м. Київ
12 березня 2012 року 2а-5563/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -Мамаєв Д.Ю.,
від відповідача -Лазебна О.А., Большакова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Житлово-комунального підприємства «Немішаєво»
до Державної фінансової інспекції в Київській області
про про визнання протиправними та скасування вимоги та акта,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Житлово-комунальне підприємство «Немішаєво»з позовною заявою до Контрольно-ревізійного відділу в Бородянському районі -про визнання вимоги про усунення порушень фінансового законодавства та акта КРУ недійсними.
Ухвалами від 9 грудня 2011 року Київського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання з'явились представники сторін. 1 лютого 2012 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна фінансова інспекція України в Київській області з клопотанням про заміну відповідача у якому просила замінити відповідача по справі у зв'язку з реорганізацією Контрольно-ревізійного управління в Київській області на правонаступника -Державну фінансову інспекцію України в Київській області.
Керуючись статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд протокольною ухвалою в судовому засіданні 1 лютого 2012 року допустив заміну відповідача його правонаступником -Державною фінансовою інспекцією України у Київській області (далі - Держфінінспекція у Київській області).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив: визнати таким, що не відповідає законодавству України та скасувати вимогу КРУ в Бородянському районі про усунення порушень від 26 жовтня 2011 року, скасувати акт КРУ в Бородянському районі в частині неправомірності перерахунку коштів між ЖКП «Немішаєво»та ПП «Солідіт». Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що висновки відповідача в акті від 21 жовтня 2011 року №14-31/40 щодо безпідставності перерахування коштів позивачем за послуги ПП «Солідіт»є невірними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, відповідно -вимога від 26 жовтня 2011 року є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача по справі проти позову заперечив, вважає оскаржувані акт та вимогу такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, вказав, що позивачем по справі не надано при проведенні перевірки первинних документів на підтвердження виконання ПП «Солідіт»робіт та послуг за договором з позивачем, в зв'язку з чим -перерахування коштів позивачем на користь ПП «Солідід»є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Провідним контролером-ревізором контрольно-ревізійного відділу в Бородянському районі Лазебною О.А. проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ЖКП «Немішаєве»за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року. Ревізію було проведено з 25.07.2011 по 17.10.2011 з відома директора позивача, ОСОБА_4, та в присутності головного бухгалтера, ОСОБА_5
За результатами зазначеної перевірки було складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Житлово-комунального підприємства «Немішаєве»за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року від 21 жовтня 2011 року №14-31/40 (далі -Акт).
Відповідачем в Акті було встановлено, що вартість нарахованих і сплачених юридичних послуг за серпень 2009 року відображалась в бухгалтерському обліку позивача в журналі-ордері №3 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»за дебетом рахунку 63 та кредитом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»на суму 26147 гривень. Вартість нарахованих юридичних послуг за листопад 2009 року відображалась в бухгалтерському обліку ЖКП «Немішаєве»в журналі-ордері №3 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»за дебетом рахунку 63 та кредитом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»на суму 2 740,00 гривень.
26 жовтня 2011 року відповідачем по справі було складено вимогу за №14-16/911 про усунення виявлених порушень. В зазначені вимозі, зокрема, відповідач зобов'язав позивача по справі вжити заходів в межах чинного законодавства щодо відшкодування понесених збитків внаслідок безпідставного перерахування коштів ПП «Солідіт»на суму 28 887, 00 гривень.
Як вбачається зі змісту Акта та оскаржуваної вимоги, остання складена у зв'язку з не підтвердженням позивачем, витрат на виконання Договору про надання юридичних послуг від 13 липня 2009 року №13/07/09-06 із приватним підприємством «Солідіт».
Так, відповідачем в ході ревізії було встановлено, а судовому засіданні підтверджено представниками сторін, що ЖКП «Немішаєве»було укладено договір про надання юридичних послуг від 13 липня 2009 року №13/07/09-06 із приватним підприємством «Солідіт»(далі -Договір 1). Предметом даного договору є відносини щодо надання послуг по представництву позивача перед ДК «Газ України»НАК «Нафтобаз України»по підписанню та проведенню взаєморахунків згідно статті 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та постанови Кабінету Міністрів України №193 зі змінами та доповненнями «Про реалізацію статті 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»станом на 1 квітня 2009 рік (далі -Постанова КМУ №193).
Пунктом 2 Договору 1 передбачено перелік видів послуг, які зобов'язується надавати ПП «Солідіт»на користь позивача в порядку виконання Договору 1, а саме:
- підготовка розрахунків з різниці тарифів та проведення всіх необхідних дій по їх підписанню відповідно до Постанови КМУ №193;
- складання заяв, скарг, клопотань, протоколів, актів та інших документів правового характеру для проведення взаєморозрахунків на підставі Постанови КМУ №193;
- представництво інтересів позивача перед державними органами з питань проведення взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ №193;
- виконання доручень позивача за рахунок останнього.
Пунктом 4 Договору 1 передбачено, що виконання робіт проводиться ПП «Солідіт»на підставі заявки позивача. Всі документи, що необхідні для надання послуг, передаються ПП «Солідіт»в оригіналах та /або копіях, які завірені печаткою позивача чи, на вимогу ПП «Солідіт», нотаріально завірені. Виконавець розпочинає надання послуг після передачі позивачем заявки, всіх відомостей, документів та інших матеріалів, необхідних для надання послуг. Відповідно до п.6 Договору 1, - вартість послуг становить 26 147 гривень. Відповідно до п. 5 Договору 1, - послуги приймаються відповідно до акта прийому-передачі послуг, в якому зазначаються вид, обсяг та вартість послуг, які були надані позивачу (замовнику за Договором 1).
Відповідно до акта прийому-передачі послуг від 11 серпня 2009 року ПП «Солідіт»на виконання умов Договору 1 та на користь позивача по справі вчинив ряд дій (послуг), а саме:
- підготував розрахунки з різниці в тарифах та провів всі необхідні дії по їх підписанню відповідно до Постанови КМУ №193;
- отримав від ДК «Газ України акт звіряння взаєморозрахунків (довідку про наявність заборгованості), та підготував типовий договір на проведення взаєморозрахунків;
- підписував типові договори в ГФУ КОДА, ГУ ДКУ в Київській області, ДК «Газ України»та НАК «Нафтобаз України»договір №283/193 від 4.08.2009 та договір №284/193 від 4.08.2009, що включало в себе -проходження кабінетів, погодження та отримання віз в різних департаментах ДК «Газ України», погодження та підписання тексту договорів в НАК «Нафтобаз України»;
- здійснював представництво інтересів позивача перед державними органами з питань проведення взаєморозрахунків відповідно до Постанови №193.
В акті прийому-передачі послуг від 11 серпня 2009 року також зазначено, що згідно проведених ПП «Солідіт» робіт позивач отримав на свій рахунок субвенції на суму 217 895, 6 гривень. Вартість послуг за актом прийому-передачі послуг від 11 серпня 2009 року становить 26 147,00 гривень.
Також, з матеріалів справ слідує, що між позивачем та ПП «Солідіт»було укладено договір про надання юридичних послуг від 19 жовтня 2009 року №19/10/09-06 (Договір 2). Предметом даного договору є послуги ПП «Солідіт»по представництву позивача перед ДК «Газ України»по підписанню та проведенню взаєморозрахунків згідно статті 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та Постанови КМУ №193 станом на 1 липня 2009 року з врахуванням змін внесених Постановою КМУ №1093 від 7 жовтня 2009 року. Даний договір містить перелік видів послуг, та порядок організації робіт аналогічний переліку та порядку, визначеним в Договорі 1. Відповідно до п.6 Договору 2, - вартість послуг становить 2740 гривень.
Відповідно до пояснень представника відповідача, під час ревізії відповідачу позивачем була надано акт №ОУ -0000066 здачі -прийняття робіт (надання послуг), в якому зазначено, що ПП «Солідіт»були надані на користь позивача юридичні послуги загальною вартістю 2740 гривень відповідно до Договору 2. Вказаний акт підписано ПП «Солідіт» та позивачем 12 серпня 2009 року. Також для ревізії відповідачу по справі було надано акт від 23 листопада 2009 року прийому-передачі послуг (розшифровка до бухгалтерського акта) до договору №19/10/09-06. Відповідно до цього акта позивачем було перераховано кошти в сумі 2740 гривень на рахунок ПП «Солідіт»платіжним дорученням №504 від 23 листопада 2009 року.
З пояснень відповідача по справі слідує, що на час складання Акта відповідач отримав відповіді від Головного управління Державного казначейства України в Київській області, Головного фінансового управління Київської обласної державної адміністрації та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», з яких слідує, що у них відсутні документи, які підтверджують надання послуг підприємством «Солідіт»на користь позивача.
Суд також встановив, що відповідно до Статуту Житлово-комунального підприємства «Немішаєве»від 15 листопада 2001 реєстраційний №702, а саме пунктів 3.1, 3.3, 3.6, 3.7 - позивач:
- є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, діє за принципом повного господарського розрахунку;
- має право вести підприємницьку діяльність;
- у відповідності з законодавством за Статутом самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності. В тому числі вступає в договірні відносини з іншими організаціями, установами та підприємствами, набуваючи майнові права і відповідні обов'язки.
Окрім того, відповідно до п.4.2 зазначеного Статуту, - майно позивача є власністю територіальної громади, що закріплене за ним на праві повного господарського відання, яке здійснюється та перебуває на балансі підприємства згідно з законодавством та цим Статутом, відповідно до мети і статутних завдань своєї діяльності.
Відповідно до п.6.2 Статуту, - директор підприємства (позивача) самостійно вирішує питання діяльності підприємства -несе повну і персональну відповідальність за стан і діяльність підприємства -за збереження та ощадливе використання майна.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову, суд виходить з наступного.
Відповідач у справі, при здійсненні ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та складені оскаржуваних Акта та вимоги діяв порядку передбаченому Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року № 2939-XII. Відповідно до статті 10 цього Закону, якою передбачений вичерпний перелік прав позивача, законодавець серед наслідків ревізії, які відповідач може застосувати до підконтрольної особи, в тому числі і позивача, передбачив лише наступні права позивача:
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;
- накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
В Акті відповідач зазначив, що враховуючи, що до ревізії не надано жодних документальних підтверджень щодо фактичного надання юридичних послуг ПП «Солідіт»позивачу для одержання останнім субвенції із бюджету на погашення заборгованості із різниці в тарифах, а всі підписані акти здачі-приймання виконання робіт (послуг) за договорами від 13 липня 2009 року та від 19 жовтня 2009 року не містять таких обов'язкових реквізитів: змісту та обсягу господарської операції та її вимірників (у натуральному та вартісному вигляді), в результаті чого не мають юридичної сили та доказовості, а також враховуючи, що ревізією не встановлено фактів представлення інтересів позивача перед ГУ ДКУ в Київській області, ГФУ КОДА, ДК «Газ України», - то позивачем допущене списання коштів на видатки (витрати) всупереч законодавству без дотримання послуг на загальну суму 28 887 гривень, тобто на суму розрахунку за договорами з ПП «Солідіт». В наслідок такого висновку відповідач надіслав позивачу вимогу в якій зобов'язував позивача «вжити заходи в межах чинного законодавства щодо відшкодування понесених збитків внаслідок безпідставного перерахування коштів ПП «Солідіт»на суму 28 887 гривень.
Як вбачається зі змісту статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993, зміст оскаржуваної вимоги не передбачає реалізацію жодного права наданого відповідачу, як контролюючому органу, за результатами проведеної ревізії, оскільки така вимога (рівно як і висновки в Акті):
1) не містить вказівку на те, які саме норми чинного законодавства були порушені позивачем з тим, щоби позивач міг очевидно встановити спосіб відновлення порушеного права;
2) не встановлено -чиє право було порушено позивачем (відсутні вказівки на те, що порушене право власника комунального майна або чиє-небудь інше)
3) не є вимогою при вилучення коштів;
4) не є вимогою про стягнення адміністративних санкцій (рівно як не містить вказівку на застосування таких санкцій);
5) не є зверненням до суду чи вимогою про зустрічну звірку.
Таким чином, відповідач по справі, пред'являючи вимогу позивачу від 26 жовтня 2011 діяв не в межах та не в спосіб передбачений чинним законодавством, чим порушив норму частини 2 статті 19 Конституції України, а оскаржувана вимога є, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню
Окрім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до умов Статуту позивача, останній розпоряджається належним йому комунальним майном на праві господарського відання.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Враховуючи, що позивач, укладаючи договори з ПП «Солідіт»діяв на праві повного господарського відання, здійснення договірних відносин позивача з ПП «Солідіт»за правилами цивільного та господарського законодавства. Зі змісту Статуту слідує, що обмеження в господарській діяльності позивача існують лише щодо умов відчуження комунального майна (п.4.2), але -не коштів. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача щодо порядку укладення угод з ПП «Солідід», та в подальшому -виконі умов цих угод.
В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про те, що акти здачі-приймання виконання робіт (послуг) за договорами від 13 липня 2009 та від 19 жовтня 2009 року не містять таких обов'язкових реквізитів: змісту та обсягу господарської операції та її вимірників (у натуральному та вартісному вигляді), в результаті чого не мають юридичної сили та доказовості. Так чинним законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів таких господарських документів, як акти здачі-приймання, рівно як не передбачено законодавством залежність чинності (юридичну силу) господарських операцій від змісту таких господарських документів; а також в судовому засіданні встановлено, що зазначені акти містять вказівку на зміст господарських операцій і він відповідає змісту тих господарських операцій щодо яких сторони (позивач та ПП «Солідіт») дійшли згоди відповідно в договорах від 13 липня 2009 року та від 19 жовтня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що заявки на надання послуг, передбачені п. 4 договорів від 13 липня 2009 року та від 19 жовтня 2009 року, здійснювались в усній формі. Відповідач, в свою чергу не пояснив, чому він вважає обов'язковою письмову форму таких заявок. Разом з тим, судом встановлено відсутність норми, яка б передбачала обов'язкову письмову форму заявок на проведення робіт (надання послуг) за договорами, тому суд вважає безпідставним висновок відповідача - що відсутність письмово оформлених заявок є підтвердженням ненадання послуг ПП «Солідіт»на користь позивача.
На підтвердження надання послуг позивачу підприємством «Солідіт»та внаслідок надання таких послуг, позивачем отримано субвенцію з державного бюджету та сплачено заборгованість за спожитий природній газ. Факт отримання позивачем субвенції не заперечується і відповідачем по справі.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, а відповідачем не наведено обґрунтованих доводів про те, що договори між позивачем та ПП «Солідіт»є недійсними з будь-яких підстав передбачених чинним законодавством, і, зокрема -Цивільним та Господарським кодексами України. А зважаючи на те, що переважна більшість робіт здійснювалась ПП «Солідіт»на користь позивача у вигляді послуг в усній формі, що не заборонено чинним законодавством, а також те, що законодавством не передбачено переліку документів, які мають супроводжувати господарські операції по наданню послуг, суд приходить до висновку по відсутність порушень законодавства зі сторони позивача у «недооформленні»додаткових документів на підтвердження виконання договорів від 13 липня 2009 року та від 19 жовтня 2009 року, які відповідач вважає обов'язковими.
Разом з тим, суд погоджується з висновками відповідача про те, що акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Житлово-комунального підприємства «Немішаєве»за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року від 21 жовтня 2011 року №14-31/40 -є документом внутрішньої діяльності відповідача і не містить в собі будь-яких владних управлінських приписів, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, а його скасування -не може бути способом захисту порушеного права позивача, оскільки такий акт -не вирішує питання щодо прав та інтересів позивача. Тому, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову в частині позовних вимог про скасування зазначеного вище акта.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в Бородянському районі Київської області від 26.10.2011 №14-16/711.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Терлецька О.О.
Повний текст постанови виготовлено - 16 березня 2012 р.