вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
22 лютого 2012 р. Справа №2а-16152/11/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кисельової О.М.,
при секретарі - Беловій І.С. ,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим про визнання нечинним та скасування рішення №1520 від 24.11.2011року про застосування фінансових санкцій,
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Євпаторія АР Крим про визнання нечинним та скасування рішення №1520 від 24.11.2011р. про застосування фінансових санкцій.
Позов мотивований тим, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення стосовно ОСОБА_2 про застосування штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені Законом, оскільки такі штрафні санкції відносяться до адміністративно господарських санкцій і їх застосовано понад строки встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 03.02.2012 року прийнято до розгляду заяви про доповнення підстав позовних вимог, якими є факт сплати позивачем протягом 2004 року на користь Пенсійного фонду страхових внесків згідно з розрахунком в розмірі 32%, що є підтвердженням подачі в 2004 році розрахунків суми страхових внесків за цей період.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням доповнення до позову підтримав з підстав, що зазначені у позові, пояснивши також , що на момент прийняття рішення не діяв закон на норму якого йдеться посилання в цьому рішенні, що є також додатковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заперечення на адміністративний позов.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АРК 24.11.2011 року було винесено рішення № 1520 про застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік в строки, встановлені законодавством, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 3315,20 грн.
Як вважає позивач у позові за вказаний період порушення неможливе застосування фінансових санкцій, оскільки їх застосовано понад встановлений строк для застосування фінансово - господарських санкцій, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України та факт подачі розрахунку підтверджується сплатою в 2004 році згідно до розрахунку страхових внесків.
Такий довід в частині нарахування органом Пенсійного фонду фінансової санкції, яка є фінансово - господарською санкцією є необгрунтованим та не відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до статті 1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності(ч.1.ст.2).
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність(ч.1.ст.3).
Стаття 250 ГК України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже за змістом наведених норм, адміністративно-господарські санкції застосовуються органами державної влади , які наділені господарською компетенцією до суб'єкти господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - закон №1058-IV)на норму якого йдеться посилання в оскаржуваному рішенні, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 2 статті 5 Закону №1058- IV передбачено, що виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Розділ ХIV Закону №1058передбачає відповідальність у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме застосування до страхувальників фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч 15 ст. 106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, норми Закону №1058є спеціальними нормами, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Виключно Закон №1058регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі порядок нарахування та сплати фінансових санкцій, які застосовуються за порушення цього Закону, а також, що дія інших ннаведеного ормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Що стосується неможливості застосування Закону №1058, який вже не діяв при прийнятті оскаржуваного рішення в 2011 році, то цей довід представника позивача, приведений в судовому засіданні, суд не бере до уваги при розгляді заявленого позову, оскільки таку підставу не було заявлено у позові, а також до розгляду справи по суті в установленому порядку.
Така заявлена підстава в підтвердження протиправності оскаржуваного рішення, як сплата позивачем в 2004 році згідно до розрахунку страхових внесків береться судом до уваги і суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення від 24.11.2011 року № 1520 позивач діяв без урахування всіх обставин справи, упереджено, нерозсудливо.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових заперечень відповідача оскаржуване рішення прийнято на підставі акту звірки по чистому доходу за 2004 рік. В цьому акті вказано розмір страхових внесків, які підлягають сплаті в 2005 році у сумі 410, 56 грн. а сплачено 570, 56 грн. Факт сплати страхових внесків у такому же розмірі 09.02.2004 року та 01.01.2004 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями з оглянутих судом платіжних доручень та карткою особового рахунку платника ОСОБА_2
Враховуючи, що розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування подаються страхувальником відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (який діяв на час виникнення спірних правововідносин),на норму якого йдеться посилання в оскаржуваному рішенні, до територіальних органів Пенсійного фонду у встановлені строки, а територіальні органи Пенсійного фонду у встановленому порядку приймають їх, то факт не подачі у встановлений строк таких розрахунків, за умови сплати за певний період у встановлений строк визначеного до сплати також органом Пенсійного фонду розміру страхових внесків, доводиться органом який фіксує за певний період факт подачі розрахунку зі страхових внесків страхувальником або невиконання такого обов'язку. Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено факт неотримання від позивача розрахунку страхових внесків за 2004 рік.
Наведений акт звірки по чистому доходу, в якому, з урахуванням даних ДПІ наводиться по періодам розмір страхових внесків, які підлягають сплаті та таких, які сплачено, не являється підставою для нарахування позивачу фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік, оскільки свідчить лише про необхідний розмір страхових внесків, що підлягають сплаті і який сплачено.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню. І оскаржуване рішення, яке підлягає скасуванню, що є наслідком його протиправності відповідно до вимог ст. 162 КАС України, про що не було заявлено вимогу, визнається судом з виходом за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАС України також протиправним.
В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 28грн. 23коп.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 11, ст. 94, ст. ст. 158, 159, 160, 163 КАС України,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АРК від 24.11.2011 року № 1520 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 28грн. 23коп.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.