19 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/711/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,
з участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення фінансових санкцій, конфіскацію грального обладнання,
Ковельський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - Ковельський МВ УМВС України) звернувся із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення фінансових санкцій, конфіскацію грального обладнання.
Вказаний позов мотивовано тим, що працівниками УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області проведено перевірку закладу, де проводилися азартні ігри, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який функціонував під виглядом Інтернет клубу по наданню послуг до мережі «Інтернет».
На момент перевірки виявлено 10 персональних комп'ютерів, на яких були запущені симулятори азартних ігор та надавались послуги відвідувачам.
Статтею 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі - Закон №1334-VI) визначено, що в Україні заборонений гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Незважаючи на зазначену заборону відповідач здійснював діяльність в сфері грального бізнесу, що підтверджується показами свідка ОСОБА_3 та протоколом огляду місця події від 19.01.2012 року, в ході якого вилучено 10 персональних комп'ютерів, з яких надавались доступи до азартних ігор з можливістю отримання грошового виграшу.
У висновку спеціаліста №34 від 27.01.2012 року зазначено, що на всіх вилучених системних блоках встановлено програмні продукти для проведення ігор «Reech Reels», «M Vipof», «Global Slots». Програмний продукт «Reech Reels» встановлений на десяти системних блоках, а програмні продукти «M Vipof», «Global Slots» на семи системних блоках.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1334-VI до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат із конфіскацією грального обладнання.
Враховуючи викладене, просять застосувати визначену чинним законодавством санкцію до ОСОБА_2 та стягнути застосовану санкцію на користь Державного бюджету України та конфіскувати вилучене у відповідача гральне обладнання.
В судове засідання позивач не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та суду пояснив, що ОСОБА_2 як суб'єкт господарювання діяльність в сфері грального бізнесу ніколи не здійснював. Приміщення по АДРЕСА_1, ні в користуванні, ні у власності ОСОБА_2 не перебувало, а також меблі та комп'ютери теж йому не належали. Отже, за наведених підстав ОСОБА_2 не організовував та не надавав доступу до азартних ігор. Враховуючи викладене, просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 14.05.2007 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В ході проведеного огляду місця події 19.01.2012 року у приміщенні інтерактивного клубу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виявлено 10 системних блоків з моніторами, які підключені до електромережі.
Згідно висновку спеціаліста №34 від 27.01.2012 року зазначено, що на всіх вилучених системних блоках встановлено програмні продукти для проведення ігор, а саме: «Reech Reels», «M Vipof», «Global Slots». Програмний продукт «Reech Reels» встановлений на десяти системних блоках, а програмні продукти «M Vipof», «Global Slots» на семи системних блоках.
При активації програмного продукту «globalslots» встановлено, що дана програма використовує ресурс мережі «Інтернет», а саме під'єднання до серверів update2.gloalslots.info, update3.gloalslots.info, update1.gloalslots.info.
За результатами проведеної перевірки 30.01.2012 року заступником Ковельського міжрайонного прокурора молодшого радника юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту зайняття гральним бізнесом в приміщенні Інтернет кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.203-2 Кримінального кодексу України.
Підставою для порушення кримінальної справи по факту зайняття гральним бізнесом в приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 стали пояснення ОСОБА_3, в яких він вказав, що в даному клубі грав в азартні ігри та програв грошові кошти в розмірі 11000 грн., виявлення та вилучення 10 системних блоків на яких було запущено симулятори азартних ігор та висновок спеціаліста про те, що на комп'ютерах містились програми, які давали можливість доступу до серверів, що дають змогу проводити ігри та стверджується, що організатором ігор є підприємець ОСОБА_2, до якого згідно закону повинна бути застосована санкція.
Проаналізувавши досліджені в ході судового розгляду справи докази, матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача, з наступних підстав.
Із пояснень та протоколу допиту свідка від 11.02.2012 року ОСОБА_2 вбачається, що в 2005 році відповідач працював адміністратором в клубі «Альфа казино», що знаходилось в АДРЕСА_1. Після заборони грального бізнесу в Україні в даному приміщенні надавались послуги по доступу до мережі «Інтернет», проте ОСОБА_2 в клубі не працював, а лише на прохання власника здійснював нагляд за майном, яке там знаходилось та пізніше мав його реалізувати.
З 25.12.2011 року за клубом почала дивитися ОСОБА_5 Оскільки, в клубі доступ до мережі «Інтернет» був оплачений до січня 2012 року, то вона та її знайомі користувалась мережею «Інтернет» (а.с.63).
Як вбачається з договору оренди від 30.09.2011 року, нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передане в строкове користування орендарю фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 та 01.10.2011 року відповідно до договору суборенди передане у строкове користування суборендарю фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7
Зазначені обставини повністю підтверджені при дачі пояснень та допиті як свідка ОСОБА_5(а.с.53).
Відповідно до статті 1 Закону України №1334-VI гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.
Організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.
Організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор;
Згідно із статтею 2 Закону №1334-VI в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Статтею 3 Закону №1334-VI визначено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Виходячи із понять, визначених даним Законом, для класифікації діяльності як грального бізнесу необхідна наявність одночасно трьох умов: діяльність по організації та проведення азартних ігор; така діяльність здійснюється організаторами азартних ігор суб'єктами підприємницької діяльності; метою такої діяльності є отримання прибутку.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На думку суду, позивачем належними та допустимими доказами не доведена та обставина, що ОСОБА_2 організовував та надавав доступ до азартних ігор.
Матеріали кримінальної справи також не містять таких доказів.
Підставою для порушення кримінальної справи по факту зайняття гральним бізнесом в приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 стали пояснення ОСОБА_3 від 27.01.2012 року, в яких він ніби вказав, що в даному клубі грав в азартні ігри та програв грошові кошти в розмірі 11000 грн.
Однак, вказана обставина будь-якими доказами не підтверджена, а пізніше заперечена самим ОСОБА_3 при допиті його як свідка про те, що він в даному клубі користувався лише послугами по доступу до мережі «Інтернет» (протоколи допиту свідка від 02.02.2012 року та 07.03.2012 року, а.с.65-66). При допиті його як свідка він був попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
Вказане відповідає фактичним обставинам, які ОСОБА_3 зазначав у першому пояснені від 19.01.2012 року та показам інших осіб, які містяться в матеріалах кримінальної справи (ОСОБА_5, ОСОБА_2).
Тобто, підтверджується факт надання послуг по доступу до мережі «Інтернет», а не азартних ігор.
Жодні матеріали не містять факту сплати коштів гравцем та отримання виграшу під час здійснення азартної гри.
Крім цього, кримінальна справа порушена по факту, а не відносно конкретної особи, що також не свідчить про те, що саме ОСОБА_2 здійснював доступ до азартних ігор.
Згідно з статтею 1 Закону №1334-VI азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
Цього позивачем також в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено.
Також, недоведеною позивачем є та обставина, що ОСОБА_2 отримував прибуток від вказаної діяльності.
Як вбачається із висновку експерта № 47 від 07.03.2012 року носії на жорстких магнітних дисках містять програми «Reech Reels», «M Vipof», «Global Slots», «iChampion», «PokerStars», які призначені для участі в іграх за допомогою мережі «Інтернет». Програми «Reech Reels», «M Vipof», «Global Slots», «iChampion», «PokerStars» паролів доступу до сайтів азартних ігор, хронологічної інформації, щодо проведення ігрових операцій з грошима, відомостей щодо гральних операцій з коштами не містять. Адміністрування доступу основане на програмі «Winlogon.exe», яка являється компонентом операційної системи Microsoft Windows, що відповідає за вхід в систему.
Тобто, зазначеним висновком не підтверджено те, що зазначені програми підпадають під дію абзацу 1 пункту 2 статті 1 Закону №1334-VI та призначені для проведення азартних ігор.
Наявність системних блоків із моніторами, які містять програми доступу до ігрових програм, не свідчить про те, що за допомогою їх такі послуги надавались та організовано доступ до таких ігор.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для застосування санкцій, передбачених даним Законом.
Протилежного в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про застосування фінансових санкцій до відповідача та конфіскації грального обладнання не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і недоведені належними та допустимими доказами.
Інші твердження позивача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 частиною 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», суд
В задоволенні позову Ковельського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення фінансових санкцій, конфіскацію грального обладнання відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 24 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк