01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.04.2012 № 27/359
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Новікова М.М.
Зубець Л.П.
при секретарі Рибаруку М.М.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2, дов. № 3306/26 від 29.12.2011р.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування»
на рішення Господарського суду м. Києва
від 13.02.2012р.
у справі № 27/359 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова
компанія «АХА Страхування»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна
акціонерна страхова компанія «Оранта»
третя особа ОСОБА_3
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 874,50 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.02.2012 року у справі № 27/359 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2012 року у справі № 27/359 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
З Довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Бродівського району від 14.08.2009 року та Постанови Бродівського районного суду Львівської області по справі № 3-789 2009 від 17.08.2009 року вбачається, що 14.08.2009 року о 09 год. 15 хв., гр. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом Хюндай, д/н НОМЕР_1, в м. Броди по вул. Шевченка порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Форд, д/н НОМЕР_2.
Постановою Бродівського районного суду Львівської області по справі № 3-789 2009 від 17.08.2009 року гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Форд, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору страхування серії ИБ № 2112830 від 27.08.2008 року, який укладено між ЗАТ "Страхова компанія "Український страховий альянс"(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Страхова компанія "АХА Страхування"), за договором страховик, та гр. ОСОБА_4, за договором страхувальник.
У якості підтвердження розміру матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобіля Форд, д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, позивач надав до позовних матеріалів рахунок-фактуру № Р-000032 від 21.08.2009 року на суму 6 087, 00 грн.
Як вбачається із страхового акту № 10188/09/05/14 від 10.09.2009 року, позивачем було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 4 874, 50 грн.
На виконання умов договору страхування серії ИБ № 2112830 від 27.08.2008 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 4 874, 50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 14907 від 11.09.2009 року.
Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Хюндай, д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку. Тому, гр. ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Форд, д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, між гр. ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" було укладено поліс № ВС/4177116 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -Хюндай, д/н НОМЕР_1. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене, та реалізується саме ним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували реальний розмір заподіяної позивачу шкоди, а саме не надано звіту про оцінку шкоди, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, як документу, що визначає розмір збитку.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки місцевим судом не було взято до уваги наявність видаткового ордеру, що є доказом фактичність здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування загальним в розмірі 4874,50 грн. грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14907 від 11.09.2009р..
Крім того, розрахунок розміру та виплату страхового відшкодування було здійснено відповідно до рахунку-фактури № Р-000032 від 21.08.2009 року СПД-ФО ОСОБА_5 Правомірність такого підходу, тобто виплати страхового відшкодування на основі рахунку СТО, випливає з наступного: ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: ... визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановленим законом. Однак чинне законодавство не містить імперативної норми, яка б зобов'язувала страховика в обов'язковому порядку звертатися до суб'єктів оціночної діяльності, визначених в згаданому Законі, для проведення оцінки майна при настанні страхового випадку.
Разом з тим, як випливає зі ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, розмір шкоди визначає аварійний комісар або експерт. У відповідності з п. 34.2 ст. 34 Закону, 14.08.2009 р. АТ «СК «АХА Страхування» до місця знаходження пошкодженого майна було направлено аварійного комісара, яким було встановлено перелік пошкоджень, що підтверджується Актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) від 14.08.2009 р.
Таким чином, при здійсненні виплати страхового відшкодування АТ «СК «АХА Страхування» згідно Рахунку-фактури № Р-000032 від 21.08.2009 р., було відшкодовано шкоду, оцінену згідно чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач належним чином виконано свої зобов'язання зі сплати страхового відшкодування, а тому в повній мірі має право на відшкодування понесених збитків винною особою, а в даному випадку страховиком винної особи, який прийняв на себе зобов'язання щодо страхування відповідальності особи, що була винною у вчинення ДТП.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 27/359 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 27/359 скасувати.
3. Позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (0132, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730311, Банк АКІБ «УкрСибанк» м. Харків, МФО 351005) суму збитків в порядку регресу 4 874,50 грн.
5 Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (0132, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730311, Банк АКІБ «УкрСибанк» м. Харків, МФО 351005) державне мито в сумі 102,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судовий збір в сумі 804,75 грн. за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду м. Київ видати наказ.
8. Матеріали справи № 27/359 повернути до Господарського суду м. Київ.
9. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Новіков М.М.
Зубець Л.П.