01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.04.2012 № 11/5026/2780/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Отрюха Б.В.
За участю представників:
від позивача - 1 ОСОБА_2 - за дов. від 23.04.2012
від позивача - 2 не з'явився
від відповідача ОСОБА_3 - за дов. № 01-01-30/27 від 12.01.2012
від третьої особи-1 не з'явився
від третьої особи-2 не з'явився
від третьої особи-3 не з'явився
від третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 - фізична особа
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сміла-Агропромсервіс»
на рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2012
у справі № 11/5026/2780/2011 (суддя Довгань К.І.)
за позовом 1) Приватного акціонерного товариства «Сміла-Агропромсервіс»;
2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Мельниківське»
до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів фізичні особи: 1) ОСОБА_5;
2) ОСОБА_6;
3) ОСОБА_7
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_8 особа - підприємець ОСОБА_4
про визнання недійсними розпорядження та спонукання вчинити певні дії
Приватне акціонерне товариство «Сміла-Агропромсервіс» та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мельниківське» звернулись до господарського суду Черкаської області з позовом до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсним розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 13.10.2011 № 410 «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельними ділянками на умовах оренди в адміністративних межах Мельниківської сільської ради» та зобов'язання Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області поновити договір від 26.01.2008, укладений між Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області та Закритим акціонерним товариством «Сміла-Агропромсервіс», на той самий строк і на тих самих умовах, починаючи з дати укладення відповідної додаткової угоди.
У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України 26.01.2012 позивачі подали до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої, крім вже заявлених позовних вимог, просили визнати за ПрАТ «Сміла-Агропромсервіс» право користування земельними ділянками загальною площею 62,32 га, які вказані в Договорі оренди землі від 26.01.2008, укладеного між Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області та ЗАТ «Сміла-Агропромсервіс», на наступних умовах: строк оренди - 1 рік, орендна плата та інші умови - згідно з Договором.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.02.2012 у справі № 11/5026/2780/2011 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що оскільки позовні вимоги позивачів є безпідставними, у задоволенні позову слід відмовити.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Сміла-Агропромсервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2012 у справі № 11/5026/2780/2011 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники третіх осіб 1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача письмово відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача -2 та третіх осіб.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача-1, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, судова колегія встановила наступне:
13.10.2011 Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області (відповідач у справі) було прийнято розпорядження № 410 «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельними ділянками на умовах оренди в адміністративних межах Мельниківської сільської ради».
Згідно вищезазначеного розпорядження ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у справі) було надано дозвіл на оформлення документації на земельну ділянку, площею 87,97 га неоформлених та не витребуваних земельних паїв, згідно з додатком, до якого ввійшли земельні паї 27 осіб, у тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_6, та дві ділянки ОСОБА_7
26.01.2012 Головою Смілянської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 42/01-02-1 «Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 13.10.2011 № 410», відповідно до якого зменшено розмір земельної ділянки, на яку за спірним розпорядженням надано право ОСОБА_4 оформити документацію до 74,40 Га та виключено із додатку до нього земельні ділянки ОСОБА_5, ОСОБА_6Д, ОСОБА_7
За повідомленням міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському р-ні № 10/06-32 та № 9/0632 від 08.02.2012 станом на жовтень 2011 року не оформлено право власності на земельні ділянки в межах Мельниківської сільської ради слідуючих осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32. Земельні ділянки саме цих осіб були внесені до спірного розпорядження.
26.01.2008 на виконання розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 17.01.2008 № 19, між відповідачем та Закритим акціонерним товариством «Сміла-Агропромсервіс» (перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Сміла-Агропромсервіс» (позивач-1 у справі), був укладений Договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач-1 прийняв в оренду земельну ділянку площею 62,32 га земель під невитребуваними та неоформленими паями в межах Мельниківської сільської ради строком на один рік.
Після закінчення дії вищезазначеного Договору позивач-1 продовжив використовувати земельну ділянку, однак до відповідача із заявою про продовження дії договору звернувся лише 20.01.2010.
Відповідач своїм листом на адресу позивача-1 від 22.03.2010 № 01-20/102 повідомив про небажання продовжувати дію договору з посиланням на рішення комісії райдержадміністрації з надання, відчуження, вилучення, продажу земельних ділянок та прав на них від 27.01.2010.
Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно пункту 12 розділу «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України до повноважень районних державних адміністрацій відносить передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Згідно статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Як вбачається з матеріалів справи, особами, що мають сертифікати на право на земельний пай на земельні ділянки, внесені до спірного розпорядження відповідача, з урахуванням розпорядження від 26.01.2012, на час його прийняття, не оформлено право власності. Тому, відповідно до приписів вищезазначеного законодавства, питання передачі в оренду цих земельних ділянок до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на землю віднесено до компетенції відповідача.
Таким чином, приймаючи спірне розпорядження, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а твердження позивачів про невідповідність цього розпорядження чинному законодавству є безпідставним.
Крім того відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на час закінчення строку дії договору, укладеного сторонами, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Таким чином, статтею 33 Закону України «Про оренду землі», не передбачався порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.
Строк дії укладеного між позивачем-1 та відповідачем договору оренди землі від 26.01.2008 закінчився згідно з пункту 8 цього договору 26.01.2009.
На лист позивача-1 про продовження дії договору від 20.01.2010 відповідач листом від 22.03.2010 № 01-20/102 повідомив про небажання продовжувати дію договору з посиланням на рішення комісії райдержадміністрації з надання, відчуження, вилучення, продажу земельних ділянок та прав на них від 27.01.2010, на засіданні якої був присутній представник позивача-1.
Необхідною умовою поновлення договору оренди земельної ділянки є наявність відповідного рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, тобто відповідача. Такого рішення Смілянська районна державна адміністрація не приймала, тому поновлення договору оренди землі від 26.01.2008 не відбулося.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статті 124 Земельного Кодексу України та статті 16 Закону України «Про оренду землі».
Отже, суд не вправі приймати рішень з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або користування, оренду, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області поновити договір від 26.01.2008, укладений між Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області та Закритим акціонерним товариством «Сміла-Агропромсервіс», на той самий строк і на тих самих умовах, починаючи з дати укладення відповідної додаткової угоди та визнати за ПрАТ «Сміла-Агропромсервіс» права користування земельними ділянками загальною площею 62,32 га, які вказані в Договорі оренди землі від 26.01.2008, укладеного між Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області та Закритим акціонерним товариством «Сміла-Агропромсервіс», на наступних умовах: строк оренди -1 рік, орендна плата та інші умови - згідно з вищевказаним Договором є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Сміла-Агропромсервіс» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сміла-Агропромсервіс» на рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2012 у справі № 11/5026/2780/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2012 у справі № 11/5026/2780/2011 залишити без змін.
Матеріали справи № 11/5026/2780/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Михальська Ю.Б.
Судді Тищенко А.І.
Отрюх Б.В.