23 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/875/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,
за участю представника позивача Гордійчук О.К.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінанс Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллес», Приватного підприємства «Трейдагротех» про визнання недійсними договору купівлі-продажу, договору на транспортне обслуговування та стягнення коштів отриманих за нікчемними правочинами,
Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Ківерцівська МДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінанс Інвест» (далі - ТзОВ «ФК Фінанс Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллес» (далі - ТзОВ «Оллес»), Приватного підприємства «Трейдагротех» (далі - ПП «Трейдагротех») про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року про визнання недійсним договору на транспортне обслуговування від 01.08.2011 року та стягнення коштів отриманих за нікчемними правочинами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.10.2011 року податковим органом проведена позапланова невиїзна перевірка «ФК Фінанс Інвест» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року. В ході перевірки встановлено порушення ч.5 ст.203, ч. І, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів. які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 ЦПК України. При перевірці відповідачами не надано документів, що підтверджують транспортування, передачу та отримання товарів, виконання робіт (надання послуг) за правочинами. Встановлено ряд правочинів, які за висновками матеріалів перевірки є нікчемними, і серед них: договір купівлі - продажу № 29 від 05.08.2011 року з ПП «Трейдагротех» на загальну суму 296160 грн, в.т.ч. ПДВ 49360 грн., та договір на транспортне обслуговування з ТзОВ «Оллес» на загальну суму 5850 грн. в .т.ч. ПДВ 975,00 грн.
Також зазначає, що в усіх наданих первинних бухгалтерських документах ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інвест» стоїть прізвище ОСОБА_3, хоча їх підписував ОСОБА_4, що позбавляє можливості ідентифікувати особу відповідальну за складання документів та укладення угод що фактично тягне за собою їх недійсність і незаконність.
Просить суд визнати недійсними договори: купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року укладеного з ПП «Трейдагротех» та на надання транспортних послуг укладеного з ТзОВ «Оллес» як такі що суперечать інтересам держави і суспільства та стягнути в дохід держави з ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» 302010,00 грн.
До судового розгляду справи представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсним та таким, що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам договір купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року укладений між ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» та ПП «Трейдагротех», та стягнути в дохід держави з ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» все одержане за даним договором , а саме 296160 грн.
В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві та просить суд їх задовольнити.
На розгляд справи відповідачі ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест», ТзОВ «Оллес», та ПП «Трейдагротех» повторно не з'явилися, своїх представників в судове засідання не направили, хоча належним чином двічі були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.
Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд проводить розгляд справи у відсутності відповідачів по справі, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «ФК Фінанс Інвест» зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради 21.11.2005 року, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.11.2005 року за № 7655, станом на 03.11.2011 року перебуває на обліку в Ківерцівській МДПІ. З
Відповідно до наказу Ківерцівської МДПІ від 31.10.2011 року № 589 в період з 01.11.2011 року по 03.11.2011 року податковими інспекторами Ківерцівської МДПІ проведено позапланова документальна невиїзна перевірка ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року.
За наслідками перевірки складено акт № 680/2301/33919120 від 03.11.2011 року, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 ПК України.
З даного акту вбачається, що ряд правочинів, є нікчемними, і серед них: договір купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року укладеного з ПП «Трейдагротех» на загальну суму 296160,00 грн, в.т.ч. ПДВ 49360 грн., оскільки на запит Ківерцівської МДПІ ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» надано не повний пакет запитуваних копій підтверджуючих документів. Зокрема, не надано первинних документів, що підтверджують сплату та отримання коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші. Не надано документи, що підтверджують транспортування, передачу та отримання товарів, виконання робіт (надання послуг) за визначеним правочином, а саме: товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), зберігання, сертифікатів на придбану продукцію, тощо.
Судом встановлено, що 05.08.2011 року між ТзОВ «ФК Фінанс Інвест» та ПП «Трейдагротех» було укладено договір купівлі-продажу № 29, згідно умов якого ТзОВ «ФК Фінанс Інвест» (продавець) продає, а ПП «Трейдагротех» (покупець) купує електротехнічну продукцію. Загальна сума договору складала 300000,00 грн. в тому числі ПДВ 50000,00 грн. Термін оплати товару складав 90 днів з моменту поставки товару. Вид розрахунку безготівковий.
Згідно первинних документів податкових накладних, видаткових накладних (а.с. 36-47) підтверджується виконання умов вищевказаного договору, як ТзОВ «ФК Фінанс Інвест» та і ПП «Трейдагротех».
Вказаний договір та всі документи по його виконанню, а саме: податкові накладні, видаткові накладні підписані з боку ТзОВ «ФК Фінанс Інвест» ОСОБА_4, з боку ПП «Трейдагротех» директором ОСОБА_5
Суд зазначає, що наявність податкових накладних та видаткових накладних є достатніми, але не вичерпними доказами, які доводить той факт, що угода між сторонами була укладена з метою одержання економічного ефекту у результаті підприємницької діяльності.
Документи по виконанню вищевказаного договору, а саме: податкові накладні, видаткові накладні за серпень 2011 року підписані прізвищем ОСОБА_3.
З пояснення гр. ОСОБА_3 (а.с.53-56) вбачається, що директором ТзОВ «ФК Фінанс Інвест» він став за винагороду, запропоновану громадянином ОСОБА_4 10.06.2010 року ОСОБА_4 запропонував йому підписати доручення від імені директора товариства про представництво в усіх установах та організаціях (а.с.52). Ніяких угод не укладав, податкової звітності не подавав жодних документів від імені директора не підписував. Фактично господарською діяльністю він не займався.
З матеріалів справи вбачається, що на ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» протягом 2010-2011 року працювала дише одна особа, директор ОСОБА_3, наймані особи, котрі уповноважені вести бухгалтерський облік на товаристві відсутні.
Також в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_4 (а.с.48, 50-51) в яких він вказує, що директром ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» з 2010 року по 25.10.11 року був громадянин ОСОБА_3. Крім нього відповідно до документації більше ніхто не працював. Формуванням податкової звітності та веденням бухгалтерського обліку займався він особисто згідно доручення виданого на його ім"я ОСОБА_3 Податкова звітність та документи бухгалтерського обліку підписувались ним особисто згідно доручення та зразку підпису вказаному в дорученні. Організацією діяльності протягом 2010-2011 років ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» займався він згідно доручення. Право підпису банківських документів по рахунках товариства протягом 2010 року і до 25.10.11 року мав ОСОБА_3
Отже, єдиним працівником в товаристві у період з 2010 року і до 25.10.11 року був ОСОБА_3
З акту перевірки вбачається, що у ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» не має виробничих, складських, торгівельних та офісних приміщень, власного або орендованого автотранспорту.
Відповідачами не надано суду жодних доказів, які би спростовували інформацію щодо відсутності виробничих, складських, торгівельних та офісних приміщень, власного або орендованого автотранспорту.
Згідно п.4.2 договору купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року - покупець (ПП «Трейдагротех») зобов'язаний у визначенні договором строки оплатити проданий продавцем товар та отримати товар у м. Луцьку
Документи, підтверджуючі факт поставки та отримання товару (зокрема, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, довіреності на отримання ТМЦ) - до суду відповідачем ПП «Трейдагротех» - не надано.
Таким чином, судом встановлено відсутність доказів, які б підтвердили купівлю транспортування та зберігання товару( електротехнічної продукції), отриманого згідно договору купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 650 ЦК України).
Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Враховуючи відсутність первинних документів приймання, перевезення, товару, тобто не підтвердження факту наявності поставок ТМЦ від ппродавця - ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест», покупцю - ПП «Трейдагротех» та те, що ОСОБА_4 підписував накладні підписом «Бойко», а директор ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» ОСОБА_3 не підписував договори, податкові накладні та інше, позивач правомірно дійшов висновку про те, що правочин між ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» та ПП «Трейдагротех» здійснений без мети настання реальних наслідків. Отже зазначений правочин відповідно до п. 1.2 ст. 215, п. 1,5 ст. 203, ст. 228 ЦК України в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, договори, накладні, рахунки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Оскільки судом встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435 - IV (зі змінами та доповненнями) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 ст. 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435 - IV (зі змінами та доповненнями) зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Суд зазначає, що оскільки податкові накладні, виписані ТзОВ «ФК «Фінанс Інвест» на користь ПП «Трейдагротех» від імені директора вказаного підприємства ОСОБА_3, виконані ОСОБА_5, який хоча і мав повноваження на їх підписання, однак підписувався підписом «Бойко», то такі накладні, є такими, що не відповідають чинному законодавству. Отже податкові накладні за договором купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року, складені та видані із порушенням податкового законодавства України та не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.
Такими чином, відповідачами не доведено ні під час перевірки, ні в ході судових засідань, що ними укладено зазначений договір з метою реального здійснення господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати «ФК «Фінанс Інвест» по взаємовідносинам з ПП «Трейдагротех» (придбання ТМЦ) були понесені за угодою, яка в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, віднесення платником податку сум ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту суперечить вимогам пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
З урахуванням вищевикладеного в даному випадку є доцільним застосовування ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обовязок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Так відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про податкову службу України», державні податкові інспекції подають до судів і арбітражних судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідачами не надано суду доказів на підтвердження можливості здійснення досліджуваних операцій за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року з урахуванням місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, наявності у перевіряємого платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б давали суду підставу прийти до висновку про дійсність укладеного між «ФК «Фінанс Інвест» та ПП «Трейдагротех» договору купівлі продажу № 29 від 05.08.2011 року, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача всього отриманого ними за даним договором підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.11,17,71,158,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі на підставі ст.ст. 208,238,250 Господарського кодексу України, ст.. 228 ЦК України, Податкового Кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 29 від 05.08.2011 року укладений між ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» та ПП «Трейдагротех».
Стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія Фінанс Інвест» на користь Держави кошти отримані за недійсним договором в сумі 296160,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 27 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський