Копія Справа № 1170/2а-1629/11
Категорія статобліку 10.3.4
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 серпня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.
при секретарі -Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кіровоградського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 7460,24 грн., -
28 квітня 2011 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровоградського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», в якій просить стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік в розмірі 7431,25 грн. та пеню в сумі 28,99 грн.
У судовому засіданні представник Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_1 (довіреність №04-01/3006 від 30.06.2011 р.) позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити пославшись на обставини, викладені в позовні заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 (довіренінсть від 07.07.2011 р.) позов не визнала та просила залишити позов без задоволення пославшись на обставини, які викладені в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частина 10 статті 20 Закону України від 21.03.1991 року №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", надає Фонду соціального захисту інвалідів, його відділенням право захищати свої права та законні інтереси в суді.
Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007 року, Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також, здійснює контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
З матеріалів справи встановлено, що Кіровоградське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонду сприяння молодіжному житловому будівництві»зареєстрована виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 15.10.1998 року, номер запису про зміну свідоцтва 1 444 105 0001 001786 (а.с. 32). Відповідач є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА №017430 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 33). 10.08.2005 року Головою правління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву" затверджено положення "Про Кіровоградське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву"(а.с. 24 -29).
Відповідно до ст.19 Закону України від 21.03.1991 року №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"(далі -Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.
Згідно ч. 1 ст. 20 вказаного Закону, підприємства, організації громадські організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (Форма 10-ПІ) (а.с. 7) та розрахунку суми позову (а.с. 8) в Кіровоградському регіональному управлінні державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»в 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 8 особи, із них -0 особа, яким встановлено інвалідність. Кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону склала 1 особи.
Виходячи з того, що середня річна заробітна плата штатного працівника у Кіровоградського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" в 2010 році склала 118900,0 грн., а кількість робочих місць, на яких не працевлаштовані інваліди -1 робоче місце, тому сума адміністративно-господарських санкцій складає 7431,25 грн.
Статтею 18 Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Як вбачається з наданих доказів, відповідачем 23.11.2010 року до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою №3-ПН, з якого виходить, що у відповідача було вільна вакансія для одного інваліда, а саме юрисконсульт, фактично було створено робоче місце для інваліда та його працевлаштування, проте бажаючих працювати на зазначеній посаді інвалідів не виявилось (а.с. 31).
В матеріалах справи є рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 22.06.2007 року №23 про внесення організації (установи) до реєстру неприбуткових організацій (установ) (а.с. 30) та довідка заступника начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.06.2011 року №17666/10/1510 про те, що відповідачу присвоєно ознаку неприбутковості за кодом 0002 -установа, створена органом державної влади України 25.11.1998 року (а.с. 54).
До матеріалів справи, відповідачем надано податковий звіт за 2010 рік про використання коштів неприбутковими установами й організаціями (а.с. 55-56) та звіти про надходження та використання коштів загального фонду (форми №2 д, №2м) (а.с. 58-65).
Крім того, представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що відповідно до листів Міністерства праці та соціальної політики України фонду соціального захисту інвалідів від 26.04.2007 року №1/6-209 та від 26.04.2007 року №1/5-375, щодо надання роз'яснень обласним відділенням Фонду з приводу застосування адміністративного -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, підприємствами та установами, які не отримують прибутку. У листі від 26.04.2007 року №1/6-209, зазначено, що до ч.1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", від сплати штрафних санкцій звільнено підприємства і установи, що повністю утримуються за рахунок коштів Державного або місцевого бюджету (а.с. 18-21).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач є установою, яка створена органом державної влади і утримується за рахунок коштів відповідних бюджетів, діяльність якого не передбачає отримання прибутку.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону, сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно -господарських санкцій та пені за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно -господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел, відповідно до законодавства. Таким чином адміністративно -господарські санкції не виплачуються підприємствами, установами і організаціями, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також неприбутковими організаціями.
Отже, відповідачем були виконані вимоги Закону щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, шляхом створення робочих місць та інформування центр зайнятості про вакантні робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.
Згідно ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд вважає, що відповідач ужив усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, а тому на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Із матеріалів справи та наданих позивачем доказів не вбачається бездіяльності та протиправних дій відповідача, його вини у не працевлаштуванні інвалідів. Відповідачем здійснені всі залежні від нього заходи, а тому відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, адже по своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.
Позивач не надав жодного доказу, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування. Як і не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.
Частиною 9 ст.20 Закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за ст.19,20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідач не надав суду документального підтвердження понесених ним судових витрат, а тому вони не підлягають стягненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18 - 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та ст.ст. 71, 86, 94, 160-163, 257 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко