01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.04.2012 № 5028/21/55б/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Разіної Т.І.
за участю секретаря Карпюк О.С.,
представників:
від заявника - ОСОБА_2 (дов. № 6 від 25.04.2012р.),
від боржника - ОСОБА_3 (дов. № 04/11/11 від 04.11.2011р.),
від ТОВ фірми "ЕЛІН Лтд" - ОСОБА_4 (дов. № 77 від 23.04.2012р.),
від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - ОСОБА_5 (дов. № 228 від 23.09.2011р.),
розпорядник майна - Фесенко Є.М.,
арбітражний керуючий - ОСОБА_7
розглянувши
апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_7
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2012р.
у справі № 5028/21/55б/2011 (суддя Белов С.В.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області
до Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин"
про банкрутство
Заявник звернувся до Господарського суду Чернігівської області з заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" у зв'язку з тим, що останній неспроможний сплатити борг в сумі 441446,68 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2011 було порушено провадження у справі № 5028/21/55Б/2011 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин".
Ухвалою підготовчого засідання від 20.10.2011 визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора та зобов'язано подати оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
В газеті "Голос України" № 201 (5201) від 27 жовтня 2011 року опубліковано оголошення про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2012 замінено кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки на правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі.
Визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр з вимогами кредиторів:
Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі у розмірі 2893137,27 грн., 140745,38 грн. та 441446,68 грн.;
Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської іди Чернігівської області у розмірі 185855,98 грн.;
Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Е.С.Енерголайн" у розмірі 1381192,27 грн. та 89501,14 грн.;
Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у розмірі 38784387,79 грн. та 491290,06 грн.;
Компанії "Nicolaus Leather s.r.o." у розмірі 157027,95 Євро, що станом на 22.11.2011 оку згідно офіційного курсу НБУ складає 1687350,12 грн.;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Томіг" у розмірі 2136697,98 грн.;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Делькар" у розмірі 201364,02 грн. та 4212,33 грн.
Відкладено розгляд заяв: Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку", Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції, Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", Приватного підприємства фірми "СРЗ-Нерпа", Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЕЛІН ЛТД" та вимоги по заробітній платі в попередньому засіданні. Припинено повноваження розпорядника майна - Стук Ірини Михайлівни. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Фесенко Євгенія Миколайовича. Зобов'язано розпорядника майна Фесенко Є.М. надати в наступне судове засідання пояснення з приводу поданих кредиторами заяв та надати реєстр вимог кредиторів.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, арбітражний керуючий ОСОБА_7 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2012 у справі № 5028/21/55б/2011 та прийняти нове рішення, яким призначити розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" арбітражного керуючого ОСОБА_7 та направити справу для подальшого розгляду.
Ухвалою від 13.04.2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_7.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - частковому скасуванню, з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Отже, Законом про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.
Колегія суддів відзначає, що конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.
Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.
Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника. Вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство.
При цьому, статтею 31 Закону про банкрутство встановлено черговість задоволення вимог кредиторів
Статтею 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Відповідно до статті 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Тобто, чинним законодавством чітко визначено, що за результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір вимог кожного з кредиторів, визнаних судом, які мають бути включені до реєстру вимог кредиторів. При цьому, на підставі розміру вимог кредиторів, зазначених у цій ухвалі, визначається кількість голосів, які належать кожному кредитору на зборах кредиторів.
Крім того, абзацом четвертим частини другої статті 15 Закону про банкрутство встановлено, що у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Визнаючи вимоги окремих кредиторів (Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі, Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Е.С.Енерголайн", Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, Компанії "Nicolaus Leather s.r.o.", Товариства з обмеженою відповідальністю "Томіг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Делькар"), суд першої інстанції в порушення норм чинного законодавства, безпідставно не розглянув вимоги інших кредиторів (Публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку", Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції, Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", Приватного підприємства фірми "СРЗ-Нерпа", Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЕЛІН ЛТД" та вимоги по заробітній платі) та затвердив реєстр вимог, який містить лише частину заборгованості боржника перед його кредиторами.
Визнання вимог окремих кредиторів призводить до порушення прав та інтересів інших кредиторів, які звернулись господарського суду із відповідними заявами, оскільки ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору на зборах кредиторів.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення про визнання вимог кредиторів, суд першої інстанції в порушення статей 15, 31 Закону про банкрутство не визначив черговість задоволення вимог кожного кредитора, що може в подальшому призвести до безпідставного задоволення вимог кредиторів з порушенням черговості їх задоволення, визначеної законодавством.
На думку колегії суддів, без завершення розгляду вимог всіх кредиторів і відповідно, без вирішення питання про включення або відмову у включенні їх до реєстру вимог кредиторів, суд першої інстанції передчасно прийняв судове рішення за результатами попереднього засідання, на підставі якого проводяться збори кредиторів для постановлення, зокрема, рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури.
Також, колегія суддів зазначає, що господарський суд на попередньому засіданні має ретельно дослідити всі докази, які підтверджують кредиторські вимоги кожного кредитора, а не лише констатувати суму визнаних судом вимог окремого кредитора з підстав їх визнання боржником та розпорядником майна та включення до реєстру.
На порушення приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності господарський суд постановив судове рішення без належного дослідження всіх доказів та обставин справи щодо підстав виникнення та реального існування дійсних вимог кредиторів.
Отже, постановлене судове рішення за результатами попереднього засідання підлягає скасуванню.
Крім того, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд також в порушення норм процесуального права, без всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняв передчасне рішення щодо призначення нового розпорядника майна боржника.
Згідно п. 2 ст. 13 Закону про банкрутство розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.
Також цією статтею встановлено, що кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до п. 3. ст. 31 Закону про банкрутство арбітражними керуючими не можуть бути призначені:
особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими;
особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом;
особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади;
особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
В ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.
При виборі кандидатури розпорядника майна суду слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
В порушення наведених вище критеріїв оцінки кандидатур арбітражних керуючих, суд першої інстанції не врахував досвід кандидатів. Так, безпосередній час роботи арбітражного керуючого Фесенка Є.М. складає 6 місяців. Посилання суду першої інстанції на те, що з 2004 року його робота була пов'язана з роботою арбітражного керуючого є необгрунтованим, оскільки робота заступником голови та першим заступником голови правління Державної госпрозрахунком установи "Агентство з питань банкрутства" не є роботою арбітражного керуючого, а отже, не може прийматися до уваги. При цьому, безпосередній час роботи ОСОБА_7 як арбітражного керуючого становить 1 рік і 6 місяців, що є втричі більшим. Крім того, судом не взято до уваги зайнятість кандидатів, а саме кількість справ про банкрутство, у провадженні яких бере участь арбітражний керуючий. Так, Фесенко Є.М. на теперішній час має 4 справи про банкрутство, що свідчить про його значну зайнятість, організаційну та технічну неможливість в достатній мірі виконувати свої обов'язки. На противагу цьому, ОСОБА_7 як арбітражний керуючий, на теперішній час бере участь у провадженні однієї справи про банкрутство, тобто має достатньо часу та можливості для належного здійснення повноважень розпорядника майна боржника.
За таких обставин, рішення про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Фесенка Є.М. не можна визнати таким, що ухвалене внаслідок повного та всебічного встановлення дійсних обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, 15 грудня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області подано заяву про заміну кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки на Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі, яке є його правонаступником згідно проведеної реорганізації.
Згідно зі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, судом першої інстанції законно та обґрунтовано замінено кредитора -Управління Пенсійного фонду України в місті Прилуки на його правонаступника - Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі, у зв'язку з чим, оскаржувану ухвалу від 16.03.2012 в цій частині слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_7 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2012р. у справі
№ 5028/21/55Б/2011 скасувати в частині визнання вимог кредиторів та затвердження реєстру з вимогами кредиторів, відкладення розгляду заяв кредиторів, припинення повноважень розпорядника майна Стук Ірини Михайлівни, призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Фесенка Євгенія Миколайовича, зобов'язання розпорядника майна Фесенка Є.М. подати пояснення з приводу поданих кредиторами заяв та надання реєстру вимог кредиторів - пункти 2, 3, 4, 5, 6 резолютивної частини.
5. В решті ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2012р. у справі № 5028/21/55Б/2011 залишити без змін.
6. Матеріали справи № 5028/21/55Б/2011 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Дзюбко П.О.
Разіна Т.І.