"26" квітня 2012 р.Справа № 16/17-4239-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мишкіної М.А.,
Будішевської Л.О.
при секретарі - Литовчук Г.П.
за участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2
Від 1 відповідача: ОСОБА_3
Від 2 відповідача: ОСОБА_4
Від УООКС Одеської облдержадміністрації: ОСОБА_5
Від УПООКС Одеської міської ради: ОСОБА_6
Від Виконкому Одеської міської ради: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес - центр „Примор'я"
на рішення господарського суду Одеської області
від 22.02.2012 року
по справі № 16/17-4239-2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес - центр „Примор'я"
до відповідачів:
1. Приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець";
2. Одеської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації;
2. Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради;
3. Виконавчого комітету Одеської міської ради,
про зобов'язання вчинити певні дії
У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес - центр „Примор'я" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Футбольний клуб „Чорноморець", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, про зобов'язання відповідача провести розбирання аварійно небезпечного будинку по вул. Пантелеймонівській, 82.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що означена будівля, яка прийнята під охорону держави, як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення, знаходиться в аварійному стані, у зв'язку з чим загрожує обрушенням, що може призвести до пошкодження розташованого у безпосередній близькості від неї нежитлового приміщення, власником якого є позивач. Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 40 від 15.01.2004р. „Про заходи щодо здійснення комплексної реконструкції кварталів у межах вул. Пантелеймонівської, вул. Преображенської, вул. М. Арнаутської, вул. Катерининської" забудовником вказаних кварталів визначено відповідача. Втім, незважаючи на звернення до нього з проханням провести роботи щодо розбирання та демонтажу означеної будівлі, її демонтаж не було проведено. А тому, на підставі ч. 2 ст. 386, ст. 1163, ч. 1 ст. 16 ЦК України позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Одеську міську раду та виконавчий комітет Одеської міської ради. Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2011 року процесуальний статус Одеської міської ради було змінено та залучено її до участі у справі в якості іншого відповідача.
ПАТ „ФК" Чорноморець„ позовні вимоги визнало, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради заперечували проти позову посилаючись на те, що спірний будинок рішенням Одеського облвиконкому був прийнятий під охорону держави, як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення і наказом Міністерства культури і туризму України занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, у зв'язку з чим його знесення забороняється статтею 22 Закону України „Про охорону культурної спадщини". Тому спірний будинок підлягає охороні, навіть у технічно непридатному стані та з метою збереження автентичності історичного ареалу міста потребує відновлювальних робіт.
Треті особи також заперечували проти позову з вищенаведених мотивів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2012 року (суддя -Желєзна С.П.) в позові відмовлено.
Судове рішення мотивовано встановленими по справі обставинами, які свідчать про неможливість знесення спірної будівлі в силу юридичного статусу цього майна як пам'ятки архітектури місцевого значення і в даному випадку задоволення вимоги про захист права власності позивача призведе до завдання шкоди культурній спадщині, що виходить за межі здійснення цивільних прав, встановлених законом.
В апеляційній скарзі ТОВ „Бізнес - центр „Примор'я" просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу не надходили.
23.04.2012 року до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ „ФК „Чорноморець" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до отримання висновку судової будівельно -технічної експертизи, яка була призначена господарським судом Одеської області по справі № 14/17-4107-2011.
Вказане клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Таким чином, із змісту наведеної норми процесуального права випливає, що призначення господарським судом судової експертизи в іншій справі не може бути підставою для зупинення провадження у даній справі.
Після відхилення вищезазначеного клопотання, в судовому засіданні 24.04.2012 року представник позивача заявив усне клопотання про призначення у даній справі судової будівельно -технічної експертизи та зупинення провадження в ній.
Вказане клопотання також визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на наступне. Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. У даному випадку призначення судової будівельно -технічної експертизи не є необхідним, оскільки наявні в матеріалах справи належні докази, які учасниками судового процесу не оспорюються, є достатніми для встановлення наявності чи відсутності обставин, що входять до предмета доказування у справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.01.2004р. за № 40 „Про заходи щодо здійснення комплексної реконструкції кварталів у межах вул. Пантелеймонівської, вул. Преображенської, вул. М. Арнаутської, вул. Катерининської" передбачено здійснення комплексної реконструкції кварталів у межах вул. Пантелеймонівської, вул. Преображенської, вул. М. Арнаутської, вул. Катерининської" та визначено ЗАТ „ФК „Чорноморець", правонаступником якого є ПАТ „ФК „Чорноморець", забудовником цих кварталів. Забудовника було зобов'язано розробити, на підставі паспорта на проектування, який надає управління архітектури і містобудування Одеської міської ради, проект забудови кварталів у межах вул. Пантелеймонівської, вул. Преображенської, вул. М. Арнаутської, вул. Катерининської та узгодити його відповідним чином у термін до 01.07.2004р. Здійснити комплексну реконструкцію кварталів в термін до 31.12.2007 року.
З акту про пожежу від 20.07.2009р. вбачається, що 20.07.2009 року о 05 год. 20 хв. сталася пожежа у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 5, кв. 5. Пожежею було знищено перекриття даху, перекриття третього поверху, міжкімнатні перегородки третього поверху, частково зруйновані перекриття другого поверху.
Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.01.2010р. № 39 для відпрацювання дійових заходів по організації робіт щодо будівлі -пам'ятки за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 82, було створено комісію. За висновками цієї комісії, які оформлені актом від 25.01.2010р., у зв'язку з тим, що в результаті пожежі й тривалого часу експлуатації без будь-яких ремонтних робіт, включаючи капітальний ремонт, експлуатаційна надійність основних елементів будинку і його просторова жорсткість та несуча здатність порушені настільки, що в будь-який час залишки конструкцій можуть повністю обвалитись, визнати будинок таким, що становить небезпеку для оточуючих; несучі конструкції будинку, що збереглися, не підлягають ремонту, реконструкції або встановленню. Перебування у будинку неприпустимо та небезпечно для життя, проведення будь-яких робіт на об'єкті є неможливим; з метою запобігання нещасним випадкам та з метою забезпечення безпеки для життя громадян необхідно здійснити обвалення залишків аварійно небезпечних конструкцій будинку з наступним їх розбиранням.
Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 09.02.2010р. № 98 вищевказані висновки комісії були затверджені, зобов'язано АТ „ФК „Чорноморець", як забудовника кварталу, в межах якого розташований будинок за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 82, здійснити передбачені актом заходи щодо обвалення залишків аварійно небезпечних конструкцій зазначеного будинку з наступним їх розбиранням та доручено оформити відповідно до чинного законодавства необхідні документи щодо подальшого статусу зазначеного будинку та подати їх на розгляд в установленому порядку.
Згідно з висновками Одеського відділення науково -виробничого центру «Екострой»про технічний стан основних несучих та огороджуючих конструкцій будівлі, розташованої за адресою: вул. Пантелеймонівська, 82 м. Одеса, станом на березень 2010р., складеними за замовленням ЗАТ «ФК «Чорноморець», в період з моменту останнього обстеження (серпень 2009р.) по теперішній час будь-які роботи, пов'язані з демонтажем аварійних конструкцій, консервацією об'єкту тощо на вказаній будівлі не проводились, у зв'язку з чим його технічний стан погіршився (вкрай непридатний), фізичний знос перевищує 87%, загроза самовільного обвалення прогнозується з високою ймовірністю.
Враховуючи аварійність та технічну непридатність більшої частини елементів, конструкцій та деталей будівлі, що збереглись на момент дослідження, загрозу самовільного їх руйнування, практично повну відсутність потенціалу несучої спроможності, а також прогресуюче руйнування матеріалу стін внаслідок деструкції його структури під дією повного спектру різних видів фізико-хімічної корозії та біологічного ураження технічна можливість та технологічна забезпеченість проведення ремонтно-реставраційних та відновлювальних робіт відсутня. Рекомендовано виконати комплекс першочергових протиаварійних робіт, до складу яких включити демонтаж (розбирання) аварійних ділянок конструкцій, згідно з спеціально -розробленим проектом виконання робіт на підставі дозволу спеціально уповноваженого державного органу охорони пам'яток у встановленому законом порядку.
Також місцевим судом установлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі -продажу від 27.08.2009р., зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів, ТОВ "Бізнес -центр "Примор'я" набуло право власності на 96/100 частин нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 90.
16.09.2011 року позивач направив відповідачеві листа з вимогою вжити заходів щодо розбирання аварійної будівлі по вул. Пантелеймонівській, 82, яка знаходиться поряд з приміщенням, яке належить йому на праві власності по вул. Катерининській, 90. У відповідь на цей лист, відповідач листом від 23.09.2011р. повідомив позивача про те, що ним проведено роботи з обвалення залишків аварійно -небезпечних конструкцій будинку, на цей час роботи на даному об'єкті повністю припинено, будинок огороджено, проте його аварійність залишається. Після цього, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно зі ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень ст.ст. 12, 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Таким чином, з огляду на наведені положення закону, захист права власності від загрози його порушення є способом здійснення власником своїх цивільних прав. Здійснюючи право власності, незважаючи на його абсолютний характер, власник зобов'язаний додержуватись меж, встановлених актами цивільного законодавства, для реалізації належних йому прав. Межі реалізації цивільних прав можуть встановлюватись законом в залежності від конкретних обставин спірного правовідношення, як то правовий статус майна, учасників цивільних правовідносин тощо. Обмеження може полягати в покладенні на власника обов'язку утримання від дій, які можуть призвести до порушення прав інших осіб, завдання шкоди культурній спадщині тощо. Таким чином, пред'явлена вимога про захист права власності не може бути спрямована на настання юридичних наслідків, які могли б призвести, зокрема, до порушення прав інших осіб, завдання шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Разом з тим, як встановлено місцевим судом, і це підтверджується матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991р. № 580 „Про затвердження переліку об'єктів, що підлягають взяттю під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення" було затверджено перелік об'єктів, що підлягають взяттю під охорону як пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення по Одеській області, до якого увійшов колишній прибутковий будинок, збудований на початку ХХ сторіччя, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чижикова, 82 (яка у наступному була перейменована на вулицю Пантелеймонівська).
Згідно зі ст. ст. 16, 17 Закону Української РСР „Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13.07.1978р., що був чинним на момент затвердження зазначеного переліку, пам'ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові. З метою організації обліку і охорони пам'яток історії та культури нерухомі пам'ятки поділяються на пам'ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. Переліки пам'яток історії та культури республіканського значення затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Перелік пам'яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Виключення об'єктів з переліків пам'яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу Ради Міністрів Української РСР.
Таким чином, будівля колишнього прибуткового будинку, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чижикова, 82, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991р. № 580 набула статусу пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення.
З 12.07.2000 року набув чинності Закон України „Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000р., прикінцевими положеннями якого визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
З огляду на наведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що правовий статус вищезазначеного будинку як пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення, встановлений на підставі Закону Української РСР „Про охорону і використання пам'яток історії та культури", зберігається і після набрання чинності Законом України „Про охорону культурної спадщини".
Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008р. № 728/0/16-08 було затверджено межі та режими використання зон охорони пам'яток культурної спадщини та історичних ареалів міста Одеси, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень та Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто", занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкти культурної спадщини у м. Одесі згідно з переліком, викладеним у додатку № 1, до якого увійшов колишній прибутковий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (Чижикова), 82, як пам'ятка містобудування та архітектури під охоронним номером 613-Од.
Згідно зі ст. 1 Закону України „Про охорону культурної спадщини" (в редакції Закону України від 27.04.2007р., чинній на час видання вищезазначеного наказу) пам'яткою є об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Охороною культурної спадщини є система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
В силу приписів ст. 13 Закону України „Про охорону культурної спадщини" (в редакції Закону України від 27.04.2007р., чинній на час видання вищезазначеного наказу) об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.
Положеннями ст. ст. 6, 14 Закону України „Про охорону культурної спадщини" (в редакції Закону України від 27.04.2007р., чинній на час видання вищезазначеного наказу) занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки, а саме пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить зокрема занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
З огляду на включення спірного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (Чижикова), 82, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що на даний об'єкт розповсюджуються засоби правового захисту, передбачені законом для охорони пам'яток культурної спадщини.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про охорону культурної спадщини" (в редакції Закону України від 17.02.2011р., чинній на момент пред'явлення даного позову) пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Втім, в матеріалах справи не міститься належних доказів, які б свідчили про виключення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України спірного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 82. Більш того, сторонами по справі визнається факт чинності запису про реєстрацію цього об'єкту нерухомого майна як пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення в названому реєстрі.
Таким чином, на підставі ст. 22 Закону України „Про охорону культурної спадщини" місцевий суд дійшов правильного висновку про неможливість знесення спірного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 82, незважаючи на його аварійний стан, до моменту виключення цього об'єкту з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, оскільки такі дії можуть завдати шкоди культурній спадщині.
За таких обставин, задоволення позовної вимоги про захист права власності ТОВ „Бізнес - центр „Примор'я" шляхом знесення спірного будинку призведе до завдання шкоди культурній спадщині, що виходить за межі здійснення цивільних прав, встановлених законом та унеможливлює задоволення позову. Як вже було зазначено вище, на підставі ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема, у випадку пред'явлення вимог, направлених на порушення прав інших осіб, завдання шкоди довкіллю або культурній спадщині.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012 року у справі № 16/17-4239-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес - центр „Примор'я" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мишкіна М.А.
Будішевська Л.О.