Копія Справа № 1170/2а-1611/11
Категорія статобліку 10.3.4
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 травня 2011 року м. Кіровоград
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Флоренко О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 3653,08 грн., -
27 квітня 2011 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 3640,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій у розмірі 13,08 грн.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.17).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду, але з відділення «Укрпошти» повернувся конверт з відповідною відміткою (а.с.16).
Згідно із ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністратвиного судочинтсва України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведених норм, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі -Закон), передбачено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств на яких працює від 8 до 15 чоловік, розмір адміністративно-господарських санкцій на робоче місце, призначене на працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 „Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»", роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного Банку, відкритий в органах державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося правопорушення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, (а.с. 8) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 10 осіб (а.с.8). У вказаному звіті у рядку за номером 02 зазначено, що відповідачем було працевлаштовано 0 інваліда, в той час, коли вказана чисельність інвалідів, які повинні працювати згідно нормативу - 1 особа.
Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Виходячи з того, що середня річна заробітна плата у ФОП ОСОБА_1 у 2010 році склала 72800,0 грн., відповідач, згідно ч.1 ст. 20 Закону, повинен був сплатити до державного бюджету, адміністративно-господарські санкції за 2010 рік у розмірі 3640,00 грн. (а.с.7).
У відповідності до „Порядку нарахування пені та її сплати", затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007 року №223, за порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачеві нараховано пеню в сумі 13,08 грн. (а.с.7).
Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що законодавцем чітко та в імперативній формі встановлено норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Таким чином, незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інваліда та ввести його в дію шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує штрафну санкцію до Державного бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер, а тому підприємство, установа чи організація у випадку невиконання встановленого законодавством нормативу повинна сплатити певну суму до Державного бюджету України.
Станом на момент подачі позовної заяви адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році відповідачем не сплачені. Сума пені, що необхідно сплатити складає 13,08 грн. грн. (а.с.7).
Частиною 9 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за ст.19,20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 71, 86, ч.4 ст.94, 160-163, 257 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (28000, АДРЕСА_1, МФО 323583, р/р НОМЕР_2, Банк: Кіровоградська філія Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватний Банк», код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а, отримувач: УДК м. ОлександріЇ, Банк отримувача: ГУДК у Кіровоградській області, рахунок №31216221800006, МФО 823016) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік в розмірі 3640,00 грн. та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 13,08 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом :
Суддя О.Ю. Флоренко