м. Київ
18 квітня 2012 року 2а-5565/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -Гаєвський О.М.,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек»
до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек»(далі -позивач) з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»(далі -відповідач) про визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови в проведенні державної реєстрації права власності на не жиле приміщення - акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул.. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область; визнання права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область; зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул.. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по відмові у проведенні реєстрації права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область з підстав ненадання позивачем правовстановлюючих документів, якими б підтверджувалось право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна за попереднім власником, є неправомірними, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати останнього вчинити дії щодо реєстрації права власності на зазначений об'єкт за позивачем.
В судовому засіданні 18 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився. Надіслав до суду заперечення від 13.04.2012 № 2267 в яких пояснив, що заперечує проти задоволення позову та просить відмовити позивачу у задоволенні вказаного позову, оскільки відповідач діяв на підставі приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, а отже вважає, що відмова відповідача позивачу у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно є правомірною.
18 квітня 2012 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене та заяву відповідача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача повідомленого належним чином про розгляд справи.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
04.02.1997 між військовою частиною А-3654 в особі виконуючого обов'язки командира частини ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек»в особі директора ОСОБА_3 було укладено
Договір № 3 щодо придбавання не жилого приміщення акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область.
Рішення Фурсівської сільської ради від 11.02.1997 № 13 під зазначений об'єкт придбавання було відведено земельну ділянку загальною площею 1,63 га.
11 липня 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо оформлення права власності на не житлову будівлю, кумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область. До вказаної заяви відповідачем були надані наступні документи:
- статут ТОВ «Агротек»;
- договір купівлі-продажу;
- акт прийому-передачі будівлі;
- зведений акт вартості будівель і споруд;
- оціночний акт;
- експлікація;
- поетажний план;
- викопіювання із плану землекористування;
- державний Акт на право постійного користування землею.
21 липня 2011 року до позивача надійшла відповідь відповідача № 2411, в якій посадові особи відповідача повідомили позивача, що: «Враховуючи вимоги Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (із змінами та доповненнями), та той факт, що відсутній правовстановлюючий документ, яким би підтверджувалось право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна за попереднім власником зазначеним у договорі купівлі продажу № 3 від 04.02.1997, КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»прийнято рішення про відмову в проведенні державної реєстрації».
Вважаючи вказане рішення відповідач протиправним та таким, що суперечить засадам норм чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку, правовідносинам, які складають предмет позову суд зазначає наступне.
Згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (із змінами та доповненнями) до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI ( 1878-17 ) "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно."
Відповідно до пункту 2.2 Розділу ІІ вказаного Тимчасового положення, заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).
Згідно з Додатком 2 вказаного Тимчасового положення, перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно складають наступні документи, а саме:
- договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності;
- свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, що видається нотаріусом;
- свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом;
- свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом;
- свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, видане нотаріусом;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування;
- свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду;
- свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, видане консульською установою України;
- договір відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, укладений шляхом проведення цільового біржового чи позабіржового аукціону з метою погашення податкового зобов'язання;
- рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності;
- ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
- рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації;
- дублікат правовстановлювального документа,виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, що видається Фондом державного майна;
- свідоцтво про право власності, видане Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
У листі про відмову у реєстрації права на нерухоме майно за позивачем на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул.. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область, відповідач обґрунтовує свою відмову лише на підставі Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 на будь-які інші нормативні акти відповідач не посилається.
Однак, як вбачається із приписів вказаного Тимчасового положення, а саме Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно -правовстановлюваний документ, яким би підтверджувалось право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна за попереднім власником зазначеним у договорі купівлі-продажу вказаний Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно такої вимоги не містить.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, законодавством не передбачено подання правовстановлюваного документу, яким би підтверджувалось право власності на об'єкт нерухомого майна за попереднім власником зазначеним у договорі купівлі-продажу для реєстрації права власності на нерухоме майно, то відповідач не мав права вимагати у позивача такі документи, що слідує зі змісту статті 19 Конституції України.
Отже, враховуючи наведене суд дійшов висновку що позов в частині визнання протиправними дії Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»стосовно відмови в проведенні державної реєстрації права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199, 3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнання за позивачем права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул.. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область, суд зазначає наступне.
Вказана позовна вимога є пов'язаною з вимогою позивача щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови в проведенні державної реєстрації права власності на не жиле приміщення - акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область та зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область.
Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Встановлення будь-якого юридичного факту в тому числі і вимога позивача щодо визнання права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул.. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область, не є позовом про визнання неправомірним рішення або дій суб'єкта владних повноважень в розумінні статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому не може бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, спосіб захисту такого права як встановлення юридичного факту не є належним способом захисту який може бути застосовано адміністративним судом, а тому в частині визнання права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область не підлягає задоволенню.
З приводу вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область, суд зазначає наступне.
Згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття відповідачем будь-яких приписів відносно позивача є виключно дискреційними повноваженнями відповідача, а тому втручання у такі повноваження відповідача виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права власності на не жиле приміщення -акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199,3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» стосовно відмови в проведенні державної реєстрації права власності на не жиле приміщення - акумуляторно-зарядну станцію, загальною площею 199, 3 м2, яка розташована за адресою: вул. Гайок, військове містечко № 50, м. Біла Церква, Київська область.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Терлецька О.О.
Повний текст постанови виготовлено та підписано - 19 квітня 2012 р.