вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 березня 2012 р. Справа №2а-2156/12/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кисельової О.М.,
при секретарі Беловій І.С.,
за участю представників: позивача- Музиченка В.П.,
відповідача - Журенка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Ялті АРК Державної податкової служби
про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій
До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулася ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на її заяву від 25 січня 2012 року до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про застосування спрощеної системи оподаткування, вона отримала 03 лютого 2012 року відповідь про відмову у переведенні на спрощену систему оподаткування та видачі свідоцтва платника єдиного податку, з посиланням на п. 4 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України стосовно того, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Вважає таку відмову незаконною та безпідставною, оскільки обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з сировиною, а не з готовою споживчою продукцією, що підтверджується листом Міністерства фінансів України, що адресований Державній податковій службі України від 19.01.2012 року №31-08160-10-18/1122, яке відокремлює діяльність з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, від діяльності з виробництва та реалізації ювелірних виробів, листом Державної служби статистики України від 30.12.2011 року №14/3-12/636, в якому також розмежовується згідно КВЕД ДК 009:2005 будь - яка діяльність, пов'язана з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням від аналогічної діяльності з ювелірними виробами, а об'єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності суб'єктів господарювання, які на вищих рівнях деталізації групуються у галузі та, відповідно, до статистичної методології, економічну діяльність за КВЕД класифікують в залежності від витрат на виробництво, процесу виробництва та випуску продукції та листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012 року №04-39/10-83 щодо того, що юридичні та фізичні особи-підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України. Просить скасувати рішення відповідача про відмову їй у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати відповідача видати це свідоцтво згідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Ухвалою суду від 21.03.2012 року відповідача у справі замінено на Державну податкову інспекцію у м. Ялті АРК Державної податкової служби .
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що за результатами розгляду заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування їй відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку, в зв'язку з невідповідністю даного суб'єкта господарювання вимогам статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до якої не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
В зв'язку з тим, що у Податковому кодексі не визначено поняття «видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння», то воно використовується у понятті, визначеному іншим законом - Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними», згідно з яким дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), а відповідно до Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець 16.11.2007 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, та є платником єдиного податку у ДПІ в м. Ялта АР Крим відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2011 року НОМЕР_1.
25 січня 2012 року позивач звернулася до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року, в якій нею було зазначено обрані види діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2005: 47.19 «інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах»; 47.77 «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах»; 47.78 «роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах».
Листом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 03.02.2012 року вих. №461/ж/17-2 про розгляд заяви, позивачу повідомлено про відсутність законних підстав для перебування на спрощеній згідно з КВЕД 47.77 «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах» та про необхідність переходу на загальну систему оподаткування і повернення свідоцтва про сплату єдиного податку за 2011 рік, з посиланням на пункт 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, якою передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними.
Перевіряючи обґрунтованість дій відповідача щодо не переведення позивача на спрощену систему оподаткування та фактичну відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку судом встановлено наступне.
Законом України від 04.11.2011 року № 4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно із пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України(далі -ПК кодексу України) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Пунктом 299.1 статті 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку(п.299.8 ст. 299).
Згідно до п.299.9 ст. 299 ПК України підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Відповідно до положень статті 291 ПК кодексу України однією із вимог можливості застосування спрощеної системи оподаткування є вид господарської діяльності, який обрано суб'єктом господарювання (пункт 291.4 статті 291 ПК кодексу України).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За змістом п. 291.5 статті 291 ПК України встановлюється неможливість бути платниками єдиного податку за певними видами господарської діяльності для суб'єктів господарської діяльності.
При цьому, відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, яка надає перелік видів господарської діяльності, яку здійснюють суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), які в зв'язку з цим не можуть бути платниками єдиного податку, встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Як вбачається з вищенаведеного листа відповідача за результатами розгляду заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування в 2012 році, підставою для прийняття рішення про відмову в видачі свідоцтва, податковий орган зазначає частину 4 підпункту 291.5.1., статті 291 ПК України, згідно до якої не мають право бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництва та реалізацію дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
В обґрунтування зазначеного податковий орган посилається на статтю 1 Закону України від 18.11.1997 №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння", де зазначено, що дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Поняття "вироби з дорогоцінного металу" визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 244 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.03.2004 року за N 369/8968.
Так, виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію), який використовується як прикраса або предмет побуту.
Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що вид підприємницької діяльності, який зазначений позивачем за кодом 52.48.2; 47.77 «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах» є тотожним виду підприємницької діяльності з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 ПК вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, а статтею 291.4 вид господарської діяльності, який обрано суб'єктом спрощеної системи оподаткування, податковим органом повинні розглядатися та оцінюватися ти види діяльності, які зазначив заявник.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Діяльність у сфері торгівлі ювелірними виробами відноситься до інших підкласів згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме: підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"; підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами; підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.", який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 N637/97-ВР.
Статтею 1 цього Закону визначено, що:
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (пункт 1);- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (пункт 2);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (пункт 3);
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (пункт 5);
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6);
-виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7);
-використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння для виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб (пункт8);
-афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (пункт 19).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані кінцевим споживачам.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
На підставі наведеного суд робить висновок, що під час зайняття господарською діяльністю з роздрібної торгівлі мається на увазі торгівля готовими для споживання товарами, а під час проведення діяльності з реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення - продаж сировини для наступного виробництва товарів придатних для безпосереднього споживання.
А, отже, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа-підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Приймаючи до уваги безпідставність тверджень відповідача про невідповідність обраного позивачем виду діяльності - «роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах» вимогам статті 291 Податкового кодексу України, з урахуванням застосування статті 1 Закону України від 18.11.1997 №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння", при відсутності зауважень щодо інших обраних видів діяльності, які визначені в заяві від 25.01.2012 року, дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на спрощену систему оподаткування, що означає фактичну відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку на 2012 рік, які виражено у листі від 03.02.2012 року вих. №461/ж/17-2 є протиправними. Тому, визнаючи саме такі дії відповідача протиправними, про які не заявлено в позові, проте їх наявність встановлена в судовому засіданні, суд виходить за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАС України. І відповідно, як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
При цьому вимога позивача щодо скасування рішення від 03.02.2012 року вих. №461/ж/17-2 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку не підлягає задоволенню, оскільки рішення податкового орган про таку відмову, як те зазначено у п.299.1 ст. 299 Податкового кодексу України викладено у листі про відмову у переведенні позивача на спрощену систему оподаткування. Отже за умови відсутності письмового рішення, судом дається оцінка лише протиправності дій щодо відмови, яку викладено в цьому листі.
В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 16,10 гривень. На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК у застосуванні спрощеної системи оподаткування на 2012 рік до ОСОБА_2 , яку викладено у листі від 03.02.2012 року за №461/ж/17-2.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби видати ОСОБА_2, як фізичній особі - підприємцю, свідоцтво платника єдиного податку на підставі поданої заяви від 25.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування .
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 грн. 10 коп., шляхом списання органом Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.