про залишення позовної заяви без розгляду
25 квітня 2012 року 2а-1918/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомДержавної фінансової інспекції в Київській області
доКомунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»
прозобов'язання вчинити певні дії,
Державна фінансова інспекція в Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»про зобов'язання відповідача виконати пункти 2, 3, 4, 5, 10 вимоги від 03.03.2011 № 32-16/32 про усунення порушення, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь».
Згідно з частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд звертає увагу на ту обставину, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк у шість місяців, у даному випадку, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено визначилася чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.
Крім цього, початок перебігу такого строку обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли виникли підстави у позивача для звернення до суду, а не коли він з'ясував для себе, що певні дії чи бездіяльність відповідача стосовно нього є порушенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати його вимогу «Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» від 03.03.2011 за № 32-16/42.
Разом з цим, судом встановлено, що позивач встановив термін виконання даної вимоги для відповідача до 02.04.2011.
Оскільки жодних доказів щодо наявності здійснення певної переписки між позивачем та відповідачем щодо виконання його вимоги від 03.03.2011 за № 32-16/42 суду не надано, беручи до уваги наявні матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач з 02.04.2011 мав підстави та право на пред'явлення передбачених законом вимог, а саме звернення до суду про зобов'язання відповідача виконати вимогу позивача від 03.03.2011 за № 32-16/42.
Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 13.04.2012, що підтверджується штампом поштового відділення (позов був відправлений засобами поштового зв'язку). Тобто, із значним порушенням строку на звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (більш ніж через рік).
Крім цього, суд звертає увагу на те, що як вбачається із опису документів, які додаються до даної позовної заяви позивачем зазначено такий додаток як вимога -нагадування від 17.01.2012 № 22-15/39 № аркуша додатка 66-67.
Проте, як встановлено судом, під даним номером позивачем приєднано лист адресований на ім'я прокурора м. Ірпінь Шилу А.І. «Про не усунені порушення виявлені ревізією фінансово-господарської діяльності Ірпінського КЖЕП «Ірпінь», а не вимога -нагадування відповідачеві.
Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними як і будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню, починаючи з 02.04.2011 матеріали даної справи не містять.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Крім цього, в силу положень статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»питання щодо повернення судових витрат суд вирішує в ухвалі суду.
Так, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням). Оскільки позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору, у суду відсутні підстави щодо вирішення питання стосовно судових витрат.
З огляду на ту обставину, що позивач не скористався правом на подання разом із позовною заявою заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду; позивачем у даному адміністративному позові не наведено жодних фактичних обставин вважати причини пропуску строку для звернення до суду поважними; жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати ніж з 02.04.2011 матеріали справи також не містять та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, керуючись статтями 99, 100, 169, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Державної фінансової інспекції в Київській області до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» про зобов'язання вчинити певні дії -залишити без розгляду.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
3. Повідомити позивача, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, зокрема, шляхом подання заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.