01.08.2008 р. Як вказано в акті перевірк, згідно ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р., термін повернення валютної виручки за даною ВМД закінчився 28.01.2009 р.; оплата за товар надійшла із запізненням: 02.02.2009 р., 20.02.2009 р., 02.03.2009 р., 06.03.2009 р., 30.03.2009 р., 03.04.2009 р.
При цьому, відповідно до викладеного, річний термін з дня закінчення триваючого правопорушення сплив 03.04.2010 р. (03.04.2009 р. - дата останнього платежу), а оскаржуване рішення прийнято 27.01.2011 р., тобто за межами річного строку для застосування даної адміністративно-господарської санкції.;
3) ВМД № 9010002/8/006225 від 04.09.2008 р. Як вказано в акті перевірки, згідно ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. термін повернення валютної виручки за даною ВМД закінчився 03.03.2009 р.; оплата за товар надійшла із запізненням: 03.04.2009 р.
При цьому, відповідно до викладеного, річний термін з дня закінчення триваючого правопорушення сплив 03.04.2010 р. (03.04.2009 р. - дата останнього платежу), а оскаржуване рішення прийнято 27.01.2011 р., тобто за межами річного строку для застосування даної адміністративно-господарської санкції.;
4) ВМД № 9010002/8/007217 від 10.10.2008 р. Як вказано в акті перевірки, згідно ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. термін повернення валютної виручки за даною ВМД закінчився 08.04.2009 р.; оплата за товар надійшла із запізненням: 30.11.2009 р. після прийняття рішення по справі № А43-11997/2009 р. за позовом відповідача до контрагента.
При цьому, відповідно до викладеного, річний термін з дня закінчення триваючого правопорушення сплив 30.11.2010 р. (30.11.2009 р. - дата останнього платежу), а оскаржуване рішення прийнято 27.01.2011 р., тобто за межами річного строку для застосування даної адміністративно-господарської санкції.
Між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Россель»(Російська Федерація) було укладано експортний контракт № 02-Р/1 від 23.02.2006 р. Як вказано в акті перевірки, згідно ст.1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. термін повернення валютної виручки по виконанню даного контракту за ВМД № 90100002/8/007786 від 07.11.2008 р. закінчився 06.05.2009 р.; оплата за товар надійшла із запізненням: 20.05.2009 р., 30.06.2009 р., 15.07.2009 р., 27.08.2009 р., 21.09.2009 р., 05.10.2009 р., 19.10.2009 р., 19.11.2009 р., 30.11.2009 р.
При цьому, відповідно до викладеного, річний термін з дня закінчення триваючого правопорушення сплив 30.11.2010 р. (30.11.2009 р. - дата останнього платежу), а оскаржуване рішення прийнято 27.01.2011 p., тобто за межами річного строку для застосування даної адміністративно-господарської санкції.
Між позивачем та ТОВ «Павловський автобусний завод»(Російська Федерація) було укладено експортний контракт № 481 ПАЗ від 20.10.2005 р. Відповідно до змісту акта перевірки та додатку № 2 термін повернення валютної виручки за ВМД № 901000002/8/001695 від 30.03.2007 р. закінчився 28.06.2007 р., оплата за товар надійшла із запізненням: 29.08.2007 р. Пеню в даному випадку нараховано за 62 дні прострочки - з 29.06.2007 р. по 29.08.2007 р.
При цьому, відповідно до викладеного, річний термін з дня закінчення триваючого правопорушення сплив 29.08.2008 р. (29.08.2007 р. - дата останнього платежу), а оскаржуване рішення прийнято 27.01.2011 р., тобто за межами річного строку для застосування даної адміністративно-господарської санкції.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку, на момент нарахування відповідачем пені за порушення термінів розрахунків по експортним операціям правопорушення, вчинені позивачем вже не були триваючими. Натомість, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем більш ніж через рік з моменту вчинення позивачем останнього за часом порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведена обґрунтованість та законність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Доводи, викладені працівниками відповідача в акті перевірки та запереченні на позов не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, на думку суду, при винесенні податкового повідомлення - рішення від 27.01.2011 року №0000042200 відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому його належить визнати протиправним та скасувати.
У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн., сума якого й підлягає відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задоволено повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.01.2011 року №0000042200.
3. Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський проектно -конструкторсько -технологічний інститут «Маштехкомплекс»»всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.06.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.06.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко