Копія
Іменем України
23 квітня 2012 року Справа № 5002-3/4440-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Борисової Ю.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_2, довіреність № 015-Д від 03.01.2012, Публічне акціонерне товариство "Крименерго";
відповідача -Лейсле Іван Володимирович, наказ № 3 від 02.02.2005, договір б/н від 02.09.2010, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 08 грудня 2011 року у справі № 5002-3/4440-2011
за позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95000)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" (вул. К.Маркса/Л.Толстого, 36/12, кв. 4,Сімферополь,95000)
про стягнення 8361,98 грн.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Крименерго", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим", про стягнення 8361,98 грн., з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію (активну) -7403,31 грн., індекс інфляції -387,72 грн., 3% річних -202,27 грн., пеня -368,68 грн.
Позов мотивований тим, що відповідач, в порушення пункту 3.6 договору про постачання електричної енергії №147/050 від 20 квітня 2004 року, не надавав звіти щодо використаної електричної енергії, у Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" була відсутня можливість зняти показники розрахункового приладу обліку, у зв'язку з чим сума, яка підлягає оплаті за електроенергію, була встановлена позивачем розрахунковим шляхом на підставі умов Договору.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі № 5002-3/4440-2011 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ю-Ай-Ті Крим" на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" 8361,98 грн., а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 7403,31грн., інфляційне відшкодування у розмірі 387,72 грн., 3 % річних у розмірі 202,27 грн. та пеню у розмірі 368,68 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, що призвели до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у 2010 році у зв'язку з кризою в Україні діяльність фірми була практично зупинена, було звільнено відповідального за електроенергетику у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" у зв'язку чим не були здані звіти за спожиту електричну енергію в серпні, вересні та жовтні. Однак станом на 01.06.2010 фірмою була проведена передплата за електричну енергію на суму 2335,83 грн., що на думку скаржника свідчить про дотримання ним умов договору та норм чинного законодавства. Інші доводи викладені у апеляційні скарзі (арк.с.126-127).
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 березня 2012 року відновлено процесуальний строк для подання апеляційної скарги та апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ю-Ай-Ті Крим" прийнята до провадження колегією у складі головуючого судді Рибіної С.А., суддів Лисенко В.А., Черткової І.В. та призначена до розгляду.
Розпорядженням керівництва суду від 04 квітня 2012 року суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Борисову Ю.В., розгляд скарги почато спочатку.
У судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги в повному обсязі.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2005 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір на постачання електричної енергії №4369 (далі -Договір, арк. с. 20-23), відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов договору та додатків до Договору, які є його невід'ємними частинами (в редакції додаткової угоди від 13.12.2005).
Всі додатки до Договору (у тому числі узгоджені сторонами графіки погашення заборгованості та акт аварійної та технологічної броні, при наявності), а також письмові повідомлення про визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності є невід'ємними частинами цього договору (пункт 9.1 Договору).
Пунктом 9.5 Договору визначено, що він вступає в силу з дня підписання та діє до 31 грудня 2006 року, а в частині розрахунків -до повного їх завершення. Договір вважається щорічно пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення дії Договору жодною зі сторін не заявлено про розірвання цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірваний і в іншій термін за ініціативою будь-якої зі сторін в порядку, визначеному законодавством України.
Факт пролонгації Договору згідно пункту 9.5 на 2010 - 2011 роки досліджений судами першої та другої інстанції, сторонами не заперечувався, таким чином на момент здійснення розрахунку договір між сторонами був діючим.
13 грудня 2005 року позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 4369 на постачання електричної енергії (арк. с. 24).
Відповідно до додатку №4.1 до Договору (арк. с. 25 зі зворотом) споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приладів обліку, оформлює акт та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня за днем зняття показників.
Розрахункова дата (день, коли споживач надає "Акт про обсяги спожитої електроенергії", а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 16 числа кожного місяця, відповідно, розрахунковим вважається період з 16 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових приладів обліку відповідно до переліку об'єктів та точок комерційної звітності фіксуються 16 числа кожного місяця та оформлюються "Актом про обсяги наданої споживачу електричної енергії" у двох екземплярах, по одному для кожної сторони.
Згідно пункту 3 Додатку №4.1 до Договору визначено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової приналежності електромереж, визначається у відповідності з „Актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії". Постачальник має право контролю (повторної перевірки) показників.
Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових засобів обліку, оформлює „Акт про обсяги переданої споживачу електричної енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Постачальник має право контролю (повторної перевірки) показників.
У Додатку №4.1 до Договору № 4369 від 13.12.2005 сторони також домовились, що якщо постачальник електричної енергії не отримав в зазначений строк даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку повинен не перевищувати одного місяця, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії по потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються показники розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Згідно пункту 6 Додатку № 4.1 до Договору у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії здійснює постачальнику нарахування за весь час прострочення, включно день фактичної оплати: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за які здійснювалися нарахування та 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу за використану електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідачем за розрахункові періоди з вересня 2010 року по листопад 2010 року "Акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії" не надавались, у зв'язку з чим позивачем був здійснений розрахунок спожитої електроенергії за правилами пункту 6.39 ПКЕЕ та пункту З додатку № 4.1 до договору №4369 від 13 грудня 2005 року у розмірі 10439,14 грн.
За період з вересня 2010 року по грудень 2010 року заборгованість за спожиту електроенергію склала 7403,31 грн. (з урахуванням передплати 3035,83грн.), що зазначено у рахунках (арк. с. 42-50).
Несплата відповідачем спожитої електричної енергії стала підставою для нарахування Публічним акціонерним товариством "Крименерго" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" штрафних санкцій -368,68 грн. пені, та застосування відповідальності у вигляді 3% річних у сумі 202,27 грн., та 387,72 грн. інфляційних витрат.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між Публічним акціонерним товариством "Крименерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим", був укладений договір постачання електричної енергії №4369 від 13 грудня 2005 року.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно пункту 6.39 Правил користування електричною енергією, які затверджені Постановою № 28 від 31.07.1996 Національної комісії з питань регулювання електроенергетики (надалі -ПКЕЕ) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Аналогічні умови містяться у Додатку №4.1 до Договору № 4369 від 13.12.2005.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за розрахункові періоди з вересня 2010 року по листопад 2009 року акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії не надавались, тому позивач правомірно визначив об'єм спожитої електричної енергії відповідно до ПКЕЕ та умов Договору.
Доказів погашення заборгованості за спожиту електроенергію відповідач не надав, тому, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" заборгованості за електроенергію у сумі 7403,31 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.
Аналогічна умова зазначена у пункті 6 додатку № 4.1 до Договору.
Публічне акціонерне товариство "Крименерго" у своєму позові просить стягнути нараховані на основну заборгованість 3% річних у сумі 202,27 грн. та 387,72 грн. інфляційних витрат.
Перевіривши правильність розрахунків інфляційних витрат та 3% річних судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача по стягненню з відповідача інфляційних витрат та 3% річних.
Крім того, Публічне акціонерне товариство "Крименерго" у своєму позові просить стягнути пеню у сумі 368,68 грн. за період прострочення зобов'язання з 21.10.2010 по 21.04.2011 (арк.с.28).
Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України)
Статтею 232 Господарського кодексу України та статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши відповідність вимог позивача зазначеним вище нормам та правильність розрахунку пені, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача по стягненню з відповідача пені у розмірі 368,68 грн.
З вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Крименерго" законно та обгрунтовано задоволені рішенням суду першої інстанції в повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По-перше, заявник -Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ю-Ай-Ті Крим" -зазначає, що нарахована електроенергія не є спожитою, що підтверджується показниками приладу обліку.
Судова колегія, перевіривши довод заявника, зазначає, що нарахування електроенергії здійснено не за показниками приладу обліку, а саме у зв'язку із відсутністю його даних, які відповідач повинен самостійно надавати позивачеві. Таке нарахування, як досліджувалося вище, здійснено у відповідності із вимогами пункту 3 Додатку №4.1 до Договору № 4369 від 13.12.2005 та пункту 6.39 Правил користування електричною енергією. Перерахунок нарахованої електричної енергії після укладення акту, в якому фіксуються показники розрахункових засобів обліку електричної енергії не здійснюється, що також передбачено цими нормами.
По-друге, наявність у підприємства -відповідача передплати за електричну енергію не є підставою для звільнення його від виконання умов Договору, якими передбачено щомісячне оформлення та надання позивачеві Акту про обсяги спожитої електроенергії.
Крім того, посилання заявника апеляційної скарги на наявність у позивача доступу до приладу обліку відповідача та можливість позивача самостійно знімати показники такого приладу не може бути прийнято судом, оскільки обов'язок щомісячного зняття показників приладу обліку електричної енергії, оформлення та надання позивачеві Акту про обсяги спожитої електроенергії, умовами Договору покладений саме на відповідача.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та зводяться до довільного тлумачення норм законодавства та умов Договору.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ю-Ай-Ті Крим" відсутні.
Таким чином, судова колегія визнає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, зазначає, що підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі №5002-3/4440-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя С.А. Рибіна
Судді Ю.В. Борисова
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95000)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Ю-Ай-Ті Крим" (вул. К.Маркса/Л.Толстого, 36/12, кв. 4,Сімферополь,95000)