19 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/733/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю,
з участю представників позивача Парфенюка А.С., Якимчук М.В.,
представника відповідача Вознюка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Скорпіон-сервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватна фірма «Скорпіон-сервіс» (далі - ПФ «Скорпіон-сервіс») звернулася з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2012 року №0001692301 та №0001702301.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПФ «Скорпіон-сервіс» з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, валових витрат за I квартал 2011 року та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по податку на прибуток підприємства за II-III квартал 2011 року по взаємовідносинах з ПП «ТК Юнітекс-Трейд», за результатами якої 16.02.2012 року був складений акт №823/23-2/30584471, в якому зафіксовані порушення вимог статті 185, пункту 186.2 статті 186, пункту 198.1 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9500 грн.; підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11875 грн. та частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
На акт перевірки позивач подавав заперечення, які податковим органом не були прийняті до уваги.
03.03.2012 року Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0001692301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем в розмірі 11875 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн. та №0001702301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в розмірі 9500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн.
ПФ «Скорпіон-сервіс» не погоджується з висновком податкового органу, викладеним у податкових повідомленнях-рішеннях №0001692301 та №0001702301 від 03.03.2012 року, просить визнати їх протиправними та скасувати, з наступних підстав.
Позивач вказує на те, що 25.01.2011 року між ПФ «Скорпіон-сервіс» та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» укладено договір підряду, за яким ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» (підрядник) зобов'язалось виконати на замовлення ПФ «Скорпіон-сервіс» (замовник) роботи по ремонту приміщення кафе в місті Луцьку «Ейнштейн» по вулиці Шопена, 24 та кафе «Торнадо», «Ювант» по вулиці Карпенка-Карого, 1Д, з матеріалу замовника, переданого за актом прийому-передачі. Загальна вартість робіт визначена в розмірі 57000 грн.
Факт виконання робіт підтверджується відповідними первинними документами, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, Луцькою ОДПІ зроблено висновок про заниження податку на додану вартість в сумі 9500 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 4500 грн. та за лютий 2011 року в сумі 5000 грн., а також про заниження податку на прибуток підприємств в сумі 11875 грн. за I квартал 2011 року.
Як вказано в акті №823/23-2/30584471 Луцької ОДПІ в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від ПП «ТК» Юнітекс-Трейд», що придбані у TOB «Ексімферо», ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» незаконно сформований податковий кредит по взаємовідносинах з TOB «Ексімферо», а тому всі операції купівлі-продажу за ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», тобто до ПФ «Скорпіон-сервіс».
Щодо твердження Луцької ОДПІ про нікчемність угод, оскільки вони вчинені як такі, що порушують публічний порядок з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, то позивач зазначає наступне.
Правочин, вчинений ПФ «Скорпіон-сервіс» та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» ніяким чином не порушує публічний порядок, оскільки не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, не спрямований на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, не спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним майном. Цей правочин не визнавався судом недійсними.
Позивач вважає, що згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсність правочину має бути встановлена Законом, а не актом перевірки податкового органу.
До переліку правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, угода укладена між позивачем та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» не підпадає.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.
За таких обставин, Луцька ОДПІ не мала жодних підстав для визнання правочинів, які мали місце між ПФ «Скорпіон-сервіс» та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд», недійсними.
Разом з тим, вказує на те, що у Луцької ОДПІ не було підстав для проведення позапланової перевірки позивача, оскільки письмові пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язків письмовий запит Луцької ОДПІ були надіслані протягом десяти робочих днів з моменту отримання такого запиту.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.03.2012 року №0001692301 та №0001702301.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та згідно форми 1ДФ в I кварталі 2011 року чисельність працюючих на ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» складає 1 особу, тому надавати послуги по ремонту приміщень ПФ «Скорпіон-сервіс», ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» не мало б можливості. А тому, податковим органом в акті перевірки правомірно встановлено порушення позивачем вимог статті 185, пункту 186.2 статті 186, пункту 198.1 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9500 грн.; підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11875 грн. та частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
Тому, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Судом встановлено, що на підставі направлення №000239 від 03.02.2012 року Луцькою ОДПІ в період з 03.02.2012 року по 09.02.2012 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПФ «Скорпіон-сервіс» з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, валових витрат за I квартал 2011 року та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по податку на прибуток підприємства за II-III квартал 2011 року по взаємовідносинах з ПП «ТК Юнітекс-Трейд», про що було складено акт №823/23-2/30584471 від 16.02.2012 року.
В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 185, пункту 186.2 статті 186, пункту 198.1 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9500 грн.; підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11875 грн. та частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
На акт перевірки 21.02.2012 року позивач подав заперечення, які податковим органом не були прийняті до уваги.
На підставі акту перевірки №823/23-2/30584471 від 16.02.2012 року Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.03.2012 року №0001692301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 11876 грн., в тому числі: за основним платежем - 11875 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн. та №0001702301 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 9501 грн., в тому числі: за основним платежем - 9500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.03.2012 року №0001692301 та №0001702301 прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ПФ «Скорпіон-сервіс» підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що між ПФ «Скорпіон-сервіс» (замовник) та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» (підрядник) укладено договір підряду від 25.01.2011 року, згідно з яким ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» зобов'язалось виконати роботи по ремонту приміщення кафе в місті Луцьку «Ейнштейн» по вулиці Шопена, 24 та кафе «Торнадо», «Ювант» по вулиці Карпенка-Карого, 1Д, з матеріалу замовника, переданого за актом прийому-передачі. Загальна вартість робіт визначена в розмірі 57000 грн.
Виконані роботи підтверджені довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат за березень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року.
Також підрядником виписано податкові накладні №154 від 25.01.2011 року та №68 від 22.02.2011 року на загальну суму 57000 грн., в тому числі ПДВ на суму 9500 грн.
Як вбачається із даних податкових накладних вони містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача.
На думку суду, вказані накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права податковим законодавством чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, які позивач виконав в повному обсязі.
Зокрема, про фактичність виконання господарської операції між ПФ «Скорпіон-сервіс» та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» свідчать податкові накладні та платіжні доручення №24 від 25.01.2011 року та №84 від 22.02.2011 року на загальну суму 57000 грн., з яких вбачається, що ПФ «Скорпіон-сервіс» сплачено кошти у розмірі 57000 грн. за виконані роботи підрядником ПП «ТК» Юнітекс-Трейд».
Розрахунки проведені через банк в безготівковій формі та в повному обсязі. Факт проведення ремонтних робіт у закладах харчування, які належать позивачу на праві приватної власності та перебувають оренді, не заперечується відповідачем.
Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і виконання робіт було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі, і тому у позивача були всі правові підстави віднести ці суми до податкового кредиту.
Як вказано в акті перевірки в порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач в рядку 04.10 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2011 року №9002845399 від 05.05.2011 року, завищено «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» в результаті ремонтних робіт від ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» в сумі 47500 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 11875 грн., в тому числі за I квартал 2011 року в сумі 11875 грн. Суд не погоджується з такою позицією податкового органу, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність -це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та правомірно включив до складу валових витрат у відповідних податкових періодах вартість оплачених ремонтних робіт в розмірі 47500 грн.
При цьому, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що такі витрати пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні документи ПФ «Скорпіон-сервіс» відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Відповідно до підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
З встановлених обставин у справі вбачається, що позивач проводив поліпшення основних фондів у вигляді ремонту приміщень кафе в м. Луцьку, а тому мав право на віднесення до валових витрат витрати у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Саме таким чином формувало валові витрати ПФ «Скорпіон-сервіс» в описаному випадку, а тому порушень в частині віднесення позивачем до складу валових витрат суми 11875 грн. судом не встановлено.
Разом з тим, суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності правочину, з огляду на таке.
Луцькою ОДПІ такі висновки зроблені на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» від 13.12.2011 року №501/23-3/37177657 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року. В даному акті встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів від ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» що придбані у ТОВ «Ексімферо».
Зокрема, наявність виявлених порушень у контрагентів з якими мало справу ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» по ланцюгу поставок товарів до яких немає відношення позивач, не може свідчити про нікчемність угод укладених між позивачем та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд», з огляду на таке.
На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.
Факт здійснення робіт підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: копіями податкових накладних, платіжних доручень, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ .
По-перше, в судовому засіданні позивачем доведено фактичність проведеної господарської операції та правомірності включення сум до податкового кредиту.
По-друге, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що укладена між позивачем та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» угода від 25.01.2011 року порушує публічний порядок та є нікчемною, а саме була спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Як вбачається із підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми податковий кредит вважаються сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що у ПП «ТК» Юнітекс-Трейд» чисельність працюючих осіб складала 1 особу, і тому відповідно підприємство не мало можливості надавати послуги по ремонту приміщень ПФ «Скорпіон-сервіс», оскільки будь-яких доказів про те, що такі роботи могли здійснюватись субпідрядником, відповідачем не надано.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що у даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача, та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ПП «ТК» Юнітекс-Трейд».
Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорювані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 03 березня 2012 року №0001692301 та №0001702301, винесені із порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню, а позов до повного задоволення.
Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 226,06 грн., сплачений згідно квитанції №ПН1116 від 21.03.2012 року та платіжних доручень №66 від 21.03.2012 року та №78 від 27.03.2012 року.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03 березня 2012 року №0001692301 та від 03 березня 2012 року №0001702301.
Стягнути з державного бюджету України на користь Приватної фірми «Скорпіон-сервіс» 226 (двісті двадцять шість) гривень 06 копійок судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 24 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк