20 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/786/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі-Ківерцівська МДПІ) звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1144 грн. 52 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб'єктом господарювання та взятий на облік як платник податків, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. За відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 1144 грн. 52 коп., який підприємцем ОСОБА_1 добровільно не сплачено. Позивач просить стягнути на користь держави податковий борг в розмірі 1144 грн. 52 коп.
Від представника позивача надійшло письмове клопотання за вхідним №5058/12 від 03.04.2012 року про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання двічі: 04.04.2012 року та 20.04.2012 року не з'явився, свого повноважного представника на розгляд справи не направив, не повідомив суд про причини неявки, заперечення на позов не надав, хоча належним чином судовими повістками був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик до суду №4302505319363 та №4302505380658.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України розгляд справи проводиться у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.11.2005 року ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно довідки Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 21.11.2005 року №283 (а.с.6) відповідач взятий на облік як платник податків з 21.11.2005 року за №283.
14.12.2009 року відповідачем до Ківерцівської МДПІ була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік(а.с.8), на підставі якої підприємцю ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_2 від 24.12.2009 року (а.с.7).
Як вбачається з матеріалів справи, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг по єдиному податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 1144 грн. 52 коп., що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку(а.с.9-13).
Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до статті 59 Податкового кодексу України(далі - ПК України) відповідачу надіслано та вручено податкову вимогу, проте вказаний захід не спричинив погашення податкового боргу відповідачем.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа відповідно пункту 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" може відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та повернутись до раніше встановленої системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Підприємець ОСОБА_2 такої заяви до податкової інспекції не подавав, тому згідно пункту 2 даного Указу Президента України повинен був сплачувати суму єдиного податку.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи те, що податковий орган вжив належні заходи щодо погашення податкового боргу відповідачем, які не призвели до його погашення, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 14, 16, 38, 95 Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України податковий борг в розмірі 1144 (одну тисячу сорок чотири) гривні 52 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Ф. Костюкевич