11 квітня 2012 року 2а-1162/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., при секретарі судового засідання: Петренко В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -Пінчук О.В.,
від відповідача - Тесленко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба»
до Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області
про визнання протиправними дій та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба»з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області про визнання протиправним дій та скасування рішення від 18.01.2012 № 21 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 47264,93 грн.
На підставі вказаного рішення територіальний орган пенсійного фонду застосував до позивача фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення незаконним, оскільки, по-перше, у позивача була відсутня заборгованість по страховим внескам станом на 01.01.2011, і по-друге, територіальний орган пенсійного фонду застосував до позивача положення закону (пункт другий частини дев'ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), які з 01.01.2011 втратили чинність. На думку позивача, це суперечить конституційному принципу про заборону зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, окрім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені є законним, прийняте на підставі норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які діяли на момент вчинення правопорушення, оскільки страхові внески за період з 21.06.2010 по 27.12.2010 сплачені позивачем з порушенням встановлених строків. Тому, на думку відповідача, позов є безпідставним.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба»зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області, а з 01.01.2011 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Управлінням Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області встановлено, що позивачем у період з 21.06.2010 по 27.12.2010 страхові внески сплачені з порушенням встановлених строків.
Внаслідок цього відповідачем прийнято рішення від 18.01.2012 № 21, згідно з яким за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, на підставі пункту другого частини дев'ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до позивача застосовано пеню в розмірі 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день у сумі 13240,51 грн. та штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків в сумі 34024,42 грн., всього на загальну суму 47264,93 грн.
Під час судового розгляду встановлено, що факти несвоєчасної сплати страхових внесків, суми заборгованості, строки прострочення платежів підтверджуються документально витягами з облікових карток страхувальника за відповідними платежами за період з 01.06.2010 по 27.03.2012 та розрахунком фінансових санкцій, які надані представником відповідача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд такого зазначає наступне.
Відповідно до абз.5 ч.7 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Як встановлено судом вище, позивач несвоєчасно сплатив (несвоєчасно перерахував) страхові внески за період з 21.06.2010 року по 27.12.2010 року, а тому до даних відносин слід застосовувати Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів.
Пунктом 2 частини 9 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Згідно ч. 12 ст. 106 Закону нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
В п. 1.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" зазначено, що вона розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно із п. 1.2 визначає, крім іншого, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та пені.
Відповідно до п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10%,20%,50% своєчасно не сплачених сум в залежності від затримки їх сплати у відповідні строки. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Таким чином, суд дійшов висновку, що територіальний орган пенсійного фонду, застосовуючи до позивача фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на підставі закону, який діяв на момент вчинення правопорушення, а також враховуючи те, що з прийняттям нового законодавчого акта не відбулось пом'якшення або скасування відповідальності за вказані правопорушення, діяв правомірно, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені законом.
Твердження позивача про порушення відповідачем принципу дії закону в часі при прийнятті рішення судом до уваги не приймаються як такі, що ґрунтуються на невірному розумінні відповідачем вказаного принципу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені прийнято відповідачем правомірно, підстави для його скасування відсутні, тому позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з позивача не підлягають.
У задоволенні аадміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16.04.12