донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.04.2012 р. справа №28/82пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Кододової О.В.
суддівАзарової З.П.
Гези Т.Д.
при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача 1. -ОСОБА_4 (за довіреністю) від відповідача 2. - ОСОБА_4 (за довіреністю)
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой груп», м. Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області від 05 березня 2012року (повний тест складений та підписаний 07.03.2012р.)
у справі№28/82пд (суддя Курило Г.Є.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой груп», м. Донецьк
до відповідача 1.: до відповідача 2.:Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ», м. Київ
про визнання кредитного договору №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007року недійсним.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой груп», м. Донецьк звернулися з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ», м. Київ про визнання недійсними кредитного договору про визнання кредитного договору №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007року недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05 березня 2012року (повний тест складений та підписаний 07.03.2012р.) у справі №28/82пд у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване не доведенням існування підстав для визнання недійсним договору кредиту. Судом у рішенні зазначається, що кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007р., однак, Цивільний кодекс України був доповнений статтею 1056-1 згідно із Законом N 661-VI від 12.12.2008р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку".
У рішенні судом зазначається, що правовідносини між позивачем та відповідачем 1. виникли ще до набрання чинності ст. 1056-1 Цивільного кодексу України посилання позивача в обґрунтування своїх вимог щодо визнання кредитного договору недійсним на ці норми закону є помилковими. Умовами кредитного договору не передбачено умови щодо одностороннього порядку збільшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки сторони передбачили збільшення розміру процентів при настанні певних обставин (порушення позичальником встановленого строку остаточного повернення кредиту), що відповідає ст.212 Цивільного кодексу України.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой груп», м. Донецьк не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення. Скаржник зазначає, що частиною 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
У скарзі скаржник також стверджує, що відповідач за кредитним договором встановив своє право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, він порушив норми цивільного законодавства щодо правомочності правочину, та відповідно дана угода є нікчемною.
За твердженнями скаржника кредитний договір про відкриття культивованої кредитної лінії №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007року був укладений із порушеннями вимог норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, що, на думку скаржника, виявляє недійсність даного договору.
Скаржник не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення (т.2,а.с.91). Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Відповідач 1, 2 у судовому засіданні просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Капіталстрой груп" (позичальник) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" (банк, правонаступником якого є відповідач 1) 25.10.2007року був підписаний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-4701/07 (договір), на умовах, визначених цим договором банк надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 30 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (кредит або кредитна лінія) (п. 1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 укладеного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -19.10.2010р. або 10 днів з моменту настання випадків, передбачених в п. 3.3.4 кредитного договору.
Згідно до п. 2.2 договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки в розмірі 12% річних.
За умовами п.2.4 договору, у випадку порушення позичальником встановленого п. 1.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки в розмірі 23,00% річних за кредитом наданим у національній валюті, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 2.2. цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем отримані кредитні кошти та використані останнім для поповнення обігових коштів підприємства та спрямував ці кошти на інші виробничі потреби.
До кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007р. вносились зміни відповідно до договорів про внесення змін до кредитного договору.
Відповідно до договору відступлення права вимоги № 39/128 від 26.11.2010р. відповідач 1 (первісний кредитор) відступає Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ" (відповідач 2.), (новому кредитору), належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Капіталстрой груп" (боржник): кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007р., укладеним між первісним кредитором та боржником, разом із договорами про внесення змін до кредитного договору.
Кредитний договір та договір відступлення права вимоги підписані обома сторонами за договорами та скріплені печатками підприємств.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 652 Цивільного кодексу України регулює порядок зміни та розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Сторонами кредитного договору №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007р., у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст був підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі ( ст., ст. 546, 547 Цивільного кодексу України) .
Згідно п. 2 Постанови Верховного Суду від 06.11.2009року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, зазначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (редакція Закону N 661-VI від 12.12.2008року).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-4701/07 підписаний 25.10.2007року, однак, Цивільний кодекс України був доповнений статтею 1056-1 згідно із Законом 661-VI від 12.12.2008р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку". Враховуючи, що правовідносини між позивачем та відповідачем 1. виникли до набрання чинності ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, посилання позивачів в обґрунтування своїх вимог щодо визнання кредитного договору недійсним на цю норму закону є помилковими.
Посилання позивача на те, що кредитний договір про відкриття кредитної №15-93/17-4701/07 від 25.10.2007року, а саме п.2.2, п.2.4 суперечать законним права та інтересам позичальника, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позивачем у добровільному порядку укладено договір кредиту, підписано його, скріплено печаткою та здійснено дії направлені на його виконання, а саме отримано кредитні кошти та використано їх. (т.1,а.с.82-83)
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про недоведеність позивачем належними доказами обставин з якими закон пов'язує недійсність укладеного кредитного договору.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05 березня 2012року (повний тест складений та підписаний 07.03.2012р.) є обґрунтованим на законодавстві та підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталстрой груп», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05 березня 2012року (повний тест складений та підписаний 07.03.2012р.) у справі 28/82пд залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05 березня 2012року (повний тест складений та підписаний 07.03.2012р.) у справі 28/82пд -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Кододова О.В.
Судді: Азарова З.П.
Геза Т.Д.
Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачам,1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .