04 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/748/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Володимир-Волинському про зобов'язання вчинити дії,
У березні 2012 року Державна фінансова інспекція у Волинській області (далі - ДФІ у Волинській області) звернулася в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Володимир-Волинському (далі - Відділення Фонду) про зобов'язання виконати вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Володимир-Волинському районі і місті Володимир-Волинському, викладені в листі від 30.12.2011 року за №910-13/1440.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в грудні 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Володимир-Волинському районі і місті Володимир-Волинському проведено ревізію цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Володимир-Волинському за 2010 рік, про що складено акт №910-14/21. В ході проведення ревізії було встановлено, що Відділенням Фонду в порушення пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення на підставі листів Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.04.2008 року №892-08-1 та від 01.04.2009 року №278-08-02, які носять рекомендаційний характер, та постанов про призначення фіксованої суми індексації призначалась та виплачувалась «фіксована сума» індексації страхових виплат потерпілим, що призвело до невірного встановлення базового місяця для розрахунку сум індексації, внаслідок чого за ревізійний період потерпілими недоодержано 5231,16 грн. індексації щомісячних страхових виплат. У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача надіслано лист №910-13/1440 від 30.12.2011 року щодо усунення виявлених порушень шляхом виплати потерпілим донарахованої суми індексації страхових виплат. Проте, виявлені ревізією порушення відповідачем не усунуті та відповідно не повернуті потерпілим донараховані кошти.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просив зобов'язати відповідача виконати законні вимоги ДФІ у Волинській області викладені в листі від 30.12.2011 року за №910-13/1440.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, оскільки не погоджується з висновками викладеними в акті ревізії щодо повернення донарахованих коштів потерпілим та у вимозі. Просить відмовити в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав. При цьому судом враховано наступне.
Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.
Отже, даний спір є публічно-правовим на який поширюється юрисдикція Волинського окружного адміністративного суду.
Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 «Про Положення про Державну фінансову інспекцію України» затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію України, яка являється правонаступником Головного контрольно-ревізійного управління України.
Разом з цим, 07.12.2011 року головою Державної фінансової інспекції України затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію у Волинській області, яка є правонаступником Контрольно-ревізійного управління у Волинській області.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують функції, визначені статтею 8 цього Закону, зокрема, - проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Відповідно до пунктів 1, 7 та 10 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); 7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах фінансові інспекції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1236 від 03.10.2011 року основним завданням підрозділу є реалізація повноважень Інспекції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом у Володимир-Волинському районі та місті Володимир-Волинський Волинської області на підставі Плану контрольно-ревізійної роботи Головного КРУ України та відповідно до направлення на проведення ревізії №91 від 31.10.2011 року проведено ревізію цільового та законного використання коштів Фонду за II півріччя 2010 року та дев'ять місяців 2011 року.
За результатами проведеної ревізії було складено акт №910-14/21 від 20.12.2011 року, в якому зафіксовані порушення пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.07.2003 року, а саме: при проведенні індексації страхових виплат в ревізійному періоді невірно визначено базовий період, що призвело до нарахування індексації щомісячних страхових виплат в занижених розмірах. Загальна сума заниження індексації склала 5231,16 грн., в тому числі: за II півріччі 2010 року - 2112,44 грн., протягом січня-вересня 2011 року - 3118, 726 грн.
На підставі вищевказаного акту ревізії, 30 грудня 2011 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу за №910-13/1440 від 30.12.2011 про усунення порушень, виявлених ревізією, яким зобов'язано відповідача провести нарахування індексації щомісячних страхових виплат фізичним особам потерпілим на загальну суму 5231,16 грн. Про вжиті заходи вимагалось повідомити до 30 січня 2012 року. Відділенням Фонду на згаданий лист позивача надано письмову відповідь від 30.01.2012 року за №20 в якій повідомлялось, що розроблено План заходів про усунення порушень, виявлених в ході ревізії. Проте, як встановлено судом, вимоги листа КРУ у Володимир-Волинському районі і місті Володимир-Волинському від 30.12.2011 року за №910-13/1440, відповідачем не виконані.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що вимога позивача викладена в листі за №910-13/1440 від 30.12.2011 року є законною, а тому повинна бути виконана відповідачем з врахуванням наступного.
В силу пункту 18 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та пунктом 1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно із статтею 2 цього ж Закону індексації підлягають суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
З аналізу Порядку №1078 вбачається, що він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці і ним повинен був керуватись Фонд.
З вищенаведеного випливає, що якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4, тобто у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.
Судом встановлено, що при проведені перевірки позивачем було встановлено, що відповідачем при проведенні індексації страхових виплат в ревізійному періоді (за ІІ півріччя 2010 року, та 9-ть місяців 2011 року) невірно визначено базовий період, що й призвело до нарахування індексації щомісячних страхових виплат в занижених розмірах.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача викладене в листі №910-13/1440 від 30.12.2011 року ґрунтується на вимогах вищеназваних нормативно-правових актів, а відтак є правомірною, тому вимоги викладені у ній повинні бути виконанні відповідачем, і відповідно повинно бути проведено донарахування індексації щомісячних страхових виплат потерпілим в сумі 5231,16 грн.
Як встановив суд, та вбачається з акту ревізії, відповідач при проведенні індексації керувався також листами Міністерства праці та соціальної політики України №3872/0/14-08/10 від 24.04.2008 року, №1574/0/14-09/10 від 13.02.2009 року, якими, враховуючи ситуацію із страховими виплатами (з урахуванням індексації), що склалися на поточний час, рекомендовано, як виняток, визначити березень 2008 року та березень 2009 року відповідно, базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008 року та лютому 2009 року. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня 2008 року (та квітня 2009 року відповідно). Проте, відповідач не міг керуватись листами Міністерства праці та соціальної політики України виходячи із наступного.
Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» визначено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Крім того, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 23.04.2004 № 24-45-303 «Щодо державної реєстрації нормативно-правових актів» листи не є нормативно-правовими актами та не повинні містити нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають. Листи мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер. У разі встановлення нових правових норм листами, вони підлягають скасуванню та відкликанню з місць застосування.
Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що оскільки листи Міністерства праці та соціальної політики України № 3872/0/14-08/10 від 24.04.2008 року, №1574/0/14-09/10 від 13.02.2009 року не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак можуть носити лише рекомендаційний характер.
Судом також враховано, що Міністерству соціальної політики України надано право тлумачення та надання роз'яснень з питань здійснення застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, страхових виплат і надання соціальних послуг, а не фактичної зміни норм встановлених уповноваженими на це органами, що мало місце в даному випадку.
Крім того, суд вказує, що постанови Кабінету Міністрів України мають вищу юридичну силу ніж листи Міністерства праці та соціальної політики України і в разі суперечностей повинен застосовуватись акт, що має вищу юридичну силу.
Отже, відповідач при проведенні індексації щомісячних страхових виплат керуючись листами Міністерства праці та соціальної політики України, які носять рекомендаційний характер та мають меншу юридичну сили аніж постанова КМ України допустив порушення вимог положень законодавства.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача як на підставу для відмови в позові на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року якою відмовлено в позові Відділення Фонду до ДФІ у Волинській області про скасування вимоги №910-13/1440 від 30.12.2011 року, оскільки це не є правовою підставою яка може бути взята судом до уваги як правомірність вчинення відповідачем дій щодо нарахування індексації щомісячних страхових виплат в занижених розмірах. Висновок суду в даній справі лише свідчить про невірність тлумачення Відділення Фонду норм діючого законодаства.
Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідачем порушено пункт 5 Порядку №1078 щодо проведення індексації страхових виплат, а саме, невірно визначено базовий період, що призвело до нарахування індексації щомісячних страхових виплат в занижених розмірах. Зважаючи на це, вимоги позивача, викладені в листі №910-13/1440 від 30.12.2011 року є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів у і доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве юридичне значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, а відтак судом встановлені підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 99, 158, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 9, 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», статтей 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.07.2003 року, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Володимир-Волинському виконати законні вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області, викладені в листі Контрольно-ревізійного відділу у Володимир-Волинському районі і місті Володимир-Волинському №910-13/1440 від 30 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 09 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич